Україна — Вперед!
| Партія Наталії Королевської «Україна — Вперед!» | |
 | |
| Заснована / зареєстрована | 3 жовтня 1998 року як Українська соціал-демократична партія |
| Штаб-квартира | Київ, вул. Мала Житомирська, 18-б |
| Політична ідеологія | Соціал-демократія, Русофільство, Лівоцентризм
|
| Очільник партії | Ткаченко Володимир Вікторович (в.о.) |
| Кольори | Світло-білий/жовтий/червоний |
| Кількість членів | 80 000
|
| Вебсторінка | ukraina-vpered.com |
| Політика України Політичні партії Вибори | |
«Україна — Вперед!» — політична партія України, очолювана Наталією Королевською. З моменту створення в 1998 році і по 2012 рік називалася Українською соціал-демократичною партією. Повна назва з березня 2012 року: «Партія Наталії Королевської „Україна — Вперед!“».
Історія[ред. | ред. код]
Передісторія[ред. | ред. код]
У 1994 році міністр юстиції України Василь Онопенко створив і очолив Партію прав людини, яка в січні 1995 року об'єдналася з Українською партією справедливості і Соціал-демократичною партією в СДПУ.
З'їзд об'єднаної партії, який відбувся в січні 1995 року, обрав своїм лідером Василя Онопенка. У 1996 році партія змінила назву на СДПУ(о).
Українська соціал-демократична партія[ред. | ред. код]
Безпосередньо УСДП була створена 3 жовтня 1998 року, після того, як 13 обласних організацій СДПУ(о) вийшли з її складу. Головою партії був обраний народний депутат України Василь Онопенко. 11 грудня 1998 року УСДП була зареєстрована міністерством юстиції.
9 лютого 2001 року УСДП разом з «Батьківщиною» та іншими партіями підписала декларацію про створення виборчого блоку демократичної опозиції «Форум національного порятунку». 22 грудня 2001 року з'їзд УСДП ухвалив рішення про участь партії у парламентських виборах в складі Блоку Юлії Тимошенко.
26 листопада 2005 року було підписано політичну угоду про створення виборчого блоку партій «Батьківщина» і УСДП — «Блоку Юлії Тимошенко».
4 листопада 2006 року з'їзд обрав головою УСДП депутата Верховної ради Євгена Корнійчука, який з квітня 2005 року очолював київську міську партійну організацію УСДП.
11 квітня 2007 року з'їзд УСДП ухвалив рішення створити разом з «Батьківщиною» і партією «Реформи і порядок» виборчий блок партій — «Блок Юлії Тимошенко» для участі у дострокових парламентських виборах.
22 грудня 2010 року Генеральна прокуратура України провела обшук в центральному офісі партії. Голова партії Євген Корнійчук був узятий під варту за звинуваченням у корупційних діях під час роботи 1-м заступником міністра юстиції України[1]. На початку серпня 2011 року Корнійчук написав заяву про складання повноважень голови партії[2].
23 грудня 2011 року лідером партії стала Наталія Королевська[3]. Через незгоду зі зміною керівництва партії з неї вийшло багато членів, такі, як Олена Шустік, Володимир Левцун, Петро Кравчук та інші[джерело?].
«Україна — Вперед!»[ред. | ред. код]
14 березня 2012 року лідер партії Королевська була виключена з фракції «Блок Юлії Тимошенко — „Батьківщина“» (раніше фракція БЮТ) у Верховній раді. Народний депутат від БЮТ Андрій Сенченко заявив: «УСДП, починаючи з місцевих виборів 2010 року, діє явно за вказівкою Банкової і тому фактично не є нашим політичним союзником на виборах»[4]. В той же день партія заявила на своєму офіційному сайті: «Ми глибоко обурені і шоковані зрадою з боку керівництва фракції „БЮТ—Батьківщина“». Через ці події партія також покинула Комітет опору диктатурі, але Королевська запевнила, що партія як і раніше знаходиться «в опозиції до нинішнього режиму — режиму Януковича».
15 березня 2012 року Українська соціал-демократична партія була виключена з Блоку Юлії Тимошенко за звинуваченням у «співпраці з адміністрацією президента і правлячим режимом». Коментуючи звинувачення у співпраці з адміністрацією президента, Королевська нагадала, що її соратник Олексій Логвиненко звертався до членів фракції з вимогою навести факти співпраці з нинішньою владою. «Він висловив пропозицію: якщо буде пред'явлений хоч один факт моєї кулуарної співпраці з чинним режимом — він та наша команда складемо депутатські мандати. Жодних фактів не було наведено, все це залишилося голослівними звинуваченнями», — підкреслила Королевська[5].
