Умань
| Умань | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Центр Умані — адмінбудинки | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | |||||
| Регіон | |||||
| Район/міськрада | Уманська міськрада | ||||
| Код КОАТУУ | 7110800000 | ||||
| Перша згадка | 1616 | ||||
| Магдебурзьке право | 1663, 1760 | ||||
| Статус міста | з 1795 року | ||||
| Населення | 86 614 (січень 2012)[1] | ||||
| Площа | 41 км² | ||||
| Поштові індекси | 20300-20319 [2] | ||||
| Телефонний код | +380-4744 | ||||
| Координати | 48°45′00″ пн. ш. 30°13′10″ сх. д. / 48.75000° пн. ш. 30.21944° сх. д.Координати: 48°45′00″ пн. ш. 30°13′10″ сх. д. / 48.75000° пн. ш. 30.21944° сх. д. | ||||
| Висота над рівнем моря | 166-232 м | ||||
| Водойма | р.Уманка, р.Кам'янка (басейн Південного Бугу) | ||||
| День міста | перша субота жовтня | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція | Умань | ||||
| До обл./респ. центру | |||||
| - фізична | 155 км | ||||
| - залізницею | 232 км | ||||
| - автошляхами | 194 км | ||||
| До Києва | |||||
| - фізична | 191 км | ||||
| - автошляхами | 210 км | ||||
| Міська влада | |||||
| Адреса | 20300, м. Умань, Площа Леніна,1 | ||||
| Веб-сторінка | Офіційний сайт Уманської міської ради | ||||
| Міський голова | Бодров Юрій Іванович (Комсомолець) | ||||
У́мань (Гумань, пол. Humań) — місто обласного підпорядкування, районний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Через місто пролягає автошлях Черкаси—Умань—Гайсин—Брацлав (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки. Поруч із містом проходить автошлях М 05 (Київ — Одеса), що в Україні збігається з міжнародним автошляхом E95 (Санкт-Петербург — Одеса). Населення — 87 165 осіб.
Географія [ред.]
Клімат [ред.]
Клімат Умані обумовлений розташуванням міста — близькістю до степової зони помірного поясу. Загалом клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом.
Середньорічна температура повітря в місті становить близько +8 °C, а мінімальна вона у січні (-7 °C), максимальна — у липні (+22 °C).
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 70%, мінімальна вона у травні (55%), максимальна — у грудні (85%).
Історія [ред.]
У складі Речі Посполитої [ред.]
16 — 17 століття [ред.]
Уманщина з 1569 року перебуває у складі Речі Посполитої.
В 1609 році, за королівським привілеєм, територія довкола сучасного міста була пожалувана у вотчинне володіння браславському та вінницькому, камянецькому старості, генералу земель подільських Валентію Олександру Калиновському. Перша згадка про «містечко Гумань» датована серпнем 1616 року. Заснуванням тут Калиновським замку значно посприяло швидкій колонізації довколишнього краю та починаються роботи по спорудженню оборонних укріплень.
В 1629 році в Умані кількість податкового населення становило 1064 «димів». Містечко належало до Брацлавського воєводства. Після загибелі Валентія Калиновського під Цецорою, Умань перейшла до його сина — Мартина Калиновського.
В 1648 році Умань взяв загін, очолений І.Ганжою, місто стало адміністративним центром Уманського полку. З 1648 по 1667 рік — місто у складі козацько-гетьманської держави (полкове місто та важлива фортеця).
В кінці 1654 — на початку 1655 року козаки Умані, керовані Іваном Богуном, відбили наступ військ кор. гетьмана Стан. Потоцького. 1654 Умань взяли в облогу війська Станіслава Ревери Потоцького та Стефана Чарнецького , замок обороняв Богун, який зумів оборонити замок , але нове і старе місто були спалені . 20.01.1655 другий раз місто було взято в облогу гетьманом Потоцьким разом з татарським військом і вдруге Богун оборонив місто. В той час в Умані було 10 церков. Цього ж року місто відвідав патріарх Макарій.
Замок, який заклав Валентій Калиновський, був укріплений козаками. Був деревляний, мав чотири обороні башти, укріплений валами, був на той час неприступною твердинею. Умань місто була оточена трьома валами та 3 ровами. На той час було сильно укріплене місто. Місто було оточене дубовим палісадом. В двох баштах знаходились по 2 гармати, його порівнювали з укріпленям Бродівського замку.
За Андрусівським перемир'ям знов увійшло до складу Речі Посполитої.
