Ультиматум Раднаркому

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ультиматум Ради народних комісарів Українській Центральній Радіультиматум більшовицького уряду Росії (Ради народних комісарів) представницькому органу Української Народної Республіки (Центральній Раді). Офіційна назва — «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради». Написаний за підписом Володимира Леніна і Лева Троцького. Переданий у Київ 4 (17) грудня 1917 року. Документ вимагав від українського уряду безумовної допомоги більшовикам в Україні. Відхилений 7 (20) грудня 1917 року Українською Центральною Радою за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри. Став приводом для початку більшовицької агресії проти України.

Ультиматум Росії[ред.ред. код]

Центральну Раду звинувачено в «нечуваній зраді революції». Перед нею поставлені вимоги:

  1. утримувати спільний з Росією фронт, відмовитися від створення окремого Українського фронту.
  2. не пропускати через Україну військові частини з фронту на Донщину та інші регіони, де встановилася влада, ворожа більшовицькій Раді народних комісарів Росії.
  3. пропускати більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Олексієм Каледіним.
  4. припинити роззброєння більшовицьких полків та червоногвардійських загонів в Україні.

На відповідь давалося 48 годин. У разі відмови Рада народних комісарів Росії вважатиме Центральну Раду в стані відкритої війни проти радянської влади в Росії та Україні.

Відповідь України[ред.ред. код]

7 (20) грудня 1917 року Генеральний секретаріат надіслав відповідь за підписом Володимира Винниченка та Симона Петлюри. У ній зазначолося, що:

  1. Рада народних комісарів Росії не має права втручатися у внутрішні справи України.
  2. Україна не допусить анархії та розрухи як в Росії.
  3. роззброєння більшовицьких частин необхідні для уникнення громадянської війни.
  4. російські більшовицькі частини повинні реалізовувати свої національні прагнення в Росії, а не Україні.
  5. розброєння більшовицьких частин триватиме, якщо ці частини загрожуватимуть українській владі.
  6. українські частини утримують лише свою ділянку фронту, який і так деорганізований.
  7. Україна визнає право націй на самовизначення та політичний плюралізм, тому пропускатиме війська на Дон і Кубань.
  8. Україна виступає проти більшовицьких методів встановлення влади.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]