Україна і Європейський Союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Європейський Союз є політичним, економічним і культурним об'єднанням з ознаками конфедерації[1], до якого входять 28 європейських держав з населенням понад 507 млн. людей.

Україна — європейська держава з населенням більше 45 млн.

Представництво Європейської Комісії в Україні було відкрито в центрі Києва у вересні 1993 року. З 1 грудня 2009 року (після набуття чинності Лісабонським договором) Представництво Європейської Комісії перетворилося на Представництво Європейського Союзу в Україні[2].

Внаслідок політики розширення, ЄС отримав спільні кордони з Україною 1 травня 2004 року, коли до союзу приєдналися десять країн, у тому числі Польща, Угорщина, Словаччина.

Наразі спільна протяжність кордонів України та ЄС становить 1390,742 км.

Протягом багатьох років правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торгівельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС. Україна співпрацює з ЄС в рамках проекту «Східне партнерство», однією з задач котрого є підготовка до вступу України до Європейського Союзу.

В листопаді 2013 року на саміті у Вільнюсі очікувалось підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак, 9 листопада в Росії відбулася таємна зустріч президентів Януковича і Путіна, зміст якої залишається невідомим. Після цього українська влада різко змінила риторику і 21 листопада 2013 Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання угоди з Євросоюзом. Внаслідок цього, по всій Україні розпочались протести на підтримку підписання асоціації з ЄС та прийняття України у майбутньому як повноцінного члена.

Угода про асоціацію[ред.ред. код]

Докладніше у статті Угода про асоціацію між Україною та ЄС

З метою переведення відносин між Україною та ЄС від формату «партнерства та співробітництва» до «політичної асоціації та економічної інтеграції» наразі ведуться переговори щодо

5 березня 2007 розпочато переговори про укладення нової угоди, яка має замінити Угоду про партнерство та співробітництво. Представники ЄС наполягали на укладанні стратегічних відносин з Україною як з країною сусідом.[3] Під час паризького Саміту Україна-ЄС (вересень 2008) досягнуто компромісного рішення щодо назви цієї угоди як Угоди про асоціацію.

Важливою складовою частиною нової Угоди є створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка передбачає максимально глибоку економічну інтеграцію на основі домовленостей, досягнутих під час двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ. Проведено всі раунди переговорів, останній ХХІ раунд відбувся 11 листопада 2011 року.

Порядок денний асоціації Україна — ЄС[ред.ред. код]

16 червня 2009 р. під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна — ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію», який є новим практичним інструментом на заміну Плану дій Україна-ЄС для підготовки Сторін до реалізації Угоди про асоціацію до моменту набуття нею чинності.

Документ підготовлено на принципах:

  • політичної асоціації та економічної інтеграції,
  • спільної участі, спільної відповідальності та спільної оцінки.

Передбачено щорічний перегляд та запровадження механізму моніторингу його реалізації.

Моніторинг того, як Україна виконує свої зобов'язання в рамках Порядку денного асоціації, та оцінку виконання Україною чинного до весни 2009 р.[4] Плану дій Україна — ЄС здійснює як Європейська Комісія, так і українське громадянське суспільство.

Європейська Комісія слідкує за результатами (передусім щодо реалізації реформ) в рамках традиційного щорічного аналізу поступу в межах Європейської політики сусідства — ENP Progress Report[5]. Доповідь за 2009 опублікована англійською[6] та українською[7] мовами.

Українське громадянське експертне середовище здійснювало власну оцінку виконання дійсного в минулому Плану дій Україна — ЄС[8], та проводить оцінку виконання зобов'язань в рамках чинного Порядку денного асоціації. У травні 2010 року в Україні стартував Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС. У 2013 році був оприлюднений моніторинговий звіт щодо прогресу у виконанні зобов'язань у сфері охорони довкілля в рамках Порядку денного асоціації Україна — ЄС та виконання Дорожніх карт Східного партнерства за 2012 рік[9]. На цей час проведено всі 21 раунди переговорів та готується XVII саміт Україна — ЄС, який очікувався на 22 листопада 2013 року. Саміт відбувся 28 листопада 2013 року, але обіцяну асоціацію В. Янукович не підписав під тиском Путіна. Внаслідок цього в листопаді в Києві, а згодом і по Украïні піднявся масовий протест, відомий як Євромайдан. Він продовжувався три місяці, перетік у революцію та загальну нестабільність, пов'язану з агресією Росії і призвів до зміни украïнськоï влади. Ключовими подіями стали підписання політичної частини Угоди 21 березня 2014 р., а 27 червня 2014 р. - економічної (тобто вже повністю) Угоди про Асоціацію.

