Україна і Європейський Союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Європейський Союз є політичним, економічним і культурним об'єднанням з ознаками конфедерації[1], до якого входять 28 європейських держав з населенням понад 507 млн. людей.

Представництво Європейської Комісії в Україні було відкрито в центрі Києва у вересні 1993 року. З 1 грудня 2009 року (після набуття чинності Лісабонським договором) Представництво Європейської Комісії перетворилося на Представництво Європейського Союзу в Україні[2].

Внаслідок політики розширення, ЄС отримав спільні кордони з Україною 1 травня 2004 року, коли до союзу приєдналися десять країн, у тому числі Польща, Угорщина, Словаччина.Наразі спільна протяжність кордонів України та ЄС становить 1390,742 км.

Протягом багатьох років правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво від 14 червня 1994 (набула чинності 1 березня 1998 р.). Ця угода започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. Крім того, укладено низку галузевих угод та документів міжнародно-правового характеру, згідно з якими здійснюється співробітництво між Україною та ЄС. Україна співпрацює з ЄС в рамках проекту «Східне партнерство», одним із завдань котрого є підготовка до вступу України до Європейського Союзу.

В листопаді 2013 року на саміті у Вільнюсі очікувалось підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Однак, 9 листопада в Росії відбулася таємна зустріч президентів Януковича і Путіна, зміст якої залишається невідомим. Після цього українська влада різко змінила риторику і 21 листопада 2013 Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання угоди з Євросоюзом. Внаслідок цього, по всій Україні розпочались масові акції протесту. 21 березня 2014 року, була підписана політична частина угоди асоціації з Європейським Союзом. Економічна частина угоди має бути підписана після виборів Президента України в травні 2014 року.

Прагнення України до повноцінного членства в ЄС[ред.ред. код]

Отримання статусу повноцінного члена ЄС, як стратегічна мета України була вперше задекларована президентом України Віктором Ющенком одразу після його обрання на початку 2005-го року.[3]

Хоча в дискусіях українськими посадовцями і політологами називалися декілька конкретних дат можливого набуття членства, на цей час офіційно Україні від ЄС було запропоновано лише Європейську політику сусідства. Адміністрація президента поставилася критично до запропонованого статусу відносин у рамках сусідства[4].

У березні 2007-го року Україні було запропоновано укладення Договору про Зону вільної торгівлі з ЄС. Ця пропозиція хоча і викликала набагато сильнішу реакцію української держави[5], все ж не містить конкретних планів приєднання України до ЄС у найближчому часі. Деякі західноєвропейські політики говорять про тимчасову «стомленість від розширення» європейських інституцій.[6]

Позиція і політика ЄС[ред.ред. код]

Для набуття членства в ЄС потрібна згода всіх країн членів. Деякі політики в ЄС мають сумніви щодо можливого членства України. В 2002-му році Комісар з Розширення ЄС Ґюнтер Верхьоген сказав, що «європейська перспектива для України не означає обов'язково членство у найближчі 10-20 років, хоча це можливо».

13-го січня 2005-го року Європарламент фактично одноголосно (467 «за» проти 19) прийняв постанову про бажання Європарламенту наближення позицій з Україною щодо членства. Єврокомісія відзначає, що, хоча ще має пройти певний підготовчий період прийняття нових членів не виключено. На що президент Ющенко відповів про свої наміри подати заявку на членство «у близькому майбутньому».[7]

Декілька впливових в ЄС лідерів в той час виказали підтримку покращенню зв'язків з Україною. Зокрема міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд 21-го березня 2005-го року заявив, що Польща за будь яких умов буде підтримувати євро інтеграційні прагнення України. Зокрема він сказав: «На даному етапі ми маємо концентруватися на конкретних кроках кооперації замість порожніх розмов про загальноєвропейську кооперацію». Три дні по тому опитування у шести найбільших країнах ЄС показало прихильність громадян ЄС до прийняття України у майбутньому як повноцінного члена.

