Улюч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Село
Улюч
пол. Ulucz
Улюч

Координати 49°40′20″ пн. ш. 22°16′36″ сх. д. / 49.67222° пн. ш. 22.27667° сх. д. / 49.67222; 22.27667Координати: 49°40′20″ пн. ш. 22°16′36″ сх. д. / 49.67222° пн. ш. 22.27667° сх. д. / 49.67222; 22.27667

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Березівський повіт
Гміна Дидня
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 13
Автомобільний код RBR
Улюч (Польща)
Улюч
Улюч
Улюч (Підкарпатське воєводство)
Улюч
Улюч

Улюч (пол. Ulucz) — село над рікою Сян в Польщі в гміні Дидня Березівського повіту в Підкарпатському воєводстві[1]. Вперше згадується в пам'ятках за 1373 рік[2]. Село знаходилось у Сяноцькій землі Руського воєводства. Воно належало до самбірської економії Королівщини та було центром ключа, до якого належали села Добра і Глумча. Біля оборонної мурованої церкви св. Миколи існував василіанський монастир, після ліквідації якого 1744 майно ченців перенесли до монастиря василіан у Добромилі. За переписом 1882 у селі жило 1342 українці, 98 поляків, 181 німець і єврей. На початок Другої світової війни українці становили 4/5 населення села (1620/2040).

У селі стаціонувався підрозділ УПА під командуванням Михайла Дуди, псевдо Громенко. 12 січня 1946 на село напало 3000 солдат ВП, які спалили 2 господарства, 2 млини і заарештувало 40 чоловіків. 21 березня 1946 у селі попав у засідку підрозділу Бурлаки загін ВП, що пацифікував українські села і який втратив 14 вояків вбитими. 29 травня 1946 село атакувало ВП, яке спалило 300 господ і вбило 6 селян. Після цього біля тисячі селян вивезли на терени УРСР. 27 червня дві сотні УПА атакували підрозділ ВП, які у відповідь наступного дня спалили 33 будинки і вбили 6 селян. Підрозділи УПА знаходились в селі ще у вересні 1946 року. 28 квітня 1947 біля 550 селян вивезли в ході акції "Вісла". З давньої забудови села залишився один будинок і церква Вознесіння Господнього, яку відреставрували 1957 року. Нова церква св. Миколи була розібрана у 1950-х роках. сьогодні у селі проживає 150 осіб, для яких 2001 збудували філіальний костел Матері Божої Фатімської.


Місце народження священиків Івана Могильницького, одного з провісників національного відродження в Галичині, та Михайла Вербицького - автора музики гімну України "Ще не вмерла Україна".

Оборонна церква св. Миколи XV ст. Перша письмова згадка 1507 року. Розібрана 1908 року
Пам'ятний знак Михайла Вербицького на цвинтарі церкви Вознесіння Господнього

Примітки[ред.ред. код]

  1. Studia historyczne, t. 12. 1969, str. 178
  2. Fr. Persowski. Studia nad pograniczem polsko-ruskim w X-XVI wieku. 1962.

Посилання[ред.ред. код]


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.