Ударна іонізація
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Уда́рна іоніза́ція — фізичне явище, що полягає в іонізації атома при зіткненні з електроном (або іншою легкою частинкою — наприклад, позитроном або «діркою»). Явище може спостерігатися як у газах, так й у твердих тілах (зокрема, в напівпровідниках).
У газах ударна іонізація важлива для підтримання самостійного електричного розряду.
У напівпровідниках електрон або «дірка», що набрали досить високу кінетичну енергію в сильному електричному полі, можуть іонізувати кристал і створити в ньому електронно-діркову пару. Для іонізації напівпровідника енергія гарячого носія має перевищувати ширину забороненої зони.
Див. також[ред.]
Джерела[ред.]
- А. И. Лебедев. Физика полупроводниковых приборов. — М.: Физматлит, 2008. — 488 с. ISBN 5-9221-0995-6 (рос.)
| Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