У жовтні 2005-го року Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав, що майбутнє України «в ЄС». Однак 9-го жовтня 2005-го року Європейська Комісія у новій редакції документа щодо стратегії розвитку зазначила, що виповнення планів розширення (Хорватія і республіки колишньої Югославії) може блокувати можливість вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар Оллі Рен сказав, що ЄС має уникнути «занадто великого розширення» наголосивши, що поточний план розширення виглядає цілковито завершеним.[8]

Українські оглядачі виділяють так звану «групу опору» прийняття України до ЄС. Зокрема при укладанні тексту Посиленої Угоди між Україною і ЄС у березні 2007 з нього були виключені згадування про перспективу членства. «Будь-які згадки про перспективу вступу України до Євросоюзу були виключені з проекту посиленої угоди Україна — ЄС через позицію Франції», пише впливове німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Позиція Італії залежить від внутрішнього політичного розкладу цієї країни. Так під час передвиборчих перегонів у цій країні уряд Сільвіо Берлусконі давав дипломатичні сигнали, що готовий підтримати євроінтеграційні прагнення України. Його політичний супротивник Романо Проді навпаки заявив, що «перспективи України вступити до ЄС такі самі, як і в Нової Зеландії».[9]

Найстійкішим адвокатом ефективних відносин України з ЄС є провідні політичні сили сусідньої Польщі, члена ЄС з стійкими історичними зв'язками з Україною.

Угода про асоціацію[ред.ред. код]

Докладніше у статті Угода про асоціацію з Європейським Союзом

З метою переведення відносин між Україною та ЄС від формату «партнерства та співробітництва» до «політичної асоціації та економічної інтеграції» наразі ведуться переговори щодо

5 березня 2007 розпочато переговори про укладення нової угоди, яка має замінити Угоду про партнерство та співробітництво. Представники ЄС наполягали на укладанні стратегічних відносин з Україною як з країною сусідом.[10] Під час паризького Саміту Україна-ЄС (вересень 2008) досягнуто компромісного рішення щодо назви цієї угоди як Угоди про асоціацію.

Важливою складовою частиною нової Угоди є створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка передбачає максимально глибоку економічну інтеграцію на основі домовленостей, досягнутих під час двосторонніх переговорів з ЄС щодо вступу України до СОТ. Проведено всі раунди переговорів, останній ХХІ раунд відбувся 11 листопада 2011 року.

Порядок денний асоціації Україна — ЄС[ред.ред. код]

16 червня 2009 р. під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна — ЄС для підготовки та сприяння імплементації Угоди про асоціацію», який є новим практичним інструментом на заміну Плану дій Україна-ЄС для підготовки Сторін до реалізації Угоди про асоціацію до моменту набуття нею чинності.

Документ підготовлено на принципах:

  • політичної асоціації та економічної інтеграції,
  • спільної участі, спільної відповідальності та спільної оцінки.

Передбачено щорічний перегляд та запровадження механізму моніторингу його реалізації.

Моніторинг того, як Україна виконує свої зобов'язання в рамках Порядку денного асоціації, та оцінку виконання Україною чинного до весни 2009 р.[11] Плану дій Україна — ЄС здійснює як Європейська Комісія, так і українське громадянське суспільство.

Європейська Комісія слідкує за результатами (передусім щодо реалізації реформ) в рамках традиційного щорічного аналізу поступу в межах Європейської політики сусідства — ENP Progress Report[12]. Доповідь за 2009 опублікована англійською[13] та українською[14] мовами.

Українське громадянське експертне середовище здійснювало власну оцінку виконання дійсного в минулому Плану дій Україна — ЄС[15], та проводить оцінку виконання зобов'язань в рамках чинного Порядку денного асоціації. У травні 2010 року в Україні стартував Громадський моніторинг Порядку денного асоціації Україна-ЄС. У 2013 році був оприлюднений моніторинговий звіт щодо прогресу у виконанні зобов'язань у сфері охорони довкілля в рамках Порядку денного асоціації Україна — ЄС та виконання Дорожніх карт Східного партнерства за 2012 рік[16]. На цей час проведено всі 21 раунди переговорів та готується XVII саміт Україна — ЄС, який очікувався на 22 листопада 2013 року. Саміт відбувся 28 листопада 2013 року, але обіцяну асоціацію В. Янукович не підписав під тиском Путіна. Внаслідок цього в листопаді в Києві, а згодом і по Украïні піднявся масовий протест, відомий як Євромайдан. Він продовжувався три місяці, перетік у революцію та загальну нестабільність, пов'язану з агресією Росії і призвів до зміни украïнськоï влади. Ключовими подіями стали підписання політичної частини Угоди 21 березня 2014 р., а 27 червня 2014 р. - економічної (тобто вже повністю) Угоди про Асоціацію.

