Уле Гуннар Сульшер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Football pictogram.svg
Уле Гуннар Сульшер
Ole Gunnar Solskjaer Trondheim2011-1.jpg
Особові дані
Дата народження 26 лютого 1973(1973-02-26) (41 рік)
Місце народження Крістіансунн, Норвегія Норвегія
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Прізвисько Суперзапасний
Позиція Нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Норвегія «Молде»
Юнацькі клуби
1989–1990 Норвегія «Клаусененген»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1990–1994
1994–1996
1996–2007
Норвегія «Клаусененген»
Норвегія «Молде»
Англія «Манчестер Юнайтед»
109 (115)
42 (31)
235 (91)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1995–2007 Норвегія Норвегія 67 (23)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2008–2011
2011–2013
2013–
Англія «Манчестер Юнайтед»
Норвегія «Молде»
Уельс «Кардіфф Сіті»
Резерв

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У́ле Гу́ннар Сульше́р[1] (норв. Ole Gunnar Solskjær, * 26 лютого 1973(19730226), Крістіансунн) — норвезький футбольний тренер та колишній футболіст, нападник, відомий насамперед виступами за «Манчестер Юнайтед» та національну збірну Норвегії.

Біографія[ред.ред. код]

Клубна кар'єра[ред.ред. код]

Сульшер народився в маленькому норвезькому містечку Крістіансунн, де і почав свою професійну кар'єру футболіста в складі якого за чотири роки видав неймовірну статистику — у 109 іграх забив 115 голів. А в 1994 році Уле перейшов в один з найтитулованіших клубів Норвегії «Молде», в якому бомбардирські таланти форварда продовжили розвиватися: у 42 матчах — 31 гол і нагорода тому — довгостроковий контракт з «Манчестер Юнайтед», в якому Сульшер провів 11 років своєї кар'єри і там завершив кар'єру футболіста.

Сульшер у грі за «Молде». 16 травня 1996 року

У 1996 році у «Манчестер Юнайтед» зірвався трансфер з одним із найкращих тогочасних бомбардирів англійського футболу — Аланом Ширером. Альтернативою британцеві став Сульшер, якого через деякий час назвали «норвезьким Ширером». Фанати «червоних дияволів» не надто райдужно сприйняли покупку невідомого нападника і вимагали більш зіркового бомбардира.[Джерело?] Але вже після дебютного матчу на «Олд Траффорд» Уле змусив англійських уболівальників переглянути ставлення до себе. У перший же сезон Сульшер забив 18 голів і склав чудовий дует форвардів з Еріком Кантона.

У наступні сезони ігровий час Сульшер скоротився, і, відповідно, знизилися його показники по забитим голам. Але норвежець розкрився і саме цим став незамінний у команді. Велич Сульшера полягало в його разючому умінні виходити на заміни і в найкоротший відрізок часу вирішувати результат зустрічі на користь своєї команди. За свою кар'єру в «Манчестер Юнайтед» Сульшер пережив багатьох конкурентів по амплуа: Тедді Шерінгема, Енді Коула, Дуайта Йорка, Руда ван Ністелроя. Алекс Фергюсон віддавав перевагу їм, а не норвежцю, але при цьому тренер завжди цінував Уле і не раз відмовляв його від відходу з команди.

Зоряним часом Сульшер став фінал Ліги чемпіонів 1999 року, в якому манкуніанці зустрілися з мюнхенською «Баварією». Протягом усіх 90 хвилин ігри німці вели в рахунку і в кінцівці вже були на сто відсотків упевнені в переможному результаті матчу. Однак на 91-й хвилині Тедді Шерінгем зрівняв рахунок, а на 93-й Сульшер, що тільки-но вийшов на заміну, приніс «Манчестеру» перемогу на «Камп Ноу». Після того фіналу Фергюсон в одному з інтерв'ю назвав норвежця «Королем замін».

У складі МЮ норвежець став шестиразовим чемпіоном Англії і виграв Лігу чемпіонів. За «Червоних дияволів» форвард провів 235 матчів, перетворившись на кумира уболівальників клубу. Всього ж Сульшер за свою кар'єру провів 386 матчів і забив 237 голів.

У вересні 2006 року Сульшер отримав важку травму і так і не зумів до кінця відновитися. На полі норвежець з'явився лише через рік і забив кілька голів за «Манчестер» в Лізі чемпіонів і Прем'єр-лізі. В одному з матчів англійського чемпіонату замінений Раян Гіггз передав капітанську пов'язку Сульшеру, що зарахувало норвежця до легенд клубу. Після закінчення сезону Уле оголосив про завершення кар'єри і 2 серпня 2008 року провів свій прощальний матч на «Олд Траффорд». Проте з «Манчестером» Сульшер не розлучився — Уле очолив резерв МЮ.