1652 в битві під Батогом загинув Мартин Калиновський разом з єдиним сином Самуєлем і тому Умань перейшла до Станіслава Ревери Потоцького, одруженого з донькою Валентія Калиновського — Софією Калиновською. Від нього до його сина — польного гетьмана — Фелікса Потоцького, який був дідичем в Підгайцях та Кристинополі. Пізніше до його сина — белзького воєводи — Станіслава Потоцького, а від нього до його племіника — Франца Салезія Потоцького, який поставив в Умані упр. Рафаїла Младановича. Младанович укріпив замок, озброїв його 22 гарматами, поставив міські брами та ратушу, також розвідний міст через р. Уманьку. За цих часів в Умані Запрошено до міста багато російських, сербських, турецьких та єврейських купців. Маданович підтримував зв'язки з київським губернатором, запорожським кошовим, турецьким пашою. Франц Потоцький утримував завжди в Умані козацький полк кіл. 2300 козаків.
1664 Тетеря разом з Мартином Замойським не змогли здобути Уманський замок.
Умань була столицею гетьмана Ханенка.
1672 місто взяв гетьман Дорошенко. 1673 в ніч на Великдень уманці підняли бунт проти гарнізону Дорошенка і вирізали всіх.
В 1674 році Умань була повністю зруйнована Дорошенком разом з турками і татарами, місто після 15 денної облоги було взято везиром Кара Мустафою, не дотримавшись умов, турки вирізали велику кількість населення. Після тих подій, місто приходить в занепад. Більшість мешканців переселилися на Лівобережжя.
18 століття [ред.]
Замок та місто відновив белзький воєвода Станіслав Потоцький.
Занепад продовжується до 1726 року, коли Умань з околицями переходить у володіння Франциска Потоцького. В краї в цей час пожвавились дії гайдамаків. Щоб укріпити Умань, Потоцький заохочує переселення сюди з інших своїх володінь селян та ремісників. Запрошує торгувати вірмен, греків, євреїв. Починає будівництво нового замку. Але гайдамаки роблять постійні наскоки на місто, вони здобувають його в 1737 та 1750 роках.
1749 гайдамаки спалили більшу частину міста.
В 1760 році місту надається Магдебурзьке право. В 1761 році, закінчується будівництво замку.
В 1764 році Франц Потоцький засновує в Умані василіянський монастир та церкву. Монахи в свою чергу відкривають василіянську школу на 400 учнів (винищені під час Коліївщини). Навколо Умані було багато козацьких слобідських поселень, які мали боронити Край від гайдамацьких ватаг. Місто перетворюється на одне з найважливіших міст Правобережної Київщини і Черкащини.
Під час Коліївщини в 1768 році, під проводом М.Залізняка і І.Ґонти, в місті було винищено євреїв, українців-уніатів (греко-католиків) та польську шляхту, що тут ховалася — так звана «уманська різня». Після придушення повстання, Умань знову занепадає. Населення майже не залишилось, торгівля зачахла.
1773 року, після смерті Франца Салезія Потоцького Умань переходить його єдиному сину - Станіславу Щесному Потоцькому.Потоцький переніс свою резиденцію з Кристинополя в Тульчин.І сприяв новому підняттю Умані .Станіслав запровадив "касу допомоги" для своїх селян,оплачував кожний день на панщині по 12-15 гр.1780 Потоцький запровадив двутижневі ярмарки.Того ж року поч. будувати церкву.
1775 в місті було 159 осель і в передмісті 259, місто було гарно забудоване , мало 3 церкви , муровану ратушу, костел монастирський і костел Василіанський.
1780 року Потоцький заклав в Умані церкву оо. Василіанів.
У складі Російської імперії [ред.]
В 1793 року Умань увійшла до складу Російської імперії.
1796-го року Станіслав Щенсний Потоцький заклав один з найбільших в Європі , знаменитий садово-ланшафтний парк «Софіївка».
За часів Софії Потоцької на з'їзд школи садівництва приїзджав російський імператор Олександр I.
В 1795 році Умань стає повітовим містом Вознесенської губернії Російської імперії, а в 1797 році Умань входить до складу Київської губернії.
19 століття [ред.]
З 1805 після смерті Станіслава Потоцького Умань перейшла його сину - Олександру.
На початку XIX століття Умань перетворюється на центр іудейського релігійного руху — хасидизму. Рабин Нахман, праонук фундатора хасидизму рабина Баал Шем Това, останні свої роки прожив в Умані. Помер в 1810 році від туберкульозу. За його заповітом, він був похований на старому єврейському цвинтарі, де поховані й жертви «Коліївщини». В наш час на місці будинку де жив цей цадик, влаштована синагога.
Костел Успіня Богородиці закладений Станіславом Щесним Потоцьким, добудований його сином Олександром в1826. Зараз ця споруда внесена в реєстр культурного надбання України. Станіслав Потоцький перевіз в Умань чудотворний образ Богородиці.
В 1834 році Умань, була конфіскована російським урядом у Потоцьких й в 1838 переходить у володіння відомства військових поселень Київської та Подільської губерній. В цей же час почалася активна забудова аристократичної частини міста, вулиці вкривають бруківкою й оснащують гасовими ліхтарями, будують торгові ряди.
