Український кристалічний щит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Український щит (український кристалічний масив) — піднята південно-західна частина фундаменту Східноєвропейської платформи.

Загальний опис[ред.ред. код]

Простягається з північного заходу на південний схід, приблизно на 1 000 км від ріки Горині до Азовського моря. Найбільша ширина 250 км, площа в контурах виходу докембрійських утворень становить 136 500 км², при загальній площі (з врахуванням схилів) 256 600 км². Кристалічні породи у межах українського кристалічного масиву виступають вище базису ерозії, часом як мальовничі скелі та пороги (так званий гранітовий краєвид). Поверхня українського кристалічного масиву дещо хвиляста, ускладнена тектонічними рухами та процесами денудації. Складчастий фундамент розчленовано меридіональними глибинними розломами на ряд блоків, що виділяються в рельєфі: Волинсько-Подільський, Білоцерківсько-Одеський, Кіровоградський, Придніпровський (так звана Запорізька гряда) і Приазовський. Найбільша абсолютна висота 347 м (у верхів'ях Бугу).

Український кристалічний масив майже весь складається з метаморфічних і магматичних порід, основна маса яких глибоко перероблена ультраметаморфічними процесами, включно з гранітизацією і вибірковим анатексисом, що спричиняли формування місцевих корових магм. Є райони, де ці процеси виявлялися порівняно слабо і де можна визначити первинні літологічні й вулканогенні формації. Український кристалічний масив був і є об'єктом інтенсивних досліджень, існують деякі розбіжності в поглядах на його тектоніку, магматизм і метаморфізм. Але загалом український кристалічний масив розглядають як багатоярусну складчасту споруду, розчленовану глибинними і регіональними розломами на великі блоки неоднакової величини, зміщені один відносно одного по вертикалі на різні глибини. Найпоширеніші архейські породи (переважно ґнейси, амфіболіти, кристалічні лупаки, мігматити, метабазити), на які припадає понад 50% території кристалічного щита з виходами докембрійських формацій. Ступінь метаморфізації їх вищий, ніж інших докембрійських порід масиву. Осадові і первинні магматичні формації утворилися в умовах архейської рухомої зони (геосинкліналі). Нагорі архейського розрізу лежать дайкові породи, які розглядаються як утвори епіархейської платформи. Вік архею (докембрій I + II) 2 800 — 3 500 млн p. Нижньопротерозойські формації (докембрій III, вік 1 600 — 2 000 млн pp.) є типовими геосинклінальними утвореннями, слабше метаморфізованими, ніж архейські.

Зустрічаються ультраметаморфічні формації (мігматитові гранітоїди), переважають метабазити і метаультрабазити, епідотові і актинолітові амфіболіти, зелені лупаки, метаморфізовані конґломерати. До них належить криворізька серія порід, поширена в центральній частині кристалічного масиву і зібрана в складчасті структури субмеридіонального простягання. Залізорудні родовища пов'язані з мікрокварцитами, джеспілітами і залізисто-силікатними лупаками.
З середини протерозою (докембрій IV, вік 1 150 — 1 600 млн pp.) почався етап стабілізації щита. Відклалися типові платформні осадові породи, які пройшли слабкий ступінь метаморфізації, перетворившись на кварцити і лупаки. Утворилися маси вивержених порід (коростенський і корсунь-новомиргородський плутони гранітоїдів-рапаків, приазовський комплекс лугових порід та ін.) Породи верхнього протерозою (докембрій IV) у межах щита відомі лише в його північно-західній частині, де вони складають овруцьку серію, утворену в континентальних умовах (теригенно-ефузивна формація). До цього ж циклу належать дайкові породи з ізотопним віком, меншим 1 500 млн p., поширені в північно-західних і південно-східних частинах масиву. Більшість їх — діабази, частково порфірити. Вони фіксують найпізніші прояви магматизму в докембрії Українського кристалічного щита.

Корисні копалини[ред.ред. код]

З гірськими породами У.к.щ. пов’язані різноманітні корисні копалини: залізні руди (Криворізького басейну), уранові руди, графіт, руди рідкісних та благородних металів, будівельні матеріали, дорогоцінне каміння, мінеральні води тощо. З корами вивітрювання і осадовими відкладами пов’язані потужні родовища марганцю, ільменіту та циркону, каолінів. Потенційні ресурси та розвідані запаси цих корисних копалин в межах У.к.щ. займають провідне місце в Європі та світі. Окремі типи рудних формацій є винятковими і встановлені тут уперше, напр., рідкіснометалічні та ураноносні лужні метасоматити, золоторудні об’єкти в тектоно-метасоматичних зонах, камерні пегматити тощо.

Кристалічні породи вкрито незначним шаром (від 0 до 50 м) крихких осадових порід (палеогенових, неогенових та четвертинних). З породами цього покрову на схилах щита пов'язано Дніпровський буровугільний басейн і Нікопольське родовище марганцевих руд.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж, Нью-Йорк: «Молоде життя»-«НТШ»; 1954—1989, 1993—2000.
  • Безбородько М. Укр. кристалічна смуга. К. 1935;
  • Бондарчук В. Геологія України. К. 1959;
  • Царовский И. Стратиграфия докембрия Украинского кристаллического щита (в кн. Стратиграфия и корреляция докембрия). М. — Л. 1960;
  • Стратиграфия УССР (ред. В. Бондарчук, т. 1 — 3). К. 1972;
  • Классификация геологической формации Украинского щита. Геологический журнал, т. 34. К. 1974;
  • Каляев Г. Тектоника Украинского щита и положение его в структуре Восточно-Европейской платформы (в кн. Тектоника фундамента древних платформ). М. 1977.


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.