Після виключення Королевська заявила: «Рішення про виключення мене з фракції, а нашої партії — з Блоку — були самостійно прийняті Турчиновим та Кожем'якіним і не були узгоджені з Юлією Тимошенко»[6]. Пізніше в ефірі телеканалу «Інтер» Олександр Турчинов підтвердив цю інформацію і заявив, що існують суттєві проблеми при комунікації з Юлією Тимошенко[7].
22 березня 2012 року на партійному з'їзді партія була перейменована в «Партію Наталії Королевської „Україна — Вперед!“». До Королевської приєдналися її соратники з «Батьківщини». Партія заявила про намір брати участь в парламентських виборах 2012 року.
Президентські вибори 1999 року[ред. | ред. код]
Лідер партії Василь Онопенко взяв участь у президентських виборах 1999 року, набравши 0.5 % (124,040).
Парламентські вибори 2002 року[ред. | ред. код]
Брали участь у виборах як частина Блоку Юлії Тимошенко. Набрали 7.26 % (1,882,087).
Парламентські вибори 2006 року[ред. | ред. код]
Брали участь у виборах як частина Блоку Юлії Тимошенко. Набрали 22.29 % (5,652,876).
Парламентські вибори 2007 року[ред. | ред. код]
Брали участь у виборах як частина Блоку Юлії Тимошенко. Набрали 30.71 % (7,162,193).
Парламентські вибори 2012 року[ред. | ред. код]
Виборчий список власної партії, оприлюднений 1 серпня, Королевська очолила особисто[8]. З метою підвищення іміджу та можливого залучення під свої знамена численних вболівальників футбольної зірки зокрема та команди Динамо (Київ) й національної збірної взагалі[9], другий номер отримав Андрій Шевченко, в минулому член СДПУ(о)[10][11], який ще 27 липня заявив про завершення міжнародної футбольної кар'єри[12], наступного дня — про свій вступ в партію «Україна — Вперед!»[13], а 31 серпня — про перерахунок в партійний фонд 10 мільйонів гривень[14] при річній зарплаті у 2011 в динамівському клубі, згідно з поданою в ЦВК декларацією про доходи, 25 090 гривень[15]. Також до першої п'ятірки ввійшли: Остап Ступка, (син Богдана Ступки), колишній голова Міністерства охорони здоров'я Ілля Ємець та ректор Київського національного лінгвістичного університету Роман Васько[16][17]. Була проведена потужна передвиборча агітація з масовим використанням телебачення[18][19][20][21][22], зокрема промороликів[23], зовнішніх носіїв інформації[24], преси[25][26] та навіть соцопитувань[27].
Виборча кампанія партії «Україна — Вперед!», за оцінками експертів в результаті моніторингу зовнішньої та телевізійної реклами, обійшлася в сумму 150—200 мільйонів доларів США. Партія подала позов в суд на Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) та фонд «Демократичні ініціативи» за опублікування результатів спільного соціологічного опитування, в якому зокрема вказувалось, що за цю політичну силу готові віддати свої голоси 2,1 % виборців. В інтерв'ю кореспонденту «Коммерсант-Украина» Наталія Королевська сказала:
."— Соціологічні війни проводяться перед кожними виборами, але такого, як зараз, ще ніколи не було. І тому ми, отримавши дані внутрішніх опитувань, які підтвердили наш результат в 7%, прийняли рішення судитися. Ми вважаємо, що це допоможе уникнути маніпуляцій. Соціологія маніпулює думками людей і є одним з елементів фальсифікації виборів — людям наперед нав'язують сфабрикований результат. — Якщо вибори покажуть, що ваш рейтинг набагато нижчий за 7%, ви відкличете свій позов до КМІС та фонду «Демократичні ініціативи»?
— Ми не будемо відкликати позов, тому що точно знаємо, що їх дослідження не проводилось. А вибори покажуть, що наш рейтинг — 10%!"
Оригінальний текст (рос.)«— Социологические войны ведутся перед каждыми выборами, но такого, как сейчас, еще никогда не было. И поэтому мы, получив данные внутренних опросов, которые подтвердили наш результат в 7%, решили судиться. Мы считаем, что это поможет избежать манипуляции. Социология манипулирует мнением людей и является одним из элементов фальсификации выборов — людям заранее навязывают сфабрикованный результат.— Если выборы покажут, что ваш рейтинг гораздо ниже 7%, вы отзовете свой иск к КМИС и фонду "Демократические инициативы"?