В 1859 році в Умань переносять з Одеси Головне училище садівництва.
З другої половини XIX століття населення Умані значно зросло (1860 — 10 тисяч мешканців, 1897 — 29 тисяч мешканців, 1914 — близько 50 тисяч), на що вплинуло і з'єднання міста залізницею з Києвом (1890) та Одесою (1891). Економічний характер — торговельний (здебільшого торгівля збіжжям) і ремісничий.
20 століття [ред.]
В 1900 році з 30000 населення, 21500 складали євреї. Місто мало 3 синагоги, 13 єврейських молитовних будинків, 4 приватних єврейських училища. Були в Умані також 4 церкви та католицький костьол. Був також свій театр.
Перед Другою світовою війною місто стає крупним центром сільськогосподарського району. В Умані було відкрито сільськогосподарський інститут.
У липні 1941 року в Умані було розстріляно 954 в'язнів Чортківської тюрми, вивезених до Умані з Тернопільщини (Монастириського, Чортківського, Борщівського, Теребовлянського, Бучацького районів).[3]
Під час Другої світової війни Умань 1 серпня 1941 року окупували німецько-фашистські війська. Під Уманню в оточення попали 6-а та 12-та радянські армії. В місті був влаштований концтабір «Уманська Яма» для полонених червоноармійців та євреїв. За даними німецького командування 14 серпня 1941 року в Уманському таборі знаходилось 50000 радянських військовополонених. На околиці міста, в Сухому Яру, німці розстріляли більше 13000 євреїв.
Був дуже пошкоджений парк «Софіївка», на його території був влаштований цвинтар для загиблих воїнів вермахту.
Внаслідок Умансько-Ботошанської операції місто було звільнено 10 березня 1944 року. [4]
Після війни Умань стає райцентром й славиться зараз перш за все своїм унікальним парком.
Адміністративний поділ [ред.]
Райони [ред.]
Місто ділиться на такі мікрорайони:
- Передмістя «Турок» — найстаріший район Умані з багатьма пам'ятками архітектури. На більшій території району знаходиться державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань».
- «Лиса гора» — старий район з одноповерховими приватними садибами.
- «Доманський» — найменший мікрорайон на сході міста з одноповерховими приватними садибами.
- «Бабанське КП» — старий район з одноповерховими приватними садибами на півдні міста з малорозвиненою інфраструктурою.
- «Східний»
Заснований на початку 90-х років минулого століття. Вулиці паралельно трасі Е-95 названі на честь міст області (Черкаська, Смілянська, Шполянська, Корсунь-шевченківська та інші), а між ними — Поріднених міст. Вулиці перпендикулярно трасі — «Східна 1, Східна 2… Східна 12» В народі поширена назва «аеропорт» — до 90-х років тут був громадський аеропорт, звідси можна було дістатись до найближчих обласних центрів на таких літаках як «кукурудзник». В генплані забудови мікрорайону: школа, дитсадок, магазини, кінотеатр…
- «Звенигородське передмістя» — така назва майже не використовується. Знаходиться в центральній частині міста з старими одноповерховими приватними садибами та перепадами висот.
- «Івангородське передмістя» — спокійний мікрорайон над Осташівським ставом, розвивається, безліч багатоповерхових будинків, магазинів та кафе.
- «Передмістя Бесарабка» — також називають «спальним районом», знаходиться на південному заході міста з великою кількістю багатоповерхівок.
- «Міщанка» — район приватних садиб з розвиненою інфраструктурою, знаходиться в північно-західній частині міста.
- «Слобідка» — лежить в безпосередній близькості до парку «Софіївка» в північній частині міста.
- «Нова Умань» — знаходиться в північно-східній частині біля парку «Софіївка», є як приватні садиби, так і п'ятиповерхові будинки.
- «ДОСи» — будинки офіцерського складу в північній частині міста. Більше десяти п'ятиповерхових будинків старої забудови, декілька дев'ятиповерхових будинки збудованих в кінці минулого століття і два ще в стадії будівництва.
Окрім того, в просто-народі використовують такі назви наступних районів:
- «Зарембова гребля» — район приватних садиб над «Зарембовим ставом» в південній частині міста з малорозвиненою інфраструктурою.
- «Олексіївка» — найвіддаленіший район в північній частині міста, що складається з однієї вулиці — Кармелюка (№ 145-205). Знаходиться біля «Олексіївського» ставу — річка Паланка.
- «Мікрорайон ГРЕС» — один з найвіддаленіших від центру. П'ятиповерхові будинки в середині минулого століття будувались для працівників тепличного комбінату.
- «Центр» — Густонаселений район з різними типами будинків, безліч магазинів та фінансових установ. Найкраща інфраструктура та близькість до центру обумовило популярність району.
- «Пролетарська» — північно-західна частина, спальний район, більше десяти п'ятиповерхівок панельного типу.
