Угорська абетка
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 22 квітня 2013.
Угорська абетка (угор. Magyar ábécé) — угорський варіант латиниці, пристосований до особливостей фонетики угорської мови, що вирізняється розмаїттям голосних звуків.
Має 44 букви (14 голосних та 30 приголосних).
Зміст |
Літери та їхня вимова [ред.]
| Літера | Назва | Фонема (IPA) | Додаткові алофони (IPA)[1] | Приблизний відповідник |
Примітки |
|---|---|---|---|---|---|
| A | a | /ɒ/ |
О | [ɑ̝̹] може краще передати цей звук (піднято, більш округло); втім безумовно не [ɔ] |
|
| Á | á | /aː/ |
А | ||
| B | bé | /b/ |
Б | ||
| C | cé | /ts/ |
Ц | ||
| Cs | csé | /tʃ/ | Ч | ||
| D | dé | /d/ |
Д | ||
| Dz | dzé | /dz/ |
ДЗ | Не трапляється на початку слів. Якщо не займає позицію після чи перед приголосним, то завжди подвоюється. |
|
| Dzs | dzsé | /dʒ/ | ДЖ | Наприкінці слова та між голосними зазвичай подвоюється: maharadzsa /mɑhɑrɑdʒɑ/ [mɑhɑrɑd͡ʒːɑ] «магараджа», bridzs /bridʒ/ [brid͡ʒː] «бридж», але dzsungel /dʒuŋɡɛl/ [d͡ʒuŋɡɛl] «джунглі», fridzsider /fridʒidɛr/ [frid͡ʒidɛr] «холодильник» |
|
| E | e | /ɛ/ |
Е | Близько 40-50% мовцям притаманна фонема /e/ (див. нижче Ë). /e/ не розглядають як частину літературної угорської, там на місці /e/ вживають /ɛ/ або /æ/. |
|
| (Ë) | ë | /e/ | Е | Також не є частиною абетки, цей символ іноді вживають для позначення фонеми /e/, наприклад, якщо написаний текст є взятий із діалекту, якому цей звук притаманний. |
|
| É | é | /eː/ |
Е | ||
| F | ef | /f/ |
Ф | ||
| G | gé | /ɡ/ |
Ґ | ||
| Gy | gyé | /ɟ/ |
ДЬ | Передача /ɟ/ як <gy>, можливо, є залишком практики італійських книжників, що намагалися передати цей угорський звук. <gy> є частиною ряду <ty>, <ny>, <ly>, оскільки <y> є традиційним знаком на позначення палаталізації в угорській системі письма. |
|
| H | há | /h/ | 1. [ɦ] 2. ∅ |
1.Г 2.∅ 3.Х 4.ХЬ |
1. в позиції між голосними. 2. не вимовляють у кінцевій позиції méh /meː/ «бджола», cseh /tʃɛ/ «чех, чеський» 3. рідко, наприкінці слова, як-то doh «вогкість», MÉH «утилізація металу» 4. рідко, як-то ihlet «натхнення» |
| I | i | /i/ | І | Звучить так само, як Í, але коротше | |
| Í | í | /iː/ |
І | Довгі голосні є характерною особливістю угорської мови: irt «він викорінює» ∼ írt «він написав» |
|
| J | jé | /j/ |
[ç], [ʝ] | Й | Алофони трапляються, коли /j/ займає позицію після приголосного; (глухий після глухого, дзвінкий після дзвінкого). Наприклад, férj «чоловік» (дружини) |
| K | ká | /k/ |
К | ||
| L | el | /l/ |
Л | ||
| Ly | ely, el ipszilon | /j/ |
Й | Правописна традиція. Раніше /ʎ/, тепер /j/ в літературній угорській. | |
| M | em | /m/ |
М | ||
| N | en | /n/ | [ŋ] [n] |
Н | Алофон перед /k/, /ɡ/ |
| Ny | eny | /ɲ/ |
НЬ | ||
| O | o | /o/ | О | Коротше, ніж відкритий варіант Ó | |
| Ó | ó | /oː/ |
О | Мінімальна пара до /o/: kor «вік» ∼ kór «недуга» | |
| Ö | ö | /ø/ | ЬЕ, Е | Коротше, ніж більш відкритий варіант Ő | |
| Ő | ő | /øː/ | ЬЕ, Е | Мінімальна пара до /ø/: öt «п'ять» ∼ őt «його/її» | |
| P | pé | /p/ |
П | ||
| (Q) | kú | Q трапляється лише як частина диграфа qu у іншомовних словах, звучить як /kv/: Aquincum [ɑkviŋkum]. Слова, в яких раніше вживали qu, тепер пишуть через kv, як-то akvarell «акварель». |