— Мы не будем отзывать иск, поскольку точно знаем, что их исследование не проводилось. А выборы покажут, что наш рейтинг — 10%!»
Після проведення виборів виявилось, що партію «Україна — Вперед!» підтримало своїми голосами 322 198 виборців, або 1,58 %. В результаті кожен голос, відданий за партію Наталії Королевської, коштував їй та її соратникам у 332 долари, а до Верховної Ради України Наталія Королевська та її партія не потрапили.[28][29][30]
Політична платформа[ред. | ред. код]
Рівень підтримки[ред. | ред. код]
.png)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Генпрокуратура взяла под арест главу Украинской социал-демократической партии. Архів оригіналу за 29 травня 2012. Процитовано 3 січня 2011.
- ↑ Є. Корнійчук склав повноваження голови Української соціал-демократичної партії. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 27 грудня 2011.
- ↑ Королевська очолила УСДП. Украинская правда. 23 декабря 2011. Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 23 грудня 2011.
- ↑ БЮТ не ощутит потери, если Суслов уйдет вслед за Королевской. Архів оригіналу за 18 квітня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.
- ↑ Королевская уверена, что ее исключили из БЮТ без разрешения Тимошенко. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 30 квітня 2012.
- ↑ Королевская уверена, что ее выгнали из БЮТ без разрешения Тимошенко. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2012.
- ↑ Турчинов так и не признался, что думает Тимошенко об исключении Королевской[недоступне посилання з травня 2019]
- ↑ ЗМІ оприлюднили першу п'ятірку списку партії «Україна — Вперед!» сайт «gazeta.ua»
- ↑ Шевченко — у Королевської. Політичний секонд-хенд Тимошенко з 1990-их [Архівовано 15 листопада 2012 у Wayback Machine.] «Українська правда»
- ↑ Стаття «Медведчук, Королевська та Шевченко». Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 21 січня 2013.
- ↑ Стаття «Виктор Медведчук: „У Тимошенко есть шанс сохраниться и после парламентских выборов“» [Архівовано 31 серпня 2012 у Wayback Machine.] на сайті «Українська правда»
- ↑ Шевченко заявив, що завершує кар'єру і йде в політику. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 21 січня 2013.
- ↑ Шевченко піде на вибори за списком партії Королевської сайт ukranews.com
- ↑ Андрій Шевченко «подарував» Королевській 10 мільйонів гривень. Це майже весь його заробіток за 2011-й рік [Архівовано 31 грудня 2012 у Wayback Machine.] сайт newsru.ua
- ↑ Колесніков заробив 166 мільйонів, а Шевченко отримував у «Динамо» 2 тисячі гривень[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ Королевська бере в список сина Ступки та екс-міністра [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] Українська правда
- ↑ Студентів університету зганяють на зустрічі з Королевською [Архівовано 1 січня 2013 у Wayback Machine.] «Українська правда»
- ↑ Королевську спіймали на постановочному шоу. Архів оригіналу за 27 серпня 2012. Процитовано 21 січня 2013.
- ↑ Телеканалу News One запропонували розмістити джинсу Королевської (+ВІДЕО) [Архівовано 2012-03-09 у Wayback Machine.] сайт «Телекритика»
- ↑ Російський політтехнолог затверджує програми НТКУ і Шустера. Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 21 січня 2013.
- ↑ Політичні ток-шоу. Маніпуляції у болоті [Архівовано 27 січня 2013 у Wayback Machine.] «Українська правда»
- ↑ Королевська найчастіше бігала на ефіри [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.] «Українська правда»
- ↑ Афганці заявляють, що Королевська примазується до них та «відверто бреше» УНІАН
- ↑ Експерти: Найбільше на політичну рекламу витратить Королевська. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 21 січня 2013.
- ↑ Джинса — «Королевська». Ціна — народна?. Архів оригіналу за 15 січня 2013. Процитовано 21 січня 2013.
- ↑ Комуністи України: «Джинса и партия едины!». Архів оригіналу за 26 листопада 2012. Процитовано 21 січня 2013.
- ↑ Під приводом соцопитування в Черкасах агітують за Королевську[недоступне посилання з липня 2019] сайт gazeta.ua
- ↑ Експерти оцінили агітацію Королевської в сотні мільйонів доларів [Архівовано 4 січня 2013 у Wayback Machine.] ТСН
- ↑ Социология — назад [Архівовано 20 листопада 2012 у Wayback Machine.] «Коммерсант-Украина»
- ↑ Они остались за барьером [Архівовано 2 листопада 2012 у Wayback Machine.] «Коммерсант-Украина»
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||||||||||||||