- «Тищика» — п'ятиповерхові та дев'ятиповерхові будинки, магазини, базари та інше.
- «Селекція» — декілька триповерхових будинки та приватні садиби в безпосередній близькості до «селекційної станції» («інституту цукрових буряків»). Знаходиться в північно-східній частині при в'їзді в місто.
- «Автострада» (вулиця 24 партзїзду кпрс) — найвіддаленіший район від центру міста на півночі Умані. Тут є більше десяти п'ятиповерхових будинків, магазини, лікарня та «Білогрудівський» ліс неподалік.
- «Греків ліс» [5] Майбутній мікрорайон міста. Проект розроблений «Уманьавтодором».
На площі 22,9 га заплановано збудувати п"яти- та п"ятнадцятиповерхові житлові будинки, торгові, офісні, розважальні, культурно-освітні центри, паркову зону, підземні паркінги. Тобто, вперше в області планується спорудження сучасного житлового комплексу з повноцінною інфраструктурою. Засновники проекту планують забезпечити жителів мікрорайону «Греків ліс» вуличним освітленням, дитячими майданчиками, цілодобовим водопостачанням з багаторівневим очищенням та фільтрацією води, цифровими телефонними лініями, виділеним каналом мережі Інтернет, безшумними швидкісними ліфтами, охороною та відеоспостереженням. Новий комплекс розрахований на 750 квартир, де зможуть оселитися три тисячі уманчан.
Вулиці [ред.]
В місті Умань 178 км доріг, більшість з них з твердим (асфальтовим) покриттям, деякі перехрестя обладнано світлофорами — їх 17. В межах міста розташовані 4 площі: Майдан Ленінського Комсомолу, Майдан Гагаріна, Площа Перемоги та Площа Леніна. Нові вулиці востаннє (близько 20-ти) розроблялись для мікрорайону «Східний» у 1992 році. Один-єдиний підземний перехід знаходиться на трасі М05E95 неподалік районної лікарні.
Найдовші вулиці:
- Ленінградське шосе — 5,4 км
- Енергетична — 3,6 км
- Кармелюка — 2,8 км
- Київська — 2,5 км
- Інтернаціональна — 2,4 км
- Жовтневої революції — 2,3 км
- Леніна 2,3 км
- Артема — 2,2 км
- Ленінської Іскри — 2,2 км
- Визволителів — 1,8 км
- Заводська — 1,7 км
- Котовського — 1,7 км
Населення [ред.]
За радянських часів місто почало розвиватися щойно з 1960-х років. (населення в тис.: 1926 — 44,8; 1959 — 45; 1970 — 63; 1980 — 80).
Різко змінився національний склад населення:
1926: євреї — 49,5%, українці — 43,3%, росіяни — 4,6%
1959: українці — 76,5%, євреї — 5%, росіяни — 16%
Засоби масової інформації [ред.]
Інтернет-ресурси [ред.]
Сайти міста Умань
04744.info - новини, інтерв'ю, афіша, підприємства, оголошення, фотогалерея
uman.info - новини,афіша,туризм,про Умань,каталог міста,форум
uman.info - новини,афіша,туризм,про Умань,каталог міста,форум соски
www.vch-uman.in.ua - політики,громада,оціни владу,запитай депутата,потрібні телефони,приватні оголошення
Преса [ред.]
В місті друкується більш ніж 10 різних газет [6]. Серед громадсько-політичних видань найякіснішою та заслужено популярною є газета «Умань.Інфо», серед суспільно-політичних видань газета «Уманська зоря», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Умань», відомі рекламно-інформаційні видання: «Ажур», "Уманський ринок" та «Ріо-Умань».
Радіо [ред.]
| Радіостанція | Частота |
|---|---|
| Super radio | FM 91.5 |
| Ретро FM | FM 100.6 |
| Авторадіо Україна | FM 102.1 |
| Русскоє радіо Україна | FM 102.8 |
| MID FM | FM 103.4 |
| ХІТ FM | FM 106.6 |
| Уманське радіо | Дротове мовлення |
Телебачення [ред.]
На сьогодні діють такі місцеві ТВ канали:
- Сатурн-ТВ — Тоніс — 51 канал ДМ хвиль
- ТРК Ятрань — 38 канал ДМ хвиль
- КП "ТК Умань" — 2+2 — 53 канал ДМ хвиль/в кабельній мережі міста аналогового ТБ
В мережі кабельного телебачення переважає Телерадіокомпанія ТІМ, що транслює 73 аналогових канали та 129 цифрових канали, 3 з яких високої чіткості. Також діє «Оператор телекомунікацій М-тел», що транслює ТВ-канали цифрового формату для користувачів Інтернету.