Майбутній вступ України в ЄС[ред.ред. код]

Країни Європи на різних стадіях євроінтеграції
   Угода про асоціацію
   Статус кандидата в члени ЄС
   Розпочато переговори про отримання повноправного членства
   Члени ЄС

У жовтні 2005-го року Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав, що майбутнє України «в ЄС». Однак 9-го жовтня 2005-го року Європейська Комісія у новій редакції документа щодо стратегії розвитку зазначила, що виконання планів розширення (Хорватія і республіки колишньої Югославії) може блокувати можливість вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар Оллі Рен сказав, що ЄС має уникнути «занадто великого розширення» наголосивши, що поточний план розширення виглядає цілковито завершеним.[10]

Українські оглядачі виділяють так звану «групу опору» прийняття України до ЄС. Зокрема при укладанні тексту Посиленої Угоди між Україною і ЄС у березні 2007 з нього були виключені згадування про перспективу членства. «Будь-які згадки про перспективу вступу України до Євросоюзу були виключені з проекту посиленої угоди Україна — ЄС через позицію Франції», пише впливове німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Позиція Італії залежить від внутрішнього політичного розкладу цієї країни. Так під час передвиборчих перегонів у цій країні уряд Сільвіо Берлусконі давав дипломатичні сигнали, що готовий підтримати євроінтеграційні прагнення України. Його політичний супротивник Романо Проді навпаки заявив, що «перспективи України вступити до ЄС такі самі, як і в Нової Зеландії».[11]

Найстійкішим адвокатом ефективних відносин України з ЄС є провідні політичні сили сусідньої Польщі, члена ЄС з стійкими історичними зв'язками з Україною.

27 червня 2014 президент Єврокомісії Жозе-Мануел Баррозу заявив, що Угода про асоціацію є початком вступу України в ЄС[12]. Того ж дня Комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле заявив, що він вірить у майбутнє членство України в ЄС[13].

Щоб приєднатися до Євросоюзу, держава-заявник має задовольняти політичним і економічним умовам, загальновідомим як Копенгагенські критерії (в честь минулого в Копенгагені саміту 1993): демократичне уряд, що визнає верховенство закону і відповідних свобод та інститутів. Відповідно до Маастрихтського договору кожна поточна держава-член, а також Європарламент повинні прийти до згоди з приводу будь-якого розширення.

Вступ до ЄС відбувається в кілька етапів:

  1. підписання Угоди про асоціацію;
  2. включення в офіційну програму розширення ЄС;
  3. подача заявки на вступ;
  4. отримання статусу кандидата в члени ЄС;
  5. вступ до ЄС.

Україна знаходиться на першому з цих етапів.

Процес вступу займає кілька років. Наприклад, Фінляндія подала заявку на вступ в 1991 році, а в 1995 році стала членом ЄС[14].

Участь України в управлінні Євросоюзом[ред.ред. код]

У червні 2014 вперше в історії Євросоюзу депутатом Європарламенту була обрана українка - за походженням і громадянством. Нею стала представниця закордонних угорців Андрія Бочкор. Бочкор не тільки має український паспорт, але і проживає в Україні, а саме в місті Берегово. "Я планую працювати в Брюсселі, щоб сприяти інтеграції України до Європейського Союзу, а також відображати інтереси угорської громади Закарпаття", - зазначила Андрія Бочкор[15].

Співробітництво в окремих секторах[ред.ред. код]

Безпека та оборона[ред.ред. код]

Рамки співробітництва між ЄС та Україною у реалізації Європейської політики безпеки та оборони визначають угоди

  • «Про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС з врегулювання криз»
  • «Про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом» (підписані 13 червня 2005 р.).

Україна приєднується до заяв та позицій ЄС з регіональних та міжнародних проблем (станом липень 2009 р. Україна приєдналася до 90% заяв). Порушується питання залучення України на етапі їх підготовки.

Схвалено Робочий план співробітництва між Збройними Силами України та Генеральним секретаріатом Ради ЄС у сфері Європейської політики безпеки та оборони на 2009 рік.

16 жовтня 2008 започатковані перші неформальні зустрічі Міноборони України з Європейським оборонним агентством.

