Угнута функція
Угнута функція або увігнута функція — протилежність до опуклої функції. До угнутих функцій належать неперервні функції з від'ємною другою похідною.
Довільна неперервна фукнція не обов'язково або опукла, або угнута, але вона може бути опуклою або угнутою на певних інтервалах, розділених точками перегину.
Зміст |
Означення [ред.]
Дійсна функція f визначена на інтервалі (або на будь-якій опуклій множині C деякого векторного простору) називається угнутою, якщо для будь-яких двох точок x і y в її області визначення C і будь-якого t в [0,1], маємо
Функція називається строго угнутою, якщо
для будь-якого t в (0,1) і x ≠ y.
Для функції f:R→R, це означення просто стверджує, що для кожного z між x і y, точки (z, f(z)) на графіку f є вище прямої, що з'єднує точки (x, f(x)) і (y, f(y)).
Функція f(x) є квазіугнутою, якщо множини верхнього контура функції
є опуклими множинами.[1]
Властивості [ред.]
| Цей розділ потребує розширення. (червень 2011) |
Приклади [ред.]
- Функції
і
є угнутими, оскільки їхні другі похідні завжди від'ємні. - Будь-яка лінійна функція
одночасно й угнута, й опукла. - Функція
є угнутою на відрізку
. - Функція
, де
є визначником додатноозначеної матриці B, є угнутою.[2]
Див. також [ред.]
Джерела [ред.]
- Crouzeix, J.-P. (2008). «Quasi-concavity». У Durlauf, Steven N.; Blume, Lawrence E. The New Palgrave Dictionary of Economics (вид. Second). Palgrave Macmillan. doi:10.1057/9780230226203.1375.
- Rao, Singiresu S. (2009). Engineering Optimization: Theory and Practice. John Wiley and Sons. с. 779. ISBN 0470183527.



і
є угнутими, оскільки їхні другі похідні завжди від'ємні.
одночасно й угнута, й опукла.
є угнутою на відрізку
.
, де
є