Углич

місто Углич
Углич
Герб міста	Прапор міста
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ярославська область
Муніципальний район	Углицький район
Код ЗКАТУ:	78 420
Основні дані
Час заснування:	937
Населення	34 972 особи (2008)
Телефонний код	+7-48532
Географічні координати:	57°32′00″ пн. ш. 38°20′00″ сх. д. / 57.53333° пн. ш. 38.33333° сх. д.Координати: 57°32′00″ пн. ш. 38°20′00″ сх. д. / 57.53333° пн. ш. 38.33333° сх. д.
Часовий пояс	+3, влітку +4
Висота над рівнем моря	150 м
Водойма	річка Волга
	Влада
Веб-сторінка	http://www.uglich.ru
Голова адміністрації	Шереметьева Э. М.(рос.)
	Карта
	; Углич

Панорама Углича з Волги

Вид Углицької ГЕС з вулиці Спасської

Іконостас Спасо-Преображенського собора. XVII–XIX ст.

Церква на Дивній Горі біля Углича. 1674–1694 рр.

У́глич — місто в Росії, адміністративний центр Углицького району Ярославської області.

Населення 37,1 тис. жителів (2005).

Місто розташоване на ріці Волга (Углицьке водосховище). Залізнична станція (47-кілометрова гілка від станції Калязин, розташованої на лінії Москва — Сонково), порт на Волзі.

[ред.] Історія

Углич засновано у 937 році (за Іпатіївським літописом у 1148).

Углич був столицею невеликого князівства з 1218 по 1328, коли місцеві князі продали свої права великому князю московському.

[ред.] Економіка

Серед провідних промислових підприємств міста:

завод «Станкотех»
завод «Углічмаш»
експериментально-механічний завод (випускає обладнання для маслосироробних підприємств)
завод будівельного обладнання
сироробний завод (широко відомі «Углицькі» сири)
завод мінеральних вод
біофабрика
птахофабрика
лісокомбінат
льонозавод
меблева фабрика
завод з виробництва електричних кабелів і проводів, що належить французький компанії Nexans (відкрито в листопаді 2008 року)^[1]
фабрика з виробництва дверей Берсон

У межах міста розташована Углицька ГЕС. Також в Угличі знаходиться Всеросійський НДІ маслосироробства.

Годинниковий завод «Чайка» з весни 2006 року призупинив масове виробництво годинників. В наш час^[Коли?] спеціалізується на виробництві золотих і срібних жіночих і чоловічих наручних годинників.

[ред.] Пам'ятки архітектури

Углич є одним з міст Золотого кільця Росії, часто відвідується туристами (у місті нерідко зупиняються круїзні теплоходи, прямуючі по Волзі). У місті збереглися численні зразки російської архітектури.

Історичним центром міста є кремль, що до XVI ст. слугував резиденцєю удільних князів. На території кремля знаходяться:

Мурована кам'яниця 1492 р. — двоповерхова палата, дещо спотворена перебудовою XIX ст. Це єдиний залишок палацу місцевих удільних князів.
Спасо-Преображенський собор. 1700–1713 рр. На місці храму XV ст. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм. Фрески 1810–1811 рр. Іконостас з іконами XVII–XIX ст.
Дзвінниця собору. Бароко. 1725–1730 рр.
Церква Дмитра Царевича на Крові. 1692 р. Безстовпний п'ятибанний храм із трапезною та шатровою дзвінницею. Фрески та іконостас 1770-х рр. У церкві знаходиться дзвін кінця XVI ст. — т.зв. «ссыльный колокол».

Також на території міста збережені:

Олексіївський монастир. Закладений у 1371 р. До нашого часуу дійшли трьохшатрова трапезна церква Успіння (1628–1630-і рр.) та п'ятибанна церква Усікновіння голови Івана Предтечі, 1681 р.
Воскресенський монастир. Відомий з XIII ст. Споруди монастиря об'єднані галереями у єдиний ансамбль, що будувався одночасно. Воскресенський собор, Смоленська трапезна церква та дзвінниця — все 1674–1677 рр.
Церква Різдва Іоанна Предтечі на Волзі. 1690 р. Безстовпний п'ятибанний храм із двома приділами, трапезною та шатровою дзвінницею.
Богоявленський монастир. Відомий з 1584 р. Споруди XVII–XIX ст.
Корсунська церква. 1730 р.
Казанська церква. 1778 р., бароко.
Церква Іллі Пророка в Золоторуч'є. 1753 р., наришкінський стиль.
Церква Дмитра Царевича на Полі. 1798–1814 рр., класицизм.

Громадянська забудова міста включає ряд класицистичних пам'яток XVIII–XIX століть.

В 11 км від міста, в селі Улейма розташований Миколо-Улеймінський монастир (заснований у 1460 р. Це великий ансамбль споруд XVII–XVIII ст. Включає:

Муровані стіни і вежі. 1700–1713 рр. Збудовані за зразком тогочасних російських фортець, проте оборонного значення не мали.
Троїцька надбрамна церква. 1713–1717 рр.
Микольський собор. 1677 р. Великий чотирьохстовпний п'ятибанний храм із пізнішими прибудовами.
Введенська трапезна церква. 1689–1695 рр. Із шатровою дзвіницею.

В 12 км від міста, в селі Дивна Гора — мурована Троїцька церква колишнього Дивногорського монастиря, 1674–1694 рр. Великий безстовпний п'ятибанний храм із трапезною, крильцями та шатровою дзвіницею.