Україна бере участь у поліцейській місії ЄС у Боснії та Герцеговині (п'ять представника від МВС).

Опрацьовується питання участі України у військово-морській операції ЄС «Atalanta», яка розпочата у грудні 2008 р. в рамках Європейської політики безпеки та оборони для боротьби з актами піратства біля узбережжя Сомалі.

Торгівельно-економічне співробітництво[ред.ред. код]

Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС за перший квартал 2009 року, під час всесвітньої економічної кризи, зменшився в порівнянні з аналогічним періодом 2008 на 55,2% та склав 6,32 млрд дол. США, у тому числі:

  • експорт — на 59,5% і склав 2,75 млрд дол. США
  • імпорт — на 52,3% і склав 3,57 млрд дол. США
  • від'ємне для України сальдо — 820 млн дол. США.

Основними статтями українського експорту до ЄС були: чорні метали та вироби з них, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, руди, зернові культури, одяг текстильний, жири та олії тваринного або рослинного походження, деревина і вироби з деревини, електричні машини і устаткування.

Основними статтями імпорту в Україну з ЄС були: котли, машини, апарати і механічні пристрої, наземні транспортні засоби, крім залізничних, електричні машини і устаткування, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, папір та картон.

Юстиція і внутрішні справи[ред.ред. код]

Докладніше у статті Співробітництво України і ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки

Співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки здійснюється в рамках Плану дій Україна — ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки (План дій ЮСБ, затверджений у червні 2007 р.) та Плану-графіку його імплементації (затверджений у квітні 2008 р.).

Під час Спільного засідання Підкомітету № 6 Україна — ЄС «Юстиція, свобода та безпека» (12-13 травня 2009) проведено чергову спільну оцінку стану виконання Плану-графіку.

Питання співпраці у сфері ЮВС обговорювалося під час засідання міністрів юстиції та внутрішніх справ у форматі Україна-Трійка ЄС (3 червня 2009).

Енергетика[ред.ред. код]

Докладніше у статті Співробітництво України і ЄС в енергетичній сфері

Співробітництво України з ЄС у сфері енергетики здійснюється відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005. Меморандум охоплює такі сфери:

  • Ядерна безпека.
  • Інтеграція ринків електроенергії та газу.
  • Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів.
  • Структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі.
  • Енергоефективність.

З метою оцінки стану виконання Меморандуму сторонами щороку схвалюється відповідний звіт. Третій спільний звіт щодо імплементації Меморандуму було схвалено на Саміті Україна — ЄС у вересні 2008 р.

Охорона довкілля[ред.ред. код]

Докладніше у статті Співробітництво України і ЄС у сфері охорони довкілля

Співробітництво України і Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього природного середовища є важливим чинником у двосторонніх відносинах України і ЄС і здійснюється за кількома актуальними для обох сторін напрямками:

  1. Створення Регіонального екологічного центру України
  2. Отримання бюджетної підтримки в сектор охорони довкілля
  3. Співробітництво з Європейською агенцією довкілля
  4. Зміна клімату

Транспорт[ред.ред. код]

Докладніше у статті Співробітництво України і ЄС у галузі транспорту

Пріоритетними напрямками співробітництва України та ЄС у галузі транспорту є:

  • розвиток транспортної інфраструктури України та її інтеграції до загальноєвропейської транспортної системи;
  • підвищення рівня безпеки на транспорті та адаптація відповідного національного законодавства із залученням проекту ЄК TWINNING;
  • модернізація та оновлення основних фондів і рухомого складу транспорту;
  • створення Спільного авіаційного простору між Україною та ЄС.

Хроніка відносин[ред.ред. код]