Майбутній вступ України в ЄС[ред.ред. код]

Країни Європи на різних стадіях євроінтеграції
   Угода про асоціацію
   Статус кандидата в члени ЄС
   Розпочато переговори про отримання повноправного членства
   Члени ЄС

У жовтні 2005-го року Президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу сказав, що майбутнє України «в ЄС». Однак 9-го жовтня 2005-го року Європейська Комісія у новій редакції документа щодо стратегії розвитку зазначила, що виконання планів розширення (Хорватія і республіки колишньої Югославії) може блокувати можливість вступу України, Білорусі і Молдови. Комісар Оллі Рен сказав, що ЄС має уникнути «занадто великого розширення» наголосивши, що поточний план розширення виглядає цілковито завершеним.[17]

Українські оглядачі виділяють так звану «групу опору» прийняття України до ЄС. Зокрема при укладанні тексту Посиленої Угоди між Україною і ЄС у березні 2007 з нього були виключені згадування про перспективу членства. «Будь-які згадки про перспективу вступу України до Євросоюзу були виключені з проекту посиленої угоди Україна — ЄС через позицію Франції», пише впливове німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung. Позиція Італії залежить від внутрішнього політичного розкладу цієї країни. Так під час передвиборчих перегонів у цій країні уряд Сільвіо Берлусконі давав дипломатичні сигнали, що готовий підтримати євроінтеграційні прагнення України. Його політичний супротивник Романо Проді навпаки заявив, що «перспективи України вступити до ЄС такі самі, як і в Нової Зеландії».[18]

Найстійкішим адвокатом ефективних відносин України з ЄС є провідні політичні сили сусідньої Польщі, члена ЄС з стійкими історичними зв'язками з Україною.

27 червня 2014 президент Єврокомісії Жозе-Мануел Баррозу заявив, що Угода про асоціацію є початком вступу України в ЄС[19]. Того ж дня Комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле заявив, що він вірить у майбутнє членство України в ЄС[20].

Щоб приєднатися до Євросоюзу, держава-заявник має задовольняти політичним і економічним умовам, загальновідомим як Копенгагенські критерії (в честь минулого в Копенгагені саміту 1993): демократичне уряд, що визнає верховенство закону і відповідних свобод та інститутів. Відповідно до Маастрихтського договору кожна поточна держава-член, а також Європарламент повинні прийти до згоди з приводу будь-якого розширення.

Вступ до ЄС відбувається в кілька етапів:

  1. підписання Угоди про асоціацію;
  2. включення в офіційну програму розширення ЄС;
  3. подача заявки на вступ;
  4. отримання статусу кандидата в члени ЄС;
  5. вступ до ЄС.

Україна знаходиться на першому з цих етапів.

Процес вступу займає кілька років. Наприклад, Фінляндія подала заявку на вступ в 1991 році, а в 1995 році стала членом ЄС[21].

Співробітництво в окремих секторах[ред.ред. код]

Безпека та оборона[ред.ред. код]

Рамки співробітництва між ЄС та Україною у реалізації Європейської політики безпеки та оборони визначають угоди

  • «Про визначення загальної схеми участі України в операціях ЄС з врегулювання криз»
  • «Про процедури безпеки, які стосуються обміну інформацією з обмеженим доступом» (підписані 13 червня 2005 р.).

Україна приєднується до заяв та позицій ЄС з регіональних та міжнародних проблем (станом липень 2009 р. Україна приєдналася до 90% заяв). Порушується питання залучення України на етапі їх підготовки.

Схвалено Робочий план співробітництва між Збройними Силами України та Генеральним секретаріатом Ради ЄС у сфері Європейської політики безпеки та оборони на 2009 рік.

16 жовтня 2008 започатковані перші неформальні зустрічі Міноборони України з Європейським оборонним агентством.

Україна бере участь у поліцейській місії ЄС у Боснії та Герцеговині (п'ять представника від МВС).