Уманська телевежа транслює більше 15 аналогових каналів у дециметровому діапазоні, захоплює декілька сусідніх з Уманським райони. З осені 2011 року працює 32 цифрових канали компанії "Зеонбуд" в форматі DVB-T2.
Телевежа РПЦ ТК Сатурн-ТВ транслює місцевий канал «Сатурн-ТВ» та радіоканали ФМ-хвилі
Економіка [ред.]
Вторинний сектор [ред.]
Головні галузі промисловості: машинобудівна і приладобудування (заводи: ВАТ "Уманьферммаш", «Мегомметр», оптико-механічний, театрального устаткування), харчова (заводи: овочеконсервний, маслосироробний, вітамінний, лікеро-горілчаний, м'ясокомбінат, ВАТ «Уманьпиво», "Уманський Тепличний Комбінат" та інші), легка (фабрики: швейна, взуттєва, мистецьких промислових виробів), будівельних матеріалів (заводи: толевий, цегельні тощо), Фармакологічна компанія ЗАТ Технолог,вітамінний завод("Вітаміни"), елеватор.
Третинний сектор [ред.]
З розвитком міста та підвищенням рівня платоспроможності населення та економічного росту в країні — розвивається сітка продуктових та промислових торговельних мереж та поодиноких магазинів з різноманітними товарами.
У 2005 році відкрито продуктовий супермаркет «Фуршет» площею 5500 м² вул. Паризької Комуни, що є одним з найбільших продуктових супермаркетів в Україні, поруч комплекс «Сіті-Центр» по продажу одягу, товарів широкого вжитку та супермаркет електроніки «Фокстрот»
2006 магазин електроніки «Зоряний» (вул. Тищика)
2008 та 2010 — відкриття продуктових маркетів «АТБ» в будинку побуту «Мрія» та в готелі «Умань», що на центральній площі
2008 — почав працювати магазин промислових товарів мережі «ДЦ» (вул. Тищика), «Альпарі» (будинок побуту «Мрія»)
З 2005 інтенсивно йде боротьба з «стихійними базарами» — будуються: ринок «Міщаночка» (вул. Залізняка), «Базарок» (перехрестя Леніна — Паризької комуни) та продуктовий ринок неподалік перехрестя Леніна — Тищика, облагороджується ринок на Комсомольській площі (район залізничного вокзалу).
2010 — відкриття продуктового маркету «Універсам № 1» (Комсосольська площа), «Славутич» (вул. Гонти) та Велика Кишеня (колишній «Універмаг»), «Торба» («ДОСи»)
2011 — відкриття продуктового маркету «Ельдорадо» (вул. Ленінської Іскри), супермаркету "Фора" (вул. Тищика) та відкриття супермаркету побутової техніки «Ельдорадо» (вул. Паризької комуни)
Реконструйовано ряд магазинів, таких як «Уманчанка» (вул. Леніна), «Вігрос» (вул. Тищика), «Універсам № 1» (перейменований в «Критий ринок», вул. Тищика), «Оболонь» (вул. Леніна) та інші.
Окрім того в місті збудовано нові споруди призначені для торговельної діяльності: «Панорама» (вул. Леніна), «Коленд» (вул. Тищика), «Євродім» (найбільший супермаркет будівельних матеріалів, вул. Паризької комуни), «Стандарт» (мережа магазинів будівельних матеріалів — тер-я Міжрайбази та вул. Тищика) та ряд інших.
Зв'язок та побут [ред.]
В місті працюють дві телефонні компанії: «Укртелеком», та «М-Тел», декілька ательє пошиву одягу та ремонту побутової техніки.
- Центр поштового зв'язку № 8, вул. Леніна, 8а. Тел. начальника 04744-33244, заступник — 04744-38085
- Цех телекомунікаційних послуг № 15. Тел. 04744-33323, заступник — 04744-33225, абонвідділ — 04744-30523
- Доставка періодичних видань — 04744-33182
- Довідка — 109
- Міжміська довідка — 0-170
- Сервісні служби — 176/177
- Замовлення міжміських розмов — 171—175
- Прийом телеграм по телефону — 1566
- Бюро ремонту телефонів — 1508
- Бюро ремонту радіоточок — 04744-52523
- ТОВ «М-Тел» — 04744-46006 (цілодобово)
- 2 відділення компанії «Нова пошта»:Відділення N1: вул. Заводська, 25;Відділення N2 : вул. Паризької Комуни, 31д, до 30 кг
- Представництво автоперевізної компанії «Автолюкс»: вул. Тищика, 40
- Представництво автоперевізної компанії «Гюнсел»: пров. М.Залізняка, 1-а
Транспорт [ред.]
Біля Умані проходить автомобільний шлях М05E95 міжнародного значення Київ — Одеса, який є частиною Європейського транспортного коридору № 9; автомобільний шлях М12E50 міжнародного значення Стрий —Тернопіль — Кіровоград — Знам'янка; автомобільний шлях Н16 національного значення Золотоноша — Черкаси — Сміла — Умань.