Представництво ЄС в Києві
  • 1991 — Декларація ЄС щодо України.
  • 1992 — Перша зустріч Україна-ЄС на найвищому рівні.
  • 1993 — Підписана угода між Європейськими співтовариствами та Україною про торгівлю текстильними виробами, відкриття представництва Комісії Європейських Співтовариств в Україні.
  • 1994 — Верховна Рада України ратифікувала Угоду про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС.
  • 1995 — Перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС, створення представництва України при Європейських Співтовариствах.
  • 1996 — Європейський Союз визнав за Україною статус країни з перехідною економікою. Радою Міністрів ЄС прийняла план дій щодо України.
  • 1997 — Перший Саміт Україна-ЄС (Київ), підписано угоду між Європейським Співтовариством по вугіллю та сталі та урядом України про торгівлю сталеливарними виробами.
  • 1998 — набуття чинності угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, Україна офіційно заявила про прагнення набути статусу асоційованого членства в ЄС, прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 852 про запровадження механізму адаптації законодавства України до ЄС. Другий саміт Україна—ЄС (Відень).
  • 1999 — Третій саміт Україна — ЄС (Київ), ЄС підтвердив намір сприяти вступу України до СОТ, початок роботи щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.
  • 2001 — Четвертий саміт Україна — ЄС (Ялта).
  • 2002 — П'ятий саміт Україна—ЄС (Копенгаген).
  • У квітні 2004-го року на саміті Україна-ЄС євро-очікування України були підірвані у зв'язку з неотриманням статусу країни з ринковою економікою від ради міністрів ЄС. Однак це сталося до Помаранчевої революції.
  • 2005 — Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою, черговий саміт.
  • 2006 — саміт ЄС-Україна, Хельсінкі.
  • 2007 — саміт ЄС-Україна, Київ.
  • 5 березня 2007 — розпочато переговори про укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.
  • 2008 — Набуття чинності угодами про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС, саміт ЄС-Україна (Евіан).
  • Вересень 2008 — під час паризького Саміту Україна-ЄС досягнуто компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.
  • 7 травня 2009 — Україна стала учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство»
  • 16 червня 2009 — під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна — ЄС».
  • 25 лютого 2010  — Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні в якій, зокрема, визнається право України на приєднання до ЄС. Також Єврокомісії надається мандат задля роботи над «дорожньою картою» безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС[16].
  • 2011 — саміт ЄС-Україна, Київ.
  • 2013 — саміт ЄС-Україна, Брюссель. На саміті було ухвалено спільну заяву, в якій зазначено, що Україна «рішуче налаштована виконувати» передумови ЄС для того, щоб сторони змогли підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі.
  • 21 листопада 2013 Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання УА з Євросоюзом, внаслідок цього по всій території країні виникли масові демонстрації, проти призупинення процесу євроінтеграції[17][18]. 24 листопада у Києві відбулась масова акція протесту, в якій прийняло участь понад 100 тисяч людей[19].
  • 21 березня 2014 року у Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС за участі українського прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.
  • 17 квітня 2014 року Європарламент ухвалив резолюцію по Украïні, згідно якоï Украïна може подавати заявку на членство в ЄС.
  • З 23 квітня було введено в дію одностороннє скасування мит для украïнських товарів на європейському ринку.
  • Економічна частина угоди буде підписана після президентських виборів 25 травня 2014 року. Зона вільної торгівлі України та Євросоюзу (у двосторонньому форматі) може запрацювати з 1 листопада. Безвізовий режим з краïнами ЄС буде розпочато до кінця 2014 року.[20]
  • 27 червня 2014 року у Брюсселі було підписано економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС за участі президента України Петра Порошенка.

Громадська думка[ред.ред. код]

Дата Iнтеграція Агентство
в ЄС в МС Статус-кво
2008.01 63% - BBC News[21]
2009.06 34% - European Council on Foreign Relations[22]
2010.05 53% - GfK[23]
2011.11 42% 40% Международный республиканский институт[24]
2011.11 45% 34% Центр Разумкова[25]
2011.12 40% 33% Демократические инициативы[26]
2012.08 32% 42% Международный республиканский институт[27]
2012.12 48% 32% Демократические инициативы[28]
2013.03 50% 37% Соціологічнна група «Рейтинг»[29]
2013.06 59% 24% ИФАК[30]
2013.10 53% 34% Соціологічнна група «Рейтинг»[31]
2013.11 39% 37% КМІС[32]
2013.12 46% 36% R&B Group[33]
2013.12 47% 36% Демократические инициативы[34]
2013.12 43% 30% 20% R&B Group[35]
2014.01 38% 29% 25% Социополис[36]
2014.02 41% 36% Международный республиканский институт[37]
2014.02 47% 38% Социс[38]
2014.03 62% 38% Социс[39]
2014.03 50% 27% ГФК Юкрейн[40]
2014.03 53% 28% Международный республиканский институт[41]

