Угода Сікорського-Майського

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Підписання угоди, Лондон 30 липня 1941 року. Сікорський, Іден, Черчілль та Майський

Угода про відновлення дипломатичних відносин між СРСР і урядом Польської Республіки у вигнанні (відоміший як «договір (угода) Майського-Сікорського» або «Сікорського-Майського») — двосторонній договір, підписаний 30 липня 1941 року прем'єр-міністром польського уряду у вигнанні генералом Владиславом Сікорським і послом СРСР у Великобританії Іваном Майським у будівлі МЗС Великобританії в присутності британського міністра закордонних справ Ентоні Ідена і Черчілля.

Відновлюючи припинені 17 вересня в односторонньому порядку дипломатичні стосунки, Радянський уряд визнавав радянсько-німецькі договори 1939 р. втратили силу в частині територіальних змін у Польщі. СРСР погодився на формування на радянській території польської армії під польським командуванням, в оперативному відношенні підлеглої радянському Верховному Командуванню. У додатку до угоди зазначалося, що Радянський Уряд надає амністію всім польським військовополоненим і що містяться у висновку на радянській території польським громадянам. Польському уряду не вдалося домогтися анулювання радянсько-литовського угоди про передачу Вільно. Основними результатами цієї угоди стало: формування Армії Андерса і звільнення понад 400 тисяч польських громадян, що знаходяться в СРСР, з місця заслання, депортації та ув'язнення.

25 квітня 1943 СРСР знову розірвав дипломатичні відносини з польським урядом у Лондоні, звинувативши його у співпраці з німцями, після того як останній погодився на розслідування Міжнародного Червоного Хреста на окупованій німцями території стосовно поховань у Катинському лісі.

Підписання[ред.ред. код]

Після нападу Німеччини на СРСР 23 червня 1941 року глава польського уряду у вигнанні Владислав Сікорський виступив по радіо зі зверненням до народу окупованої Польщі. У промові прозвучали слова, які можна було розцінити як пропозиції про співпрацю з СРСР.

3 липня Народний комісаріат закордонних справ (НКЗС) направив послу СРСР у Лондоні Івану Майському телеграму, в якій Радянський уряд виражало свою згоду почати переговори про укладення з польським урядом в Лондоні угоди про взаємодопомогу. У телеграмі зазначалося, що СРСР виступає за створення незалежної польської держави в кордонах національної Польщі, включаючи деякі міста і області, нещодавно відійшли до СРСР, причому питання про характер державного режиму Польщі Радянський уряд вважає внутрішньою справою самих поляків.

Переговори відбувалися з 5 по 30 липня 1941 р. в Лондоні за посередництва Е.-Р. Ідена, а в Москві — у ході бесід наркома закордонних справ СРСР Молотова з послом Великобританії Стаффордом Кріппсом. Польська сторона насамперед висунула проблему кордонів, які, на її думку, повинні були відповідати кордонам на 31 серпня 1939 року. Радянська ж сторона запропонувала відкласти розгляд питання про радянсько-польський кордон до закінчення війни, і поки зосередитися на створенні польських збройних сил на території СРСР. Англійський уряд чинило тиск на кабінет Сікорського, оскільки не приховувало намірів налагодити співпрацю з СРСР у війні проти Німеччини. 15 липня під час зустрічі в МЗС міністр закордонних справ Англії А. Іден прямо заявив В. Сікорському і А. Залеському: «Хочете, панове, чи не хочете, а договір з Радянським Союзом має бути підписаний». У той же час у складі самих польських переговірників виявилися противники підписання угоди без визнання СРСР територіальних вимог. Розбіжності привели до відставки на знак протесту проти підписання договору з СРСР трьох міністрів і до конфлікту Сікорського з президентом Польщі в екзилі Рачкевич. Нарешті, 21 липня Сікорський поінформував Ідена, що після тривалої і надзвичайно важкій дискусії (на засіданні кабінету міністрів) його підхід щодо договору з Радами отримав підтримку. У той же час президент уряду у вигнанні Рачкевич пригрозив відмовою ратифікувати угоду, якщо він буде підписаний. Сікорський, поставивши Рачкевич до відома, що на підставі угоди від 30 січня 1939 року він має повноваження для підписання без згоди президента, від імені уряду підписав угоду з СРСР. Підписання відбулося 30 липня 1941 р. в приміщенні МЗС Великобританії в присутності британського міністра закордонних справ А. Ідена і Черчілля. З боку СРСР угоди був підписаний послом СРСР у Лондоні Великобританії Івана Майського.

Текст угоди[ред.ред. код]

  1. Уряд СРСР визнає радянсько-німецькі договори 1939 року стосовно територіальних змін у Польщі такими, що втратили силу. Польський уряд заявляє, що Польща не пов'язана ніякою угодою з будь-якою третьою стороною, спрямованим проти Радянського Союзу.
  2. Дипломатичні зносини будуть відновлені між обома Урядами після підписання цієї Угоди і буде зроблений негайний обмін послами.
  3. Обидва уряди взаємно зобов'язуються надавати один одному будь-якого роду допомогу і підтримку у цій війні проти гітлерівської Німеччини.
  4. Уряд СРСР висловлює свою згоду на створення на території СРСР польської армії під командуванням, призначеним Польським Урядом за згодою Радянського уряду. Польська армія на території СРСР буде діяти в оперативному відношенні під керівництвом Верховного командування СРСР, у складі якого буде складатися представник польської армії. Всі деталі щодо організації командування та застосування цієї сили будуть дозволені наступною угодою.
  5. Ця угода набуває чинності негайно з моменту його підписання і ратифікації не підлягає. Ця угода складена у 2-х примірниках, кожен з них на польській і російській мовах, причому обидва тексти мають однакову силу.

До угоди додавався Протокол наступного змісту:

  1. Радянський Уряд надає амністію всім польським громадянам, які містяться нині в ув'язненні на радянській території як чи військовополонених або на інших достатніх підставах, з часу відновлення дипломатичних зносин.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]