Нещодавно відремонтований автовокзал є точкою відправлення приміських та міжміських рейсів до таких міст як Київ, Черкаси, Одеса, Вінниця, а також є місцем пересадки для рейсів з усіх куточків України. Розгалуджена сітка АЗС
Залізнична станція Умані Одеської залізниці є кінцевою, найближча велика станція знаходиться в місті Христинівка (20 км).
Розвинене пасажирське перевезення по місту маршрутними транспортними засобами (автобуси), а також за допомогою таксі, — в місті налічується більше десяти приватних компаній [7].
Освіта [ред.]
У місті розташовані три вищих навчальних заклади та ряд інших:
- Національний університет садівництва,
- Державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
- Європейський університет (Уманський підрозділ),
- Агротехнічний коледж,
- Економіко-правовий коледж,
- Педагогічне училище,
- Медичний коледж,( www.umanmedical.com)
- Музичне училище,
- Професійний аграрний ліцей,
- Автомобільна школа ТСОУ
- Уманський РСТК ТСО України (http://vk.com/public24053231)
Уманська філія Київського інституту бізнесу і технологій.
У різних районах міста розташовано 13 загальноосвітніх шкіл та школа-інтернат
Бібліотечна мережа міста налічує 42 бібліотеки різних видів і форм власності та підпорядкування, в яких працює 145 бібліотечних працівників та обслуговується понад 65 тис. читачів., книжковий фонд налічує більше півтора мільйона примірників.
Музеї, пам'ятники [ред.]
На всю країну і навіть за кордоном відомий Державний заповідник — дендропарк «Софіївка».
Уманські музеї:
- Уманський краєзнавчий музей (заснований 1917 року). Адреса: Вулиця Жовтневої Революції, 31.
- Уманський художній музей.
- Уманський музей культури.
- Уманський музей підпільної друкарні «Іскра».
- Уманський музей-квартира Г. Котовського.
- Меморіальний музей-квартира Надії Суровцової
Єдиний працюючий кінотеатр міста — «Комсомолець».
Ще в середині 1990-х років припинили своє існування кінотеатри «Хроніка», «Літній» (на його місці збудовано «Інжпроект-2») та кінотеатр імені Черняховського.
У місті значне число пам'ятних знаків та пам'ятників, зокрема багато на відзначення героїзму радянських воїнів та людей у ІІ Світовій війні, також — Тарасові Шевченку.
Охорона здоров'я [ред.]
Інформація станом на 1 лютого 2011 року.
Координує роботу закладів охорони здоров'я заступник міського голови Паєвський Петро Борисович, тел. 04744-32767
- Начальник відділу охорони здоров'я міста Умань — Токунов Сергій Іванович, тел. 04744-53318
Лікарні [ред.]
- Міська лікарня, вул. Шевченка, 50. В. О. головного лікаря Лісаченко Людмила Миколаївна, тел. 04744-52773, приймальне відділення — 04744-59538
- Дитяча лікарня, вул. Шевченка, 46. Головний лікар Метелиця Інна Миколаївна, тел. 04744-52376, приймальне відділення — 04744-52481
- Лікарня № 1 (тубдиспансер), вулиця Затонського, 16. Головний лікар Грушко Валерій Семенович, тел. 04744-40870, реєстратура — 04744-50867
- Лікарня № 2 (психіатрична лікарня), вулиця Пушкіна, 2. Головний лікар Омелянчук Ірина Михайлівна, тел. 04744-52016, реєстратура — 04744-52337
- Лікарня № 3 (станція переливання крові), провулок Урицького, 4. Головний лікар Клименко Іван Михайлович, тел. 04744-52713
- Доросла інфекційна лікарня, вулиця Мануїльського, 4. Головний лікар Клименко Іван Михайлович, тел. 04744-58507
- Дитяча інфекційна лікарня, провулок Проїзний, 3. Головний лікар Клименко Іван Михайлович, тел. 04744-53292
- Районна лікарня, вулиця 24 з'їзду КПРС, 2. Головний лікар Добрянська Інна Іванівна.
Пологові будинки [ред.]
- Міський пологовий будинок, вулиця Урбайліса, 28. Головний лікар Кримковський Борис Йосипович, тел. 04744-52093, приймальне відділення — 04744-58093
- Жіноча консультація, вулиця Ворошилова, 16, тел. 04744-52584
- Пологове відділення Уманської районної лікарні (міжрайонне), вул. 24 з'їзду КПРС, 2.
Стоматологія [ред.]
- Стоматологічна поліклініка, вулиця Жовтневої Революції, 72. Головний лікар Мельник Раїса Олександрівна, тел. 04744-23351, реєстратура — 04744-23315
Аптеки [ред.]