Опрацьовується питання участі України у військово-морській операції ЄС «Atalanta», яка розпочата у грудні 2008 р. в рамках Європейської політики безпеки та оборони для боротьби з актами піратства біля узбережжя Сомалі.

Торгівельно-економічне співробітництво[ред.ред. код]

Обсяг торгівлі товарами та послугами між Україною та ЄС за перший квартал 2009 року, під час всесвітньої економічної кризи, зменшився в порівнянні з аналогічним періодом 2008 на 55,2% та склав 6,32 млрд дол. США, у тому числі:

  • експорт — на 59,5% і склав 2,75 млрд дол. США
  • імпорт — на 52,3% і склав 3,57 млрд дол. США
  • від'ємне для України сальдо — 820 млн дол. США.

Основними статтями українського експорту до ЄС були: чорні метали та вироби з них, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, руди, зернові культури, одяг текстильний, жири та олії тваринного або рослинного походження, деревина і вироби з деревини, електричні машини і устаткування.

Основними статтями імпорту в Україну з ЄС були: котли, машини, апарати і механічні пристрої, наземні транспортні засоби, крім залізничних, електричні машини і устаткування, фармацевтична продукція, полімерні матеріали, пластмаси, енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки, папір та картон.

Юстиція і внутрішні справи[ред.ред. код]

Докладніше у статті Співробітництво України і ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки

Співробітництво між Україною та ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки здійснюється в рамках Плану дій Україна — ЄС у сфері юстиції, свободи та безпеки (План дій ЮСБ, затверджений у червні 2007 р.) та Плану-графіку його імплементації (затверджений у квітні 2008 р.).

Під час Спільного засідання Підкомітету № 6 Україна — ЄС «Юстиція, свобода та безпека» (12-13 травня 2009) проведено чергову спільну оцінку стану виконання Плану-графіку.

Питання співпраці у сфері ЮВС обговорювалося під час засідання міністрів юстиції та внутрішніх справ у форматі Україна-Трійка ЄС (3 червня 2009).

Енергетика[ред.ред. код]

Докладніше у статті Співробітництво України і ЄС в енергетичній сфері

Співробітництво України з ЄС у сфері енергетики здійснюється відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі, підписаного 1 грудня 2005. Меморандум охоплює такі сфери:

  • Ядерна безпека.
  • Інтеграція ринків електроенергії та газу.
  • Підвищення безпеки енергопостачання та транзиту вуглеводнів.
  • Структурна реформа, підвищення стандартів із техніки безпеки та охорони довкілля у вугільній галузі.
  • Енергоефективність.

З метою оцінки стану виконання Меморандуму сторонами щороку схвалюється відповідний звіт. Третій спільний звіт щодо імплементації Меморандуму було схвалено на Саміті Україна — ЄС у вересні 2008 р.

Охорона довкілля[ред.ред. код]

Докладніше у статті Співробітництво України і ЄС у сфері охорони довкілля

Співробітництво України і Європейського Союзу у сфері охорони навколишнього природного середовища є важливим чинником у двосторонніх відносинах України і ЄС і здійснюється за кількома актуальними для обох сторін напрямками:

  1. Створення Регіонального екологічного центру України
  2. Отримання бюджетної підтримки в сектор охорони довкілля
  3. Співробітництво з Європейською агенцією довкілля
  4. Зміна клімату

Транспорт[ред.ред. код]

Докладніше у статті Співробітництво України і ЄС у галузі транспорту

Пріоритетними напрямками співробітництва України та ЄС у галузі транспорту є:

  • розвиток транспортної інфраструктури України та її інтеграції до загальноєвропейської транспортної системи;
  • підвищення рівня безпеки на транспорті та адаптація відповідного національного законодавства із залученням проекту ЄК TWINNING;
  • модернізація та оновлення основних фондів і рухомого складу транспорту;
  • створення Спільного авіаційного простору між Україною та ЄС.

