Український народний союз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Український народний союз.jpg

Український Народний Союз (УНС), до 1914: Руський Народний Союз (англ. Ukrainian National Association, UNA) — найстарша й найбільша братсько-забезпеченева організація США з поширенням діяльності й на Канаду.

Заснована у містечку Шамокін, Пенсильванія, 22 лютого 1894 з кількох місцевих братств, які залишили «Соединеніе греко-католицких русских братств», не погоджуючися з його консервативними і проугорськими та русофільськими позиціями. Завданням УНС — «дбати про згуртування, освіту й допомогу українцям в Америці, зокрема ж про їх життєве забезпечення». Ініціативу до заснування УНС висунув о. Г. Грушка в порозумінні з деякими іншими українськими католицькими священиками у видаваній ним з 1893 «Свободі», що пізніше стала органом УНС. Спочатку осідком УНС було місто Джерсі-Сіті, Нью-Джерсі, де містилися у власному 14-поверховому будинку його канцелярія та видавництво «Свобода».

Структура[ред.ред. код]

Керівними органами УНС є конвенції, які збираються що 4 роки (до 1978 відбулося 29); головний уряд у складі 28 осіб, до якого входить головний екзекутивний комітет (7 осіб), головна рада (14) і головна контрольна комісія (5). Поміж конвенціями УНС керує головний уряд, який відбуває щорічні засідання.

Новоутворення УНС[ред.ред. код]

Перша шпальта газети «Свобода» до сорокаріччя УНС

Після того, як єпископ С. Ортинський робив заходи перетворити УНС на організацію винятково для греко-католиків, у 1910 частина відділів УНС утворила «новий союз», згодом Український Робітничий Союз (з 1978 Український Братський Союз), а інші відділи оформилися як Союз Руських Греко-Католицьких Церковних Братств «Християнська Любов», з 1912 — Союз Українців-Католиків «Провидіння». У 1914 постала ще Українська Народна Поміч, що гуртувала головно православних українців.

Членство УНС на місцях згуртоване у відділах (колись братських), яких 1980 було 454 (388 у 220 місцевостях США і 66 у 35 місцевостях Канади). Орг. ядром УНС було Братство св. Кирила і Методія в Шамокіні; до нього приєдналося 12 ін. братств (Шенандоа, Оліфанг, Гейзлтон й інші), між ними найстарша українська організація в Америці — Братство св. Миколая в Шенандоа, засноване 18. 1. 1885 о. І. Волянським. Пізніше до УНС увійшли відділи (братства) ін. стейтів; з 1901 УНС поширено на Канаду, де 1906 постав перший відділ у Торонто. Відділи мають свою самоуправу і гуртуються в окружних комітетах УНС, яких е 32 (з них 4 В Канаді).

Ч. чл. УНС коливалося залежно від коньюнктури і припливу емігрантів до Америки, від внутр. відносин в організаційному житті еміграції та, врешті, від системи забезпечення. 1894 УНС мав 439 чл. і 220 дол. майна, 1904 — 9 000 чл. й 46 000 майна. Зміна системи вкладок у 1910-их pp. на базі теоретично опрацьованої «табелі смертности» (прийнятої в ін. подібних організаціях) призвела до кризи в УНС і до зменшення чл. у 1914 — 17 pp. з 25300 до 11900. Між двома світовими війнами ч. чл. знову зросло, так що 1946 УНС мав 46 000 чл. і 8 500 000 дол. майна. Завдяки новоприбулій еміграції воно майже подвоїлося (1971 понад 88 000 чл.). 1980 членство становить 84 000, а майно понад 45,5 млн дол. Молодша генерація вважає систему забезпечення в УНС, порівняно з модерними амер. асекураційними компаніями, менш атрактивною.

Фінансову силу і обсяг діяльності УНС характеризують його щорічні бюджети. На 1981 бюджет передбачав 7 421 000 прибутків і 6 404 000 видатків. На прибутки складаються членські вкладки та відсотки від інвестицій. З видатків 33% припадає на виплати для чл. (посмертне, дозрілі і виплатні грамоти), дивіденди (9%), орг. видатки (8%), видавництво (7,8%), дотації на культ., харитативні й ін. цілі (менше 2%).

До екзекутивного комітету УНС належать: гол., його заступники, дир. для справ Канади, секретар, касир й організатор.

Гол. були: Т. Толпаш (1894 — 95), І. Ґлова (1895 — 98), Ю. Хиляк (1898 — 1900), о. А. Бончевський (1900 — 02), о. М. Стефанович (1902 — 04), К. Кирчів (1904—08 і 1917 — 20), Д. Капітула (1908 — 17), С. Ядловський (1920 — 25), Т. Грицей (1925 — 29), М. Мурашко (1929 — 49), Д. Галичин (1950 — 61), Й. Лисогір (1961 — 78). Секретарі: оо. І. Констанкевич (1894 — 95), Н. Дмитрів (1895), М. Стефанович (1896 — 97), А. Бончевський (1898 — 1900), пізніше довголітні секретарі Д. Галичин (1933 — 50), Я. Падох (1958 — 74). До екзекутивного комітету, обраного на 29 конвенції УНС, входять: І. Флис — гол., М. Куропась і М. Душник — заступники, П. Юзик — дир. для справ Канади, В. Сохан — секретар, У. Дячук — касир і В. Оріховський — організатор. До видатних діячів і урядовців УНС належав Роман Слободян, що обіймав понад півстоліття керівні пости, у тому числі головного касира (1933 — 66).

