Українсько-німецькі відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Україно-німецькі відносини)
Перейти до: навігація, пошук
Україно-німецькі відносини
Німеччина і Україна
Німеччина Україна

Україно-німецькі відносини — міжнародні відносини між Україною та Німеччиною.

Історія відносин[ред.ред. код]

Німеччина та Україна вже багато років поспіль тісно пов'язані між собою не надто інтенсивними двосторонніми стосунками. Попри це всередині Європейського Союзу Німеччина — це важливий і надійний партнер України. Федеративна Республіка Німеччина є як одним із найбільших інвесторів, так і одним з найважливіших торговельних партнерів України. Німецькі політичні фонди здійснюють інтенсивну проектну роботу в Україні з українськими партнерами. Зокрема через Німецький Фонд міжнародного правового співробітництва Німеччина надає сприяння численним проектам у сфері правового консультування.

Економічні відносини[ред.ред. код]

У 2007 році Німеччина за обсягами торгівлі — 7, 42 млрд євро — була для України другим за важливісттю торговельним партнером після Росії (зростання на 18,9% проти 2006 року). У сфері прямих інвестицій Федеративна Республіка Німеччина посідає друге місце (загальні обсяги інвестування у 2007 році: 5,92 млрд дол. США).

Наразі в Україні представлені понад 1000 німецьких фірм. Їхні інтереси окрім Посольства представляє також Бюро Делегата німецької економіки.

Фінансове та технічне співробітництво[ред.ред. код]

Німеччина надала підтримку процесу реформ в економіці України у рамках своєї програми «Трансформ» (1993 — 2004 рр.: 115 млн євро). У березні 2008 року відбулося підписання Угоди про фінансове співробітництво на основі асигнувань 2006 року (обсяги фінансування: 185 млн євро)

Дипломатичні відносини[ред.ред. код]

Федеративна Республіка Німеччина офіційно представлена в Україні вже майже 20 років, коли у 1989 році було відкрито перше Генеральне консульство. У січні 1992 році невдовзі після здобуття незалежності України було відкрито посольство. Нині у німецькому представництві в Києві працюють пліч-о-пліч приблизно 60 німців і 120 українців. Ще одним проявом інтенсивних відносин між Німеччиною та Україною є почесний консул у Львові, з вересня 2003 року почесний консул у Донецьку, а з липня 2008 року в Одесі.

Культура[ред.ред. код]

Невдовзі після підписання німецько-української угоди про культурний обмін (1993 рік) у Києві було відкрито Ґете-Інститут, який став центром сприяння вивчення німецької мови та культури в Україні. Зацікавлені особи можуть підвищити рівень своєї освіченості в 11 інших центрах вивчення німецької мови та 4 читальних залах Ґете-Інституту в Україні.

Наука та співпраця з вищими навчальними закладами[ред.ред. код]

У 1998 році в Києві було відкрито офіс Німецька служба академічних обмінів (DAAD) та укладено угоду про співробітництво між вищими навчальними закладами. Нині в німецьких університетах навчаються приблизно 4000 українців, а в українських університетах працюють 13 викладачів з Німеччини.

Школи[ред.ред. код]

Для сприяння вивченню німецької мови в Україні існують ще й такі проекти: після підписання угоди про відрядження викладачів (1997 року) з Німеччини було відряджено багато вчителів-мовників для викладання німецької мови в українських школах. За період з 1997 р. понад 1000 учнів отримали Німецький мовний диплом.

Посольства і консульства[ред.ред. код]

Посольство України у Федеративній Республіці Німеччина Botschaft der Ukraine — Українське посольство

Консульський відділ Посольства України у ФРН[ред.ред. код]

Консульський відділ Посольства України у ФРН

Компетенція консульського відділу розповсюджується на федеральні землі: Берлін, Бранденбург, Саксонія-Ангальт, Саксонія, Тюрінгія, Мекленбург — Передня Померанія.

Відділення Посольства України у Бонні

Консульський округ. Керівник відділення — Єгоров Владислав Євгенович. Компетенція розповсюджується на федеральні землі: Північний Рейн-Вестфалія.

Генеральне консульство України у Франкфурті-на-Майні

Компетенція розповсюджується на федеральні землі: Рейнланд-Пфальц, Саар, Гессен.

  • Генеральний консул України
  1. Ярмілко Юрій Анатолійович (2006-2007)
  2. Новосьолов Олександр Борисович (2008-2011)
  3. Черніюк Альберт Володимирович (2011-2014)
  4. Харченко Володимир Олександрович (2014-)
Генеральне консульство України у Гамбурзі

Компетенція розповсюджується на федеральні землі: Шлезвіг-Гольштейн, Гамбурґ, Бремен, Нижня Саксонія.

  • Генеральний консул України
  1. Лазута Юрій Кирилович (2002-2007)
  2. Мельник Андрій Ярославович (2007-2012)
  3. Ярмілко Юрій Анатолійович (2012-)
Генеральне консульство України у Мюнхені

Компетенція розповсюджується на федеральні землі: Баварія, Баден-Вюртемберг.

  • Генеральний консул України
  1. Оренчук Василь Якович (1918-1919)
  2. Степанов Валерій Анатолійович (2002-2007)
  3. Ярмілко Юрій Анатолійович (2007-2012)[1]
  4. Костюк Вадим Валентинович (2012-)

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]