Хроніка відносин[ред.ред. код]

Представництво ЄС в Києві

початок роботи щодо запровадження зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

  • 2001 — Четвертий саміт Україна — ЄС (Ялта).
  • 2002 — П'ятий саміт Україна—ЄС (Копенгаген).
  • У квітні 2004-го року на саміті Україна-ЄС євро-очікування України були підірвані у зв'язку з неотриманням статусу країни з ринковою економікою від ради міністрів ЄС. Однак це сталося до Помаранчевої революції.
  • 2005 — Рада Європейського Союзу надала Україні статус країни із ринковою економікою, черговий саміт.
  • 2006 — саміт ЄС-Україна, Хельсінкі.
  • 2007 — саміт ЄС-Україна, Київ.
  • 5 березня 2007 — розпочато переговори про укладення нової посиленої угоди на заміну Угоди про партнерство та співробітництво.
  • 2008 — Набуття чинності угодами про спрощення візового режиму та реадмісію між Україною та ЄС, саміт ЄС-Україна (Евіан).
  • Вересень 2008 — під час паризького Саміту Україна-ЄС досягнуто компромісне рішення щодо назви нової посиленої угоди як Угоди про асоціацію.
  • 7 травня 2009 — Україна стала учасницею ініціативи ЄС «Східне партнерство»
  • 16 червня 2009 — під час засідання Ради з питань співробітництва Україна — ЄС політично схвалено «Порядок денний асоціації Україна — ЄС».
  • 25 лютого 2010  — Європарламент схвалив резолюцію про ситуацію в Україні в якій, зокрема, визнається право України на приєднання до ЄС. Також Єврокомісії надається мандат задля роботи над «дорожньою картою» безвізових подорожей між Україною та країнами ЄС[22].
  • 2011 — саміт ЄС-Україна, Київ.
  • 2013 — саміт ЄС-Україна, Брюссель. На саміті було ухвалено спільну заяву, в якій зазначено, що Україна «рішуче налаштована виконувати» передумови ЄС для того, щоб сторони змогли підписати Угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі.
  • 21 листопада 2013 Кабінет міністрів України вирішив призупинити процес підготовки до підписання УА з Євросоюзом, внаслідок цього по всій території країні виникли масові демонстрації, проти призупинення процесу євроінтеграції[23][24]. 24 листопада у Києві відбулась масова акція протесту, в якій взяли участь понад мільйон людей[25].
  • 21 березня 2014 року у Брюсселі було підписано політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС за участі українського прем'єр-міністра Арсенія Яценюка.

Громадська думка[ред.ред. код]

Дата Iнтеграція Агентство
в ЄС в МС Статус-кво
2008.01 63 % - BBC News[26]
2009.06 34 % - European Council on Foreign Relations[27]
2010.05 53 % - GfK[28]
2011.11 42 % 40 % Международный республиканский институт[29]
2011.11 45 % 34 % Центр Разумкова[30]
2011.12 40 % 33 % Демократические инициативы[31]
2012.08 32 % 42 % Международный республиканский институт[32]
2012.12 48 % 32 % Демократические инициативы[33]
2013.03 50 % 37 % Соціологічнна група «Рейтинг»[34]
2013.06 59 % 24 % ИФАК[35]
2013.10 53 % 34 % Соціологічнна група «Рейтинг»[36]
2013.11 39 % 37 % КМІС[37]
2013.12 46 % 36 % R&B Group[38]
2013.12 47 % 36 % Демократические инициативы[39]
2013.12 43 % 30 % 20 % R&B Group[40]
2014.01 38 % 29 % 25 % Социополис[41]
2014.02 41 % 36 % Международный республиканский институт[42]
2014.02 47 % 38 % Социс[43]
2014.03 62 % 38 % Социс[44]
2014.03 50 % 27 % ГФК Юкрейн[45]
2014.03 53 % 28 % Международный республиканский институт[46]

Різні шари і соціальні групи населення України виголошують неоднозначну позицію щодо наміру інтеграції в ЄС, проте ,згідно з соціологічними опитуваннями, більшість населення (53%) виступає за приєднання до Європейського Союзу[47]. Зараз йде полеміка в рамках цього питання серед фахівців (конференції, зустрічі). Відчувається культурологічний розкол в громадській думці, спровокований, в основному поверхневими знаннями історії ЄС та пропогандою РФ. Багато відеоблогерів і публічних діячів висловлюють свою думку у всесвітній павутині.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Марченко М. Н., Дерябіна Е. М. Право європейського союзу. Питання історії і теорії
  2. Роль Представництва ЄС в Україні
  3. http://ec.europa.eu/comm/external_relations/ukraine/intro
  4. http://www.president.gov.ua/news/data/print/159.html
  5. http://www.president.gov.ua/news/data/print/16477.html
  6. Fighting EU 'enlargement fatigue' iht.com 19/06/06
  7. http://www.president.gov.ua/ru/news/data/17_289.html
  8. EUobserver article (subscription only)
  9. http://www.zib.com.ua/article/1174400866371
  10. EurAktiv: EU und Ukraine beginnen Kooperationsgespräche 6. März 2007 (нім.)
  11. http://comeuroint.rada.gov.ua/komevroint/control/uk/publish/article;jsessionid=21526906B4EDDAF45A6B4700C6F891C7?art_id=50438&cat_id=47123
  12. http://ec.europa.eu/world/enp/documents_en.htm#3
  13. http://ec.europa.eu/world/enp/pdf/progress2010/sec10_524_en.pdf
  14. http://ec.europa.eu/delegations/ukraine/documents/press_releases/report_enp_2009_ukraine_uk.doc
  15. Оцінка виконання Плану дій Україна-ЄС: довкілля та сталий розвиток / Під ред. Н. Андрусевич. Львів. 2009. 104 с.
  16. Оцінка екологічної складової двостороннього співробітництва між Україною та ЄС / Під ред. Андрусевич Н. — Львів. — 2013–202 с.
  17. EUobserver article (subscription only)
  18. http://www.zib.com.ua/article/1174400866371
  19. http://www.unn.com.ua/ru/news/1359053-ugoda-pro-asotsiatsiyu-ye-pochatkom-vstupu-do-yes-zh-barrozu
  20. http://www.unn.com.ua/ru/news/1359116-yevrokomisar-ua-ne-kintseva-meta-spivrobitnitstva
  21. Bache, Ian and Stephen George (2006) Politics in the European Union, Oxford University Press. p543-547
  22. http://eunews.unian.net/ukr/detail/192959
  23. Кабмин Украины поручил создать трехстороннюю комиссию с ЕС и РФ
  24. Україною покотилася хвиля євромайданів
  25. У центрі Києва вже зібралися більше 100 тисяч людей, які хочуть в Європу
  26. https://en.wikipedia.org/wiki/Ukraine%E2%80%93European_Union_relations#Popular_support_to_EU_integration_of_Ukraine_in_European_Union
  27. http://euobserver.com/foreign/28676
  28. http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/66442/
  29. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_es_hotyat_53_ukraintsev_v_tamozhenniy_soyuz__28&objectId=429597&lang=ru
  30. http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/118961/
  31. http://www.kyivpost.com/news/nation/detail/119037/
  32. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_es_hotyat_53_ukraintsev_v_tamozhenniy_soyuz__28&objectId=429597&lang=ru
  33. http://www.kyivpost.com/content/ukraine/poll-almost-half-of-ukrainians-back-ukraines-accession-to-eu-318650.html
  34. http://www.ratinggroup.com.ua/en/products/politic/data/entry/14059/
  35. http://www.dw.de/ukraine-eu-support-up-again/a-16924061
  36. http://www.pravda.com.ua/news/2013/10/16/7000106/
  37. http://kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=204&page=2
  38. „ЕВРОМАЙДАН — 2013“ — R&B Group
  39. Опитування / 2013 / 2013-й: політичні підсумки і прогнози (загальнонаціональне й експертне опитування) — Фонд „Демократичні ініціативи“
  40. Oценка социально-политической ситуации в Украине. Декабрь 2013 г — R&B Group
  41. Оценка жителями Украины социально-политической ситуации в стране по состоянию на январь 2014 года
  42. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_es_hotyat_53_ukraintsev_v_tamozhenniy_soyuz__28&objectId=429597&lang=ru
  43. Почти половина украинцев не поддерживает «майдан». Результаты опроса. Политика. Информационно-аналитический портал Inpress.ua
  44. Более 60 % украинцев хотят присоединения страны к ЕС (опрос)
  45. Опрос об отношении украинцев к ЕС, НАТО, Росии (опрос)
  46. http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?v_es_hotyat_53_ukraintsev_v_tamozhenniy_soyuz__28&objectId=429597&lang=ru
  47. За останні три роки українці все менше хочуть до Росії

Посилання[ред.ред. код]