Уліссе Альдрованді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Уліссе Альдрованді
італ. Ulisse Aldrovandi
Портрет на книзі «Орнітологія».
Портрет на книзі «Орнітологія».
Портрет на книзі «Орнітологія».
Народився 11 вересня 1522[1][2][3]
Болонья, Папська держава[4][3]
Помер 4 травня 1605(1605-05-04)[1][3][…] (82 роки)
Болонья, Папська держава[3]
Країна  Папська держава
Діяльність ентомолог, натураліст, ботанік, орнітолог, зоолог, художник, лікар, педагог, викладач університету, геолог
Alma mater Падуанський університет
Болонський університет
Галузь медицина, природнича історія, ботаніка, ентомологія і зоологія
Заклад Болонський університет
Посада професор
Вчителі Bernardino Tomitanod і Лука Ґіні
Відомі учні Aelius Everardus Vorstiusd
Gasparo Tagliacozzid
Відомий завдяки: заснування ботанічного саду, створення гербарію, наукові праці
Рід Aldrovandid[6]

CMNS: Уліссе Альдрованді у Вікісховищі

Уліссе Альдрованді (італ. Ulisse Aldrovandi; 1522, Болонья  — † 4 травня, 1605, Болонья) — італійський науковець доби маньєризму, ботанік, ентомолог, зоолог. Засновник природничих колекцій Болонського університету, для яких відвели зали палаццо Поджі.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Походить з дворянської родини. Батько був нотаріусом та секретарем Сенату Болоньї. Батьки хотіли для сина комерційної кар'єри. Зробив декілька подорожей в молоді роки, зокрема разом з паломниками до Сантьяго-де-Компостела. В Болонью повернувся у 1539 р.

Навчання[ред. | ред. код]

Освіту отримав в університеті Болоньї, а потім у Падуї, вивчав філософію, юриспруденцію, математику, логіку, медицину.

Звинувачення в єресі[ред. | ред. код]

В червні 1549 року його звинуватили в єресі, адже в Італії набула сили контрреформація і католицьке покарання за відхід від католицизму. Аби уникнути покарання, у вересні того ж року науковець оприлюднив своє каяття, але його заарештували і викликали в папський Рим для судового розслідування. Перебування під домашнім арештом завершилося звільненням у квітні 1550 року. Альдрованді використав звільнення та перебування в Римі для знайомства з тамтешніми науковцями. В Римі продовжив спілкування з ними і захопився питаннями ботаніки, зоології, геології. З 1551 організував декілька експедицій в італійські провінції для збору рослин та їх замальовок.

Професор[ред. | ред. код]

Monstrorum Historia

У 1559 р. його обирають професором філософії в Болонському університеті. Він працює викладачем і водночас займається наукою, веде дискусії, організовує експедиції, збирає ботанічні та зоологічні колекції.

За сприяння вченого, було зроблено 17 томів замальовок рослин, тварин, мінералів, а також металеві дошки для друкування гравюр в наукових книгах. Його перу належить праця «Про риб і китів».

Ботанічний сад у Болоньї[ред. | ред. код]

У 1568 за його клопотанням та вимогами в Болоньї був заснований ботанічний сад (яким управляв університет), що зберігся донині (Orto Botanico dell'Università в Болоньї). Сад міняв місце розташування, до нього додавали нові приміщення (орнжереї, зимові приміщення для екзотів), але сад зберігся після усіх втрат і змін. Сад має у своїй колекції близько 5 тисяч зразків рослин.

Альдрованді не полишав збирання гербарію та замальовки рослин. Для створення малюнків він залучав художників, серед яких — Якопо Лігоцці, Джованні Нері, Корнеліо Швіндт.

Сварка з професорами[ред. | ред. код]

У 1575 р. через незгоду з іншими професорами з питань народної медицини, ті домоглися відсторонення його від посади. Клопотаннями рідних, що звернулися до папи римського Григорія XIII, посаду йому повернули, але лише через п'ять років.

Доля колекцій[ред. | ред. код]

Свої великі колекції науковець бажав віддати під опіку Сенату Болоньї. Їх зберігали то в палаццо Публіко, то в палаццо Поджі, якими керував університет. В 19 ст. їх передали в зберігання в деякі бібліотечні фонди. У 1907 році їх знову з'єднали в палаццо Поджі. Вони були представлені 2005 року в Болоньї на урочистостях з нагоди 400-ліття з дня смерті науковця.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела і посилання[ред. | ред. код]