Українські Установчі Збори

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Українські Установчі Збори — виборна законодавча установа, конституанта українського народу, завданням якої було затвердити новий лад і встановити конституцію української держави.

Труднощі порозуміння Української Центральної Ради (УЦР) з Тимчасовим Урядом, який не зголосився на повну автономію, спонукали українські політичні формації висунути ідею Українських Установчих Зборів. Вже у І Універсалі УЦР проголошувала, що тільки Всенародні Українські Збори (сейм) мають право ухвалювати всі закони, які повинні встановити порядок і лад в Україні. 6 Сесія УЦР працювала над виробленням порядку виборів до УУЗ і їх скликанням. Ухвала в справі УУЗ викликала гостру реакцію російських централістів проти УЦР, головним чином — кадетів, які на знак протесту вийшли з її складу. Згодом, у кінці вересня, проти скликання УУЗ протестували російські соціал-демократи, соціалісти-революціонери та єврейський «Бунд», уважаючи УУЗ за намагання відірвати Україну від Росії. У висліді негативної настанови національних меншостей Мала Рада ухвалила компромісову позицію, намагаючися погодити принцип самовизначення України через УУЗ з принципом єдности федеративної російської республіки, що мали визнати Всеросійські установчі збори.

12 жовтня 1917 УЦР ухвалила основи законопроекту про вибори до УУЗ і доручила Малій Раді остаточно затвердити закон та відбути вибори.

III Універсал призначав день виборів на 9 січня 1918, а день скликання — 22 січня1918, зазначаючи, що до УУЗ законодавча влада належить УЦР. До УУЗ обирано чл. на основі заг., рівного, безпосереднього і таємного голосування, з дотриманням принципу пропорційного представництва. Активне і пасивне право виборів мали особи обох статей у віці понад 20 pp. Мало бути обрано 301 членів (1 депутат на 100 000 населення). Виборчу комісію очолював В.Мороз.

Тільки в неокупованих районах України, у яких за укр. списками подано понад 70 % усіх голосів, обрано 171 чл. на всіх 301. УЦР ухвалила не відкладати важливіших справ (проголошення самостійности УНР) аж до УУЗ й у IV Універсалі зазначала, що до їх скликання сама правитиме, й наказувала закінчити вибори до УУЗ. Однак дальші події не дозволили здійснити ці настанови, й УУЗ не були скликані.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.