Різні шари і соціальні групи населення України виголошують неоднозначну позицію щодо наміру інтеграції в ЄС, проте згідно соціологічних опитувань більшість населення (53%) виступає за приєднання до Європейського Союзу[42]. Зараз йде полеміка в рамках цього питання серед фахівців (конференції, зустрічі). Відчувається культурологічний розкол в громадській думці, спровокований, в основному поверхневими знаннями історії ЄС та пропогандою РФ. Багато відеоблогерів і публічних діячів висловлюють свою думку у всесвітній павутині.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Марченко М. Н., Дерябіна Е. М. Право європейського союзу. Питання історії і теорії
  2. Роль Представництва ЄС в Україні
  3. EurAktiv: EU und Ukraine beginnen Kooperationsgespräche 6. März 2007 (нім.)
  4. http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/control/uk/publish/article;jsessionid=21526906B4EDDAF45A6B4700C6F891C7?art_id=50438&cat_id=47123
  5. http://ec.europa.eu/world/enp/documents_en.htm#3
  6. http://ec.europa.eu/world/enp/pdf/progress2010/sec10_524_en.pdf
  7. http://ec.europa.eu/delegations/ukraine/documents/press_releases/report_enp_2009_ukraine_uk.doc
  8. Оцінка виконання Плану дій Україна-ЄС: довкілля та сталий розвиток / Під ред. Н. Андрусевич. Львів. 2009. 104 с.
  9. Оцінка екологічної складової двостороннього співробітництва між Україною та ЄС / Під ред. Андрусевич Н. — Львів. — 2013–202 с.
  10. EUobserver article (subscription only)
  11. http://www.zib.com.ua/article/1174400866371
  12. http://www.unn.com.ua/ru/news/1359053-ugoda-pro-asotsiatsiyu-ye-pochatkom-vstupu-do-yes-zh-barrozu
  13. http://www.unn.com.ua/ru/news/1359116-yevrokomisar-ua-ne-kintseva-meta-spivrobitnitstva
  14. Bache, Ian and Stephen George (2006) Politics in the European Union, Oxford University Press. p543-547
  15. http://censor.net.ua/n292451
  16. http://eunews.unian.net/ukr/detail/192959
  17. Кабмин Украины поручил создать трехстороннюю комиссию с ЕС и РФ
  18. Україною покотилася хвиля євромайданів
  19. У центрі Києва вже зібралися більше 100 тисяч людей, які хочуть в Європу
  20. http://www.unn.com.ua/uk/news/1319624-yes-mozhe-vvesti-bezvizoviy-rezhim-z-ukrayinoyu-do-kintsya-roku-a-deschitsya
  21. https://en.wikipedia.org/wiki/Ukraine%E2%80%93European_Union_relations#Popular_support_to_EU_integration_of_Ukraine_in_European_Union
  22. http://euobserver.com/foreign/28676
  23. http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/66442/
  24. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_es_hotyat_53_ukraintsev_v_tamozhenniy_soyuz__28&objectId=429597&lang=ru
  25. http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/118961/
  26. http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/119037/
  27. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_es_hotyat_53_ukraintsev_v_tamozhenniy_soyuz__28&objectId=429597&lang=ru
  28. http://www.kyivpost.com/content/ukraine/poll-almost-half-of-ukrainians-back-ukraines-accession-to-eu-318650.html
  29. http://www.ratinggroup.com.ua/en/products/politic/data/entry/14059/
  30. http://www.dw.de/ukraine-eu-support-up-again/a-16924061
  31. http://www.pravda.com.ua/news/2013/10/16/7000106/
  32. http://kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=204&page=2
  33. «ЕВРОМАЙДАН — 2013» — R&B Group
  34. Опитування / 2013 / 2013-й: політичні підсумки і прогнози (загальнонаціональне й експертне опитування) — Фонд «Демократичні ініціативи»
  35. Oценка социально-политической ситуации в Украине. Декабрь 2013 г — R&B Group
  36. Оценка жителями Украины социально-политической ситуации в стране по состоянию на январь 2014 года
  37. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_es_hotyat_53_ukraintsev_v_tamozhenniy_soyuz__28&objectId=429597&lang=ru
  38. Почти половина украинцев не поддерживает «майдан». Результаты опроса. Политика. Информационно-аналитический портал Inpress.ua
  39. Более 60% украинцев хотят присоединения страны к ЕС (опрос)
  40. Опрос об отношении украинцев к ЕС, НАТО, Росии (опрос)
  41. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_es_hotyat_53_ukraintsev_v_tamozhenniy_soyuz__28&objectId=429597&lang=ru
  42. За останні три роки українці все менше хочуть до Росії

Посилання[ред.ред. код]