Угорці

Угорці
Стефан I Святий • Матвій Корвін • Габор Бетлен • Бела Барток Тівадар Костка • Янош Больяй • Лоранд Етвеш • Йозеф Етвош
Загальна кількість	14,5 млн
Найбільші розселення	Угорщина:    9 416 015 (2001) [1] Румунія:    1,237 ,746 (2011) США:    1,398,000 (2000)[Джерело?] Бразилія:    1,000,000 (est) Словаччина:    520,528 (2001) Сербія:    293,299 (2002) Росія:    170,000 [Джерело?] Канада:    267,000 (2001)[Джерело?] Україна:    156,600 (2001)
Близькі етнічні групи	Ханти, Мансі
Мова	угорська мова
Релігія	католики

Угорці (Magyarok — модьорок) — народ з фіно-угорської групи, основне населення Угорщини (98% з 10,6 млн у 1977 році).

Розселення

Живуть також як меншість у Румунії (1,25 млн), країнах колишньої Югославії (0,5 млн), Словаччині (0,4 млн), країнах колишнього СРСР (160 тис.), Австрії (30 тис.) й інших країнах Західної Європи та Північної (США (0.6 млн)), Канада (0.1 млн) і Південної Америки (Аргентина (20 тис.)) й Австралії (30 тис.), разом 13,5 млн.

Мова

Розмовляють угорською мовою, зближеною до фінської й естонської мов. Діалекти:

• західний задунайський,
• південний, або альфельдський,
• тиський, або дунайско-тиський,
• палоцький, або північно-західний,
• північно-східний,
• мезешегський, або закирайхагський,
• секейський.

Писемність на основі латинської графіки (з 10 століття).

Релігія

За віровизнанням католики (68 %; у тому числі 3 % греко-католики) і протестанти (25 %, переважно кальвіністи та лютерани).

Історія

Угорці прибули на територію сучасної Угорщини в кінці 9 ст. з первісної батьківщини між Волгою й Уралом через південні українські степи.

На недовгий час утворили в міжріччі між Бугом, Дністром, Серетом і Прутом союз семи угорських племен. Витиснені звідти печенігами й болгарами, подалися в 895—896 роках під проводом Арпада через Карпати до Паннонії. Тут підкорили собі місцеве населення, головним чином слов'янське (воно згодом асимілювалося), прийняли християнство й створили сильну централізовану державу Угорщину, до якої належали й українські землі на південь від Карпат — Закарпаття.

Матеріальна культура

Традиційне вбрання

Традиційний одяг угорців також вельми різноманітний. Жінки носили широкі збірчаті спідниці, часто надягаючі на декілька нижніх спідниць, короткі сорочки з широкими рукавами, яскраві безрукавки (пруслики). З'являтися на людях вони могли тільки в головних уборах — чіпцях, хустках.

Чоловічий костюм складався з полотняної сорочки, жилета і полотняних брюк (гат'я). Серед головних уборів переважали хутряні шапки і солом'яні капелюхи. Чоловічий верхній одяг — суконне пальто простого крою (губа), розшитий плащ (сюр), довга хутряна накидка (шуба).

Кухня

Якщо традиційні форми костюма витиснені міським одягом, то в харчуванні у Угорців традиції достатньо стійкі. Вживають в їжу багато м'яса, овочів (капусти, помідорів і ін.), борошняних виробів (локшини, галушок), приправ (чорного і червоного перцю — паприки, цибулі). Найвідоміші страви — гуляш (густий м'ясний суп з цибулею і червоним перцем), перкельт (тушковане м'ясо в томатному соусі), паприкаш (тушковане куряче м'ясо з червоним перцем), турошчуса (локшина з сиром і шкварками). Популярна чорна кава. Серед алкогольних напоїв переважають виноградне вино, фруктова горілка палинка.

Сім'я

Сучасна сім'я мала, у минулому була поширена велика патріархальна.

У традиційній духовній культурі Угорців, календарних і сімейних обрядах можна виділити елементи, пов'язані з дохристиянськими віруваннями, — сліди тотемізму, магії, шаманізму, простежуються деякі характерні міфологеми, наприклад, образ світового дерева («дерево, що дістає до неба»).

Фольклор

У багатому фольклорі виділяються пісні і балади (наприклад, про разбійників-бетярів), казки (чарівні, жартівливі і ін.), історичні перекази, прислів'я.

Своєрідна угорська народна музика. У піснях «старого стилю» помітні риси, характерні для музичної творчості народів Поволжжя. Музика «нового стилю» склалася під західно-європейським впливом. Відомі угорські танці — вербункош, чардаш і ін.

Угорці в Україні

У 1970 р. в межах УРСР жило 153 000 угорців, у тому числі в Закарпатській області 152 000 (15,6 % усього населення). На Закарпатті угорці заселюють у більшості Берегівський район, становлять чверть населення Виноградівського третину Ужгородського та 13,8% Мукачівського районів. Деяке число їх живе в Тячівському, Хустському і Рахівському районах.

Мовні, суспільні і культ. взаємини між У. й українцями тривали століттями, наслідком чого багато українців, гол. міщан та інтелігенції зугорщилися; зворотне явище траплялося рідко. Попри зміну прізвищ на угорські у 19-20 ст.ст. зустрічаємо ще й тепер серед У. чимало українських прізвищ. Співжиття У. й українців призвело до мовно-культ. впливів; до угор. мови увійшло багато слов. елементів, у тому ч. й українізмів, і навпаки. До найдавніших угор. запозичень належать слова суспільної організації: király — король, ispán — начальник (пан), szabad — свобідний, család — родина (челядь), órosz — двірський слуга (також русин, руський), szolga — слуга, а з церковної термінології: barát — чернець (брат), kereszt — хрест, Karácsony — Різдво (карачун), szombat — субота тощо. Укр. побут, фолкльор, матеріальна й духова культура, пісня й музика, танці, зокрема на півд. Закарпатті, виявляють також угор. впливи, а в угор. культурі суміжних обл. є укр. елементи.

Нині угор. меншість в Україні належить до етнічно найстійкіших нац. груп; тільки. 2 % угорців подали ін. рідну мову, в тому числі 1 % укр.; такий самий відсоток українців у Закарп. обл. подає угор. мову за рідну. Угорці користуються досить широкими культ. правами в освіті, засобах комунікації, вид. діяльності тощо. В Закарп. обл. в 1970-х pp. виходили 2 обл. газ. угор. мовою: Kárpáti Igaz Szó («Правдиве карп. слово») і Kárpátontuli Ifjúság («Закарп. молодь») та районні газ. в Берегові Vörös Zászló («Червоний прапор») й Ужгороді. У 1970-х pp. діяли 140 шкіл з угор. мовою навчання, у тому ч. 15 сер. У м. Береговому вистави Нар. театру відбуваються угорською мовою. В Ужгородському університеті на філол. фак. є відділ угор. мови. Видавництво «Карпати» випускає кн. угор. мовою для місц. шкіл й річні календарі та переклади з укр. літератури для Угорщини.

Див. також

• Угорщина
• Угорці в Україні

Література і посилання

• Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
• Малий словник історії України / Відповідальний редактор Валерій Смолій. — К.: Либідь, 1997.

• 
• 
• 
•