- Аптечна база вул. Залізняка, 3 т. 3-21-89
- Аптека № 77 вул. Гонти, 2 т. 2-30-80
- Аптека № 78 вул. Ленінської Іскри, 198/2 т. 3-44-10
- Аптека № 184 вул. Шевченка,21 т. 5-20-02
- Аптека, «Авто» вул. Радянська, 40, базар т. 5-90-07
- Аптека, «Іллічфарм» вул. Леніна, 31 т. 4-03-78
- Аптека, «Віталюкс» вул. Паркомуни, 31 т. 5-90-07
- Аптека, «Анна» вул. Радянська, 47 т. 5-24-61
- Аптека № 301 вул. Гонти, 41 т. 2-32-96
- Аптека, «Сімейна» вул. Леніна, 42а т. 4-66-55
- Аптека, «Нова» вул. Жовтневої Революції, 29 т. 4-08-83
- Аптека, «Нова» вул. Коломенська, 4 т. 5-05-66
- Аптека, «Авіцена-центральна» вул. Жовтневої Революції, 57 т. 4-83-43
- Аптека, «Авіцена» вул. Коломенська, 6 т. 5-00-03
- Аптека, «Авіцена» вул. Тищика, 25 т. 3-43-20
- Аптека, «Зустріч» вул. Київська, 1/15 т. 3-60-29
- Аптека, «Філіція» вул. Шкільна, 9/11 т. 3-59-74
Інші медзаклади [ред.]
- Станція швидкої медичної допомоги, вулиця Паризької Комуни, 45. Головний лікар Гурбич Сергій Теофанович, тел. 04744-53165, диспетчер — 04744-52041
- Центр здоров'я та інформаційно-аналітичної статистики, вулиця Коломенська, 6. Тел. 04744-50071
- Автогосподарство, вулиця Паризької Комуни, 45. Начальник Матвієць Анатолій Іванович, тел. 04744-50515
- Оптика «ДанКа», вулиця Тищика, 31. Лікар-окуліст — тел. 04744-33855
- Офтальмологічна амбулаторія, вулиця Тищика, 33. Тел. 04744-38625
- Медлабораторія "Лабсервіс", дослідження крові, вулиця Шевченка, 41. Тел. (098) 415-11-68
Релігія [ред.]
В межах міста діє 8 православних храмів.
Християнство [ред.]
Православ'я [ред.]
- Троїцька церква УПЦ КП
- Миколаївський собор УПЦ МП
- Успенська церква УПЦ МП
- Покровська церква УПЦ МП
- Михайлівська церква УПЦ МП
- Церква усіх Святих УПЦ МП
- Кирило-Мефодіївська церква УПЦ МП
Католицизм [ред.]
Протестантизм [ред.]
Юдаїзм [ред.]
Вулиця Пушкіна в Умані, та її прилеглі провулки — є місцем компактного перебування євреїв — хасидів на іудейський Новий Рік, що святкується в кінці вересня, в Умань з'їжджаються хасиди з усього світу. Вони вважають, що помолившись в цей день на могилі цадика Нахмана, отримають духовне очищення.
Спорт [ред.]
В місті розташований спортивний комплекс Стадіон імені Котовського ("Уманьферммаш"), включаючий в себе футбольні поля штучного та трав'яного покриттів, баскетбольну та волейбольну площадки, тенісний корт та поле для метання молота.
По сусідству з стадіоном розташована Уманська спортивна школа.
ДЮСШ № 1 та № 2, «Спартак» та ряд інших спортивних товариств — не повний перелік спортивних об'єктів міста.
Відомі спортивні діячі Умані:
— Олександр Крикун — володар бронзової нагороди на Олімпіаді в Атланті з метання молота;
— Золотухіна Наталія — майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, рекордсменка України, переможець та призер чемпіонатів та кубків України, учасниця чемпіонату світу, бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи;
— Мартинюк Андрій — кандидат у майстри спорту України з легкої атлетики, метання молота, переможець чемпіонатів та кубків України, переможець чемпіонату світу серед юніорів;
— Жук Людмила — майстер спорту України з веслування на байдарках і каное, переможець та призер чемпіонатів та кубків України, учасниця чемпіонату світу та Європи;
— Жмуденко Ярослав — майстер спорту України з настільного тенісу, переможець міжнародних турнірів, чемпіонатів та кубків України, учасник міжнародних змагань.
Цікаві факти [8] [ред.]
- Уманський парк Софіївка входить до семи чудес України
- За кількістю населення — друге місто в області та 48-е в Україні
- Точна дата заснування міста невідома
- В місті функціонує 21 дошкільний навчальний заклад
- В місті працює 21 промислове підприємство, близько 450 малих підприємств та кооперативів, більше 370 торгових закладів громадського вжитку різних форм власності
- Найбільший став в місті (Осташівський) займає площу 58 га
- Кожний п'ятий квадратний метр житла в області будується в Умані
- В першій половині ХХ століття в місті починав працювати трамвай. Депо знаходилось на території колишнього "оптико-механічного заводу"
- Щорічний приїзд хасидів ускладнює пересування мешканців міста без прописки по вул. Пушкіна та прилеглих територій
Персоналії [ред.]