|||
| R | er | /r/ |
Р | Також називають верхній дрижачий, оскільки його вимовляють дрижанням кінчика язика, а не язичка. |
|
| S | es | /ʃ/ |
Ш | На відміну від більшості європейський систем письма, в угорський стандартний /s/ позначає дифтонг sz, а s звучить як ш. |
|
| Sz | esz | /s/ |
С | ||
| T | té | /t/ |
Т | ||
| Ty | tyé | /c/ |
ТЬ | ||
| U | u | /u/ | У | ||
| Ú | ú | /uː/ |
У | Мінімальна пара да /u/: hurok «петля» ∼ húrok «окови». | |
| Ü | ü | /y/ | Ю | Коротший, аніж більш відкритий варіант ű. | |
| Ű | ű | /yː/ |
Ю | ||
| V | vé | /v/ |
В | ||
| (W) | dupla vé | /v/ |
В | Трапляється лише в іншомовних словах та угорських аристократичних прізвищах. | |
| (X) | iksz | КС | Трапляється лише в запозиченнях, де позначає тільки /ks/; при транслітерації вживають [ɡz]: extra, Alexandra, але egzakt (від «exact»). |
||
| (Y) | ipszilon | /i/ | І | У запозиченнях, часто звучить як /i/ або /j/. Дуже часто трапляється в давньоугорських аристократичних прізвищах, де звучить як /i/ or /ʲi/: «Báthory» [baːtori], «Batthyány» [bɑcːaːɲi] або [bɑcːaːni] (<n>+<y> ∼ /n/+/ʲi/ ∼ /n/+/ʲi/ ∼ /nʲi/ ∼ /ɲi/) |
|
| Z | zé | /z/ |
З | ||
| Zs | zsé | /ʒ/ |
Ж |
Зміни в орфографії [ред.]
| Історичне написання | Сучасна орфографія |
|---|---|
| ch | cs |
| ts | cs |
| cz | c |
| th | t |
| Історичне написання | Сучасна орфографія |
|---|---|
| aa | á |
| eé | é |
| eö | ö |
| ew | ö |
| oó | ó |
| (l)y | (l)i |
| (n)y | (ny)i |
Приклади на основі власних назв
| Ім'я | Сучасне написання згідно з правилами |
|---|---|
| Imre Madách|Madách | Madács |
| Széchenyi | Szécsényi |
| Batthyány | Battyányi |
| Imre Thököly|Thököly | Tököli |
| Sándor Weöres|Weöres | Vörös |
| Eötvös | Ötvös |
| Cházár | Császár |
| Czukor | Cukor |
| Gaál | Gál |
| Veér | Vér |
| Soós | Sós |
| Thewrewk | Török |
Розкладка клавіатури на угорській абетці [ред.]
Комп'ютерна клавіатура використовує систему розташування QWERTZ, тобто базується на основі німецької системи, але повністю пристосована до особливостей граматики угорської мови.
Літера «Í» розміщена біля лівої клавіші Shift, в наслідок чого ця клавіша є набагато вужчою, ніж в іншоабеткових аналогів.
Динаміка використання окремих літер [ред.]
Найбільш використовуваними в угорській мові є літери e та a.[2]
| Літера | Частота |
|---|---|
| e | 12.256% |
| a | 9.428% |
| t | 7.380% |
| n | 6.445% |
| l | 6.383% |
| s | 5.322% |
| k | 4.522% |
| é | 4.511% |
| i | 4.200% |
| m | 4.054% |
| o | 3.867% |
| á | 3.649% |
| g | 2.838% |
| r | 2.807% |
| z | 2.734% |
| v | 2.453% |
| b | 2.058% |
| d | 2.037% |
| sz | 1.809% |
| j | 1.570% |
| h | 1.341% |
| gy | 1.185% |
| ő | 0.884% |
| ö | 0.821% |
| ny | 0.790% |
| ly | 0.738% |
| ü | 0.655% |
| ó | 0.634% |
| f | 0.582% |
| p | 0.509% |
| í | 0.499% |
| u | 0.416% |
| cs | 0.260% |
| ű | 0.125% |
| c | 0.114% |
| ú | 0.104% |
| zs | 0.021% |
| ž | 0.011% |
| ř | 0.004% |
Джерела [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ Перелік усіх алофонів, можливо, неповний.
- ↑ LETTER FREQUENCY STATISTICS(англ.)

