Укмерге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Укмерге
Герб
Укмерге
Основні дані
Країна Литва
Регіон Укмергеський район
Засноване 13 століття
Населення 28,8 тисячі (2004)
Географічні координати 56°16′ пн. ш. 24°45′ сх. д. / 56.267° пн. ш. 24.750° сх. д. / 56.267; 24.750Координати: 56°16′ пн. ш. 24°45′ сх. д. / 56.267° пн. ш. 24.750° сх. д. / 56.267; 24.750
Міська влада

Укмерге (лит. Ukmergė, Vilkmergė; пол. Wiłkomierz) — місто в Литві. Центр Укмергеського району. Засноване у 13 столітті. До 1917 мало назву Вількомир. Станом на 2004 рік населення міста становило 28,8 тисячі мешканців.

Історія[ред.ред. код]

З 1795 по 1917 роки було центром Вількомирського повіту Віленської та Ковенської губернії.

Дружба з Кам'янцем-Подільським[ред.ред. код]

В Україні містом-побратимом Укмерге є Кам'янець-Подільський.

Уперше кам’янчани почули про Укмерге восени 1990. Тоді в Кам’янці-Подільському 7—9 вересня проходило традиційне фольклорно-етнографічне свято «Подільські візерунки». У ньому на запрошення міської ради взяли участь два самодіяльні колективи з Литви: «Пунтукес» із міста Анікщяй (керівник Регіна Будрейкене) та «Дагіліс» з Укмерге (керівник Юрате Мартінкуте). Мотивувалося це запрошення тим, що в Литві проживає багато українців.

Трагічні події, що сталися в ніч із 12 на 13 січня 1991 у столиці Литви, коли війська захопили будинок Вільнюського радіо й телебачення, знайшли відгук і в Кам’янці-Подільському. 16 січня, під час відкриття сесії міської Ради, депутати хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв трагічних подій у Литві (під час штурму будинку Вільнюського радіо й телебачення загинуло, за різними даними, від 14 до 16 чоловік). 17 січня депутати міськради ухвалили заяву щодо подій у Литві. Її було направлено Президентові СРСР Михайлові Горбачову, Головам Верховних Рад (або Президентам) усіх республік.

6—8 вересня 1991 в Кам’янці-Подільському відбулося традиційне свято фольклору, етнографії, гумору й сатири; цього разу під назвою «Подільські вечорниці». У святі взяла участь — уже вдруге — делегація з Укмерге. У Кам'янці-Подільському перебували творчі колективи, а також завідувач відділу культури Укмергеського міськвиконкому Євгенія Войткене. Так зародилася дружба між українським і литовським містами.

Невдовзі стали звичними поїздки кам’янецьких делегацій до Укмерге. Так, у січні 1993 тодішній голова міськвиконкому Михайло Аносов, його заступник Володимир Лобашов, керівник органу приватизації Людмила Шевчук вивчали в Укмерге литовський досвід приватизації. Через півроку Лобашов знову відвідав Укмерге, цього разу з культурною місією: до складу делегації входили завідувач міського відділу культури Володимир Шедловський і дитяча хорова капела «Журавлик» (керівник Іван Нетеча).

Логічним підсумком дружби між містами стала ухвала Кам’янець-Подільського міськвиконкому від 4 листопада 1993, якою, зокрема, вулицю Червоного Козацтва перейменовано на Укмергеську.

2003 у Литві з 10-денним робочим візитом перебував міський голова Кам'янця-Подільського Олександр Мазурчак. Він, зокрема, зустрівся з мером Укмерге, домовився про відновлення співпраці міст.

Література[ред.ред. код]

  • Чого вчать литовці?: Влада // Кам’янець-Подільський вісник. — 2003. — 7 березня. — С. 2.