В Умані народилися українські вчені М. Ф. Біляшівський, Й. І. Гіхман, Є. П. Дибан, Б. Г. Левитський, С. В. Лукомський, Л. М. Ягупольський; художник Олекса Булавицький, поетеса та журналістка Раїса Троянкер.
В 1805 в Умані був на військовій службі І. П. Котляревський. У 1819—1825 в місті жив декабрист С. Г. Волконський, на нарадах у нього були П. І. Пестель, В. Л. Давидов.
Умань відвідали О. С. Пушкін (20-і роки 19 ст.), О. М. Горький (1891), Леся Українка (1898). Тут пройшли дитячі та юнацькі роки українського поета М. П. Бажана.
Уродженці [ред.]
- Бажанов Марко Ігорович — український вчений-правознавець, дійсний член (академік) Академії правових наук України
- Біляшівський Микола Федотович — член Української Центральної Ради.
- Михайло Ханенко (1620–1680) — гетьман України
- Демидов Кузьма Прохорович — український актор, співак і хоровий диригент.
- Кохно-Кутів Микола Євгенович — підполковник Армії УНР.[9]
- Крамаренко Євген Юрійович — хірург;
- Андрій Чужий — український поет-модерніст, представник Розстріляного Відродження;
- Леванда Дмитро Дмитрович — капітан 2-го рангу Військово-морського флоту УНР.[10]
- Левитський Борис Григорович — заслужений діяч науки УРСР.
- Нечаївська Віра Йосипівна — член Української Центральної Ради.
- Носаченко Андрій Васильович — підполковник Армії УНР.[11]
- Ольшевський Володимир Антонович — генерал-хорунжий Армії УНР.[12]
- Страшкевич Борис Паладійович — санітар при 5-му курені 2-ї бригади 4-ї Київської дивізії Армії УНР, Герой Другого Зимового походу
- Герої Радянського Союзу:
- Повний кавалер ордена Слави Карандевич Василь Пилипович (* 3 лютого 1915 — † 12 лютого 1995)[16].
- 1959 р — народився видатний діч АсМАП України Лановенко Олександр Петрович
- Коломієць Віра Титівна — український мовознавець.
- Смолич Юрій Корнійович — український письменник, журналіст, театральний критик.
- Іван Скоропадський — український військовий, політичний і державний діяч.
- Хмельницький Володимир Ілліч — український режисер.
- Неллінгер Тетяна Миколаївна — український художник.
- Колесніченко Вадим Васильович(Калєснічєнка) — українофоб, російський шовініст, політик;співавтор проекту закону Колесніченка-Ківалова.
- Власюк Олександр Іванович, відоміший під ім'ям Сашко Лірник — казкар-лірник, інженер та учасник київського гурту «Вій», сценарист, актор, телеведучий, автор телепрограм.
Міста-побратими [ред.]
Ботошани (
Румунія),
Гнєзно (
Польща),
Ашкелон (
Ізраїль),
Девіс (
США),
Ланьцут (
Польща),
Курник (
Польща),
Мілфорд-Гейвен (
Велика Британія),
Ромії-сюр-Сен (
Франція),
Хаапсалу (
Естонія).
Примітки [ред.]
- ↑ World Gazetteer
- ↑ Поштові індекси
- ↑ В Умані відкрили Меморіал розстріляним тернопільчанам.
- ↑ відео на Ютуб
- ↑ [1]
- ↑ Перелік друкарських видань Умані
- ↑ [2]
- ↑ Медіа Умані
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 217 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 239 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 304 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 308 с. ISBN 966-8201-26-4
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
- ↑ www.warheroes.ru(рос.)
Література [ред.]
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
- Історія міст і сіл Української РСР. — Київ: Головна редакція УРЕ АН УРСР.
- Бевз Г. П. Історія Уманщини. Київ 1997
- Бушин М. I., Гуржий O. I., Палій А. Г. Місто Умань: історичні портрети, події, факти / Благодійний фонд ім. професора Миколи Бушина «Історична спадщина»; Товариство істориків Черкащини ім. І. О. Гуржія. — Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2010. — 262 с. ISBN 978-966-8120-86-2
Посилання [ред.]
- Уманський інформаційний портал
- Міський портал Умані
- Сайт Уманської міськради
- Сайт міста Умань
- Стаття Human у Географічному словнику Королівства Польського та інших земель слов'янських, том III (Haag — Kępy) з 1882 року (пол.)
- Інформаційно-довідковий прожект про Умань
- Фото та медіа Умані
- Відео Умані на каналі ЮТуба
- Подорожі по Україні
- АМУ