Помітну ролю у розвитку УНС та пов'язанні його з розбудовою всього українське громадське життя в США відіграв орган УНС «Свобода», а дехто з його редакторів мав великий вплив на формування ідеології американських українців (о. Г. Грушка, о. Н. Дмитрів, Л. Мишуга). З 1932 УНС видає тижневик «Ukrainian Weekly», а з 1953 дитячий місячник «Веселка», щорічні альманахи-календарі (до 1982 — 72) й ін. Крім вид. українською мовою, заходами і коштом УНС видано два десятки праць англійською мовою — Ю. Вернадського, К. А. Меннінґа, В. Г. Чемберлена, П. Конді й ін., а в 1941 однотомник «Історію України» М. Грушевського в обробці й перекладі О. Й. Фредерексена (у видавництві Єйльського Університету). Великим досягненням УНС було вид. у 2 тт. «Енциклопедії Українознавства» (вид. НТШ, гол. ред. В. Кубійович) п. н. «Ukraine: a Concise Encyclopedia», здійсненого видавництвом Торонтського Університету (1963 — 71).

Зустріч керівництва УНСоюзу з громадсько-політичними діячами з України. Праворуч: Білецький Володимир, Дячук Уляна (УНСоюз), далі — Лесь Танюк, Ілля Шутов, Володимир Сохан (УНСоюз), 1995 рік.

Культ.-осв. і виховну діяльність УНС веде на своїй оселі-ресорті в Кетскильських горах б. м-ка Кергонксон у півн. частині стейту Нью-Йорк. Тут відбуваються виховні українознавчі курси для дітей, спортові змагання, різні з'їзди та товарисько-розвагові імпрези, гол. влітку. На оселі, що має назву «Союзівка», споруджено три пам'ятники-бюсти: Шевченкові (у виконанні О. Архипенка), І. Мазепі (С. Литвиненка) і Лесі Українці (М. Черешньовського). Культ.-осв. діяльність провадить культ. комісія УНС (з 1956), створена замість кол. Просвітньої комісії (1912 — 17). Щороку УНС надає укр. студентам стипендії (у 1981 — 45000 дол.).

Будучи апартійною організаціею, УНС віддзеркалює гол. напрям суспільно-політ. думки українців у США: принципові самостійницькі позиції, демократизм, оборона амер. нац. інтересів. УНС був ініціатором усіх гол. акцій і заходів амер. українців, зокрема творення центр. репрезентаційних установ та об'єднань: Укр. Нар. Рада (1914), Укр. Сойм у США (жовтень 1915), на якому створено Федерацію Українців у США, Укр. Рада (1916), Укр. Нар. Комітет (1918), Об'єднання Укр. Організацій Америки (1922), схвалення конгресом США і проголошення през. В. Вілсоном «Укр. Дня» 21. 4. 1917 зі збіркою на допомогу населенню України. За pp. визвольних змагань УНС організував допомогу урядам Центр. Ради і ЗУНР, згодом влаштовувано різні збірки на фонд оборони, допомоги голодуючим, інвалідам, «Рідній Школі» тощо. По другій світовій війні УНС сприяв акції допомоги укр. політ. еміграції в Західній Європі і був співзасновником Злученого Укр. Амер. Допомогового Комітету. 1940 був одним з ініціаторів Укр. Конгресового Комітету Америки (УККА). 1956 ініціював перші заходи і схвалення на пропозицію сен. Джевітса постанови Конгресу США щодо побудови пам'ятника Шевченкові у Вашингтоні. УНС та його публікації сприяли збірці фондів на катедру укр. студій при Гарвардському Університеті.

Як найбільша укр. організація в США, УНС відіграв провідну роль в діяльності УККА; гол. УНС був довгі роки екзекутивним заступником през, УККА, а від 1976 цей пост ділив ротаційно з гол. ін. трьох братських організацій. 13 конгрес УККА у жовтні 1980 змінив цю систему, що було однією з причин кризи в УККА. У висліді УНС не бере участи в керівних органах УККА і разом з ін. оргціями створив «Комітет для відновлення правопорядку в УККА».

УНС є чл. (а його представники беруть участь у керівництві) Конгресу Братського Союзу Америки, який 1980 репрезентував 110 братсько-обезпеченевих союзів з понад 10,5 млн чл.

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
  • Дмитрів Н. Короткий начерк історії Руського Народного Союзу. Календар УНС на 1914 р. Джерсі-Сіті, 1914
  • Мишуга Л. Пропам'ятна книга, видана з нагоди 40-літнього ювілею УНС. Джерсі-Сіті, 1936
  • Ювілейний Календар-Альманах УНС. 1894–1944. Джерсі-Сіті, 1944
  • Падох Я. УНС в світлі чисел. Джерсі-Сіті, 1960
  • Драган А. Український Народний Союз в минулому і сучасному (1894–1964). Джерсі-Сіті, 1964

Посилання[ред.ред. код]