Виступи за збірну[ред.ред. код]

Файл:Olesolskjaer.jpg
Сульшер на прощальному матчі за «Манчестер Юнайтед». 2 серпня 2008 року

У складі збірної Норвегії Сульшер взяв участь в чемпіонаті світу 1998 і чемпіонаті Європи-2000. На мундіалі скандинави зуміли вийти в 1/8 фіналу, де поступилися збірній Італії, а на Євро-2000 збірна Норвегії не змогла подолати бар'єр групового етапу. І це попри те що мешканці півночі здолали головних фаворитів турніру — збірній Іспанії. Всього ж за збірну форвард зіграв 67 матчів і забив 23 голи.

Міжнародні голи[ред.ред. код]

# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Турнір
1 26 листопада 1995 Кінгстон Ямайка Ямайка 1–1 Нічия Товариська гра
2 27 березня 1996 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 2–0 Перемога Товариська гра
3 2 червня 1996 Осло Азербайджан Азербайджан 5–0 Перемога Кваліфікація ЧС-1998
4
5 30 квітня 1997 Осло Фінляндія Фінляндія 1–1 Нічия Кваліфікація ЧС-1998
6 25 березня 1998 Брюссель Бельгія Бельгія 2–2 Нічия Товариська гра
7 27 травня1998 Молде Саудівська Аравія Саудівська Аравія 6–0 Перемога Товариська гра
8
9 27 березня 1999 Афіни Греція Греція 2–0 Перемога Кваліфікація Євро-2000
10
11 28 квітня 1999 Тбілісі Грузія Грузія 4–1 Перемога Кваліфікація Євро-2000
12 8 вересня 1999 Осло Словенія Словенія 4–0 Перемога Кваліфікація Євро-2000
13 9 жовтня 1999 Рига Латвія Латвія 2–1 Перемога Кваліфікація Євро-2000
14 27 травня 2000 Осло Словаччина Словаччина 2–0 Перемога Товариська гра
15 24 березня 2001 Осло Польща Польща 2–3 Поразка Кваліфікація ЧС-2002
16 28 березня 2001 Мінськ Білорусь Білорусь 1–2 Поразка Кваліфікація ЧС-2002
17 15 серпня 2001 Осло Туреччина Туреччина 1–1 Нічия Товариська гра
18 14 травня 2002 Осло Японія Японія 3–0 Перемога Товариська гра
19 22 травня 2002 Буде Ісландія Ісландія 1–1 Нічия Товариська гра
20 2 квітня 2003 Люксембург Люксембург Люксембург 2–0 Перемога Кваліфікація Євро-2004
21 11 червня 2003 Осло Румунія Румунія 1–1 Нічия Кваліфікація Євро-2004
22 2 вересня 2006 Будапешт Угорщина Угорщина 4–1 Перемога Кваліфікація Євро-2008
23

Тренерська кар'єра[ред.ред. код]

Пропрацювавши 2007 рік у якості тренера нападників МЮ, в 2008 році Сульшер став головним тренером резервного складу «Манчестер Юнайтед». У липні під його керівництвом команда виграла Ланкаширський кубок (вперше з 1969 року), перемігши у фіналі змагання «Ліверпуль» з рахунком 3:2.

9 листопада 2010 Сульшер був призначений головним тренером норвезького клубу «Молде».[2]

Статистика[ред.ред. код]

Клубна[ред.ред. код]

Клуб Сезон Ліга Кубок Кубок ліги Єврокубки Інше Всього
Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Норвегія «Клаусененген» 1990
1991
1992
1993
1994 47 31
Всього 47 31
Норвегія «Молде» 1995 26 20 4 2
1996 12 11
Всього 38 31
Англія «Манчестер Юнайтед» 1996–97 33 18 3 0 0 0 10 1 0 0 46 19
1997–98 22 6 2 2 0 0 6 1 0 0 30 9
1998–99 19 12 8 1 3 3 6 2 1 0 37 18
1999–2000 28 12 1 0 11 3 6 0 46 15
2000–01 31 10 2 1 2 2 11 0 1 0 47 13
2001–02 30 17 2 1 0 0 15 7 0 0 47 25
2002–03 37 9 2 1 4 1 14 4 0 0 57 15
2003–04 13 0 3 0 0 0 2 1 1 0 19 1
2004–05 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2005–06 3 0 2 0 0 0 0 0 0 0 5 0
2006–07 19 7 6 2 1 1 6 1 0 0 32 11
2007–08 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 235 91 30 8 11 7 81 20 9 0 366 126
Загалом 320 153 30 8 11 7 81 20 9 0 451 188

[3]

Збірна[ред.ред. код]

1995 2 1
1996 6 3
1997 2 1
1998 9 3
1999 8 5
2000 10 1
2001 7 3
2002 9 2
2003 7 2
2004 2 0
2005 0 0
2006 4 2
2007 1 0
Всього 67 23

[4]

Досягнення та нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Трапляється також транлітерований варіант прізвища — Сольск'яєр
  2. Manchester United Solskjaer faces warm welcome on return to Molde
  3. «Ole Gunnar Solskjaer». StretfordEnd.co.uk. Архів оригіналу за 2013-07-15. Процитовано 2009-04-20. 
  4. :: National Football Teams ::.. Player - Ole Gunnar Solskjær

Посилання[ред.ред. код]