Україна (готель, Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 50°26′54″ пн. ш. 30°31′37″ сх. д. / 50.4485417° пн. ш. 30.5272083° сх. д. / 50.4485417; 30.5272083

Готель «Україна»
Готель «Україна»
Готель «Україна» (2009 рік)
Nuvola apps mozilla.svgNuvola apps mozilla.svgNuvola apps mozilla.svgNuvola apps mozilla.svg
Інформація
Розташування Україна Україна
Київ
вул. Інститутська, 4
Статус реставровано (2003 рік)
Стиль Сталінський ампір[1]
Початок будівництва 1955 рік
Завершено 1961 рік
Відкрито 28 вересня 1961 року
Використання Готель
Ресторан
Бізнес-центр
Висота
Дах 66 м[2]
Технічні деталі
Кількість поверхів 16
Кількість кімнат 375
Кількість ліфтів 4
Кількість машиномісць 69
Інше
Архітектор А. В. Добровольський
Б. І. Приймак
В. А. Созанський
А. М. Мілецький
А. Я. Косенко
Інженер-будівельник О. М. Печенов
Л. Е. Линович
Веб-сторінка Офіційний сайт готелю
Сторінка на SkyscraperPage 46671

Готель «Україна» (проектна назва «Київ»[3], до 2001 року «Москва»[4]) — 16-поверховий чотиризірковий[5] готель на вулиці Інститутській, 4, у місті Києві. Свого часу готель був одним з найвищих хмарочосів на території сучасної України.

На місці, де тепер стоїть готель «Україна» розміщувався Хмарочос Гінзбурга. Готель почали будувати в 1954 році в рамках післявоєнної відбудови Хрещатика. Збудований за проектом авторського колективу архітекторів Анатолія Добровольського (керівник), Бориса Приймака, В. Созанського, Авраама Мілецького, А. Косенка; інженерів-конструкторів О. Печенова і Л. Линовича. Офіційне відкриття готелю відбулося 28 вересня 1961 року[6].

Історія будівництва[ред.ред. код]

На місці де збудували готель, у 19121944 роках розміщувався Хмарочос Гінзбурга — багатоповерховий прибутковий будинок «короля підрядників» Льва Гінзбурга, який до 1928 року був найвищим хмарочосом України.

Під час вибухів у вересні 1941 року будинок був сильно пошкоджений і остаточно зруйнований на початку 1950-х років.

У символічну дату 22 червня (початок Великої Вітчизняної війни) 1944 року був оголошений конкурс на найкращий проект відбудови Києва.

У конкурсі взяли участь не тільки київські, а й московські, ленінградські та інші архітектори, всього було представлено близько 20 варіантів відбудови.

У багатьох проектах, що брали участь в конкурсі, на пагорбі, яку займав до війни «Хмарочос Гінзбурга», передбачалося побудувати нову висотну будівлю.

Підштовхнув до такої ідеї архітекторів Олександр Довженко, висловивши свою думку про місцевий рельєф та будівництво на ньому хмарочосів ще в 1930-ті роки:[7]

Будівництво готелю (1959 рік)
« «Будинок, який стоїть на піднесеності, повинен повторювати піднесеність хоч би якою ні будь своєю деталлю. Коли на піднесеності стоїть церква, вона піднесеність витягає вгору, тому, що її основа менше ніж висота. Коли на піднесеності стоїть будинок, основа якого більша, ніж висота, цей будинок притискує піднесеність.

Звідси виникає питання: приймати нерівномірний рельєф Києва як неминуче зло, або навпаки розглядати його оптимістично, тобто з розрахунком як - те використовувати цю нерівномірність на благо соціалістичного суспільства? Я дотримуюся другого погляду: піднесеність вважатимемо своїм плюсом в архітектурному плані. І може бути ніхто не має бути такий радий і задоволений нерівномірністю рельєфу Києва, як архітектор, тому, що ні в одному місті не можна так вигідно будувати з архітектурної точки зору, як в Києві, тому, що Київ має неймовірну кількість несподіваних ракурсів, несподіваних поворотів, які дають можливість твору архітектора то несподівано з'являтися в усій своїй пишноті, то зникати, знову з'являтися з іншого боку і т. д. Який же принцип будівництва, на мій погляд, повинен лежати в основі при такому рельєфі місцевості? Принцип простій: на піднесеності повинні стояти високі будинки, а в низинах - удома низькі. У Києві можна знайти таку точку для десятиповерхового будинку, з якою він на 180о здаватиметься тридцятиповерховим. І якби за цим принципом будувався Київ, то через півтора десятки років він придбав би обличчя гордого, здибленого міста.»

 »

Жоден із представлених на конкурс проектів, не зважаючи на велику кількість нових, цікавих, з містобудівного погляду, пропозицій розглянутих в його трьох турах, не був узятий до реалізації.[8] Тривале, на декілька років, змагання, привело до «вольового рішення» організаторів конкурсу — доручити розробку генерального проекту реконструкції центральної частини Києва інституту «Київпроект».

Монтажні роботи
(1957 рік)

У 1948 році сформувалася творча група архітекторів у складі: А. Власов (головний архітектор Києва, керівник колективу), А. Добровольський, А. Маліновський, В. Єлізаров, Б. Приймак, А. Заваров та інші. Пізніше, в 1949 році, у зв’язку з переходом А. Власова на роботу до Москви, керівником групи призначається Анатолій Добровольский (новий головний архітектор Києва).

На початку 1950-х років, на краю Печерського плато, були проведені роботи по остаточному розбиранню фундаментів «Хмарочоса Гінзбурга» і підготовці майданчика для будівництва нового висотного готелю.

1953 року вийшла постанова Ради Міністрів СРСР, згідно з якою почалися проектні роботи над спорудою.

«Земляні роботи» почалися в 1954 році. А після численних переробок, зокрема пов’язаних з боротьбою з надмірностями архітектури, в 1955 року почали закладати фундамент.

У процесі будівництва проект декілька разів змінювали, і через «боротьбу з архітектурними надмірностями» проект готелю значно «обрізали», зменшили поверховість і прибрали шпиль.

Саме будівництво «готелю-хмарочосу» розпочалось в 1958 році і завершилося в 1961 році.

При спорудженні готелю уперше в Києві застосовані шатрові панелі перекриттів одного типорозміру і збірна залізобетонна опалубка для конструкцій фундаментів. Вона складається з плоских плит (товщина 7 см), сполучених болтами. Плити опалубки увійшли до складу конструкції фундаментів.

Вдало використаний перепад рельєфу з боку вул. Карла Маркса. Тут споруджена підпірна стінка заввишки 14 м.

Офіційне відкриття відбулося 28 вересня 1961 року, готелю було надане ім’я «Москва».

Цікаво, що під час чергового візиту Микити Хрущова до Києва, він поцікавився, куди поділася верхівка готелю «Москва», проект якої він бачив. Вислухавши відповідь Хрущов відмітив, що постанова про боротьбу з надмірностями в архітектурі і обмеження поверховості стосується лише житлових будинків, а ніяк не унікальних архітектурних споруд, але було вже пізно.

Експлуатація[ред.ред. код]

Логотип готелю

В 1979 році в споруді з’явилася сауна з басейном.

Оскільки хмарочос став першим 16-поверховим будинком в Україні, гостей готелю вражала кількість кнопок на ліфтовій панелі.[9]

У 2001 році готель «Москва», на честь 10-річчя незалежності України, перейменували на готель «Україна». А в 2003 році готель частково реставрували.[10]

У 2005 році готель «Україна» став переможцем Національного бізнес-рейтингу із присвоєнням звання «Лідер галузі» за основним видом діяльності «Готелі», переможцем огляд-конкурсу «Укрготель» на найкращий готель України.

За роки існування готелю в ньому зупинялись: поважні політики, дипломати, відомі актори, художники, спортсмени, музиканти і космонавти.[11]

3 червня 2011 року в одному з номерів на восьмому поверсі готелю сталася пожежа, внаслідок якої постраждали троє осіб. З будівлі було евакуйовано тридцять дві особи, шестеро врятовані. За попередніми даними займання спричинило коротке замкнення в системі кондиціонування.[12]

В останні роки все більше клієнтів користуються відомим готелем, наприклад, за лютийвересень 2009 року дохід готелю зріс у 90 разів.[13]

Ціна проживання в готелі на день коливається у межах 615—2 270 гривень.[14]

Усі номери оснащені кабельним телебаченням і прямими телефонами. В будівлі знаходиться ресторан «Україна», який пригощає не тільки українською, а й міжнародною кухнею, нічний бар, кафе, більярд, сувенірний магазин, парфумерний та журнальний кіоски, пункт обміну валют, банкомат, перукарня, сауна, тренажерний зал, масажний кабінет, дрібний ремонт одягу, два конференц-зала, діловий центр (факс, копіювання), медпункт і автостоянка на 69 місць[15], що охороняється.

Архітектура та характеристики[ред.ред. код]

Один із проектів готелю

Архітектура будівлі вирішена в простих лаконічних формах. Для облицювання фасадів використана світла керамічна плитка, характерна для всієї «післявоєнної» забудови Хрещатика.

Готель «Україна» зблизька

За своїм архітектурним стилем готель нагадує «сталінські висотки», за першоплановими ескізами «хмарочос» мав бути 21-поверховим (не включаючи вежу) і мати 120—150 м висоти.[16] Однак через наказ українського керівництва про «боротьбу з архітектурними надлишками» проект готелю обрізали і він досяг висоти лише 66 метрів.

Українські архітектори хотіли додати готелю національного характеру, але через заборону владою ці ідеї не були втілені в будівництві.

І сьогодні готель стоїть без першопроектних вежі й шпилю. Але в 2010-х роках планується його добудова або реконструкція.

У готелі нараховується 374 номери на 539 місць (в 1982 році номерів було 427, а місць — 865).[17]

На першому поверсі історичного хмарочосу є бізнес-центр, в якому міститься конференц-зал на 100 чоловік.

Нова споруда на місці готелю[ред.ред. код]

В 2000-х роках з'явилась нова ідея реконструкції готелю. За планом екс-головного архітектора Києва Сергія Бабушкіна, на місці готелю «Україна» передбачається звести хмарочос заввишки близько 210 метрів — 67 надземних і 7 підземних рівнів.

Будівля, про яку йдеться, це не лише готель на 245 номерів вищого розряду, 420 VIP — апартаментів, але і офісний центр, площею 8365 м², конференц-зали для показних форумів, концертні і виставкові зали. Верхні поверхи займатиме Український центр. На рівні 50-х поверхів розміститься оглядовий майданчик, з якого відкриється широка панорама Києва. У підземних поверхах буде організовано найбільший в місті паркінг, розрахований на 2436 автомобілів, що допоможе істотно зменшити проблему паркування автомобілів в центрі Києва. Схили перед головним фасадом будівлі займе ландшафтний парк. Передбачено з'єднання комплексу з одним з виходів станції метро «Хрещатик». В цілому цей комплекс, загальною площею близько 150 000 м², буде дійсно унікальним.

Архітектори колективу «Архітектурний союз» хочуть надати цій будівлі м'якої округленої форми, що нагадувало би встановлений на вершині пагорба прапор. «М'якість» цьому хмарочосу нададуть кольорові тоновані скла, якими і хочуть прикрасити будівлю. Автори проекту заявляють, що хмарочос у вигляді прапора стане завершуючим етапом реконструкції Майдану Незалежності, початої у 2000 році.[18]

Цікаво, що похила скляна стіна торгового центру «Глобус» була побудована спеціально для майбутнього хмарочоса, вона повинна була стати увертюрою для скляного гіганта.[19]

Але гендиректор «Національної резервної корпорації» Олексій Тарасов вважає, що проект завеликий для Майдану Незалежності і навряд буде реалізований.[20]

Євромайдан[ред.ред. код]

В ході зіткнень 18-20 лютого 2014 року будівля готелю «Україна» використовувалася невстановленими особами для ураження протестувальників[21][22][23]. Разом з тим у готіле влдаштували медпункт для надання допомоги пораненим. Туди же активісти зносили вбитих[24][25].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Сталінський ампір на Хрещатику Процитовано 2010-06-04
  2. Готель «Україна» на skyscraperpage Процитовано 2010-02-24
  3. Вечірній Київ. — 1960 . — 21 грудня.
  4. Історія готелю «Україна» Процитовано 2010-05-25
  5. Ukraine Hotel, Киев Процитовано 2010-05-26
  6. Офіційний сайт готелю «Україна» Процитовано 2010-05-26
  7. Архітектурний союз: Готель «Україна» Процитовано 2010-06-04
  8. Архітектурний союз: Готель «Україна» Процитовано 2010-06-04
  9. Відомості в Україні: Все вище, вище і вище? Процитовано 2010-05-26
  10. Комплекс Київ: Готель «Україна» Процитовано 2010-05-28
  11. Історія готелю Україна Процитовано 2010-06-03
  12. На Майдані горів готель «Україна»: троє постраждалих Процитовано 2011-06-05
  13. Готельний бізнес: готель «Україна» Процитовано 2010-05-26
  14. Готель «Україна»: Ціни Процитовано 2010-05-28
  15. Готель «Україна»: Послуги процитовано 2010-05-28
  16. Ескіз проекту готелю «Москва» Процитовано 2010-05-28
  17. «Киев: архитектурно-исторический очерк» (1982). Часть 5.4. Строительство гостиниц. Процитовано 2010-06-20
  18. Мій Київ Процитовано 2010-05-28
  19. Архітектурний союз Процитовано 2010-06-02
  20. Росіяни зроблять з «України» 5 зірок Процитовано 2010-06-04
  21. Снайпери з готелю «Україна» обстрілюють навіть мирних киян
  22. Майданівці ліквідували снайпера у готелі «Україна»
  23. Хто стріляв: серед снайперів знайшли спортсменів, мисливців та ФСБшників (відео)
  24. У готель «Україна» продовжують зносити трупи активістів: усередині вже 13 загиблих
  25. В готелі «Україна» влаштували медпункт: півтисячі поранених - Вікна-новини - 20.02.2014

Джерела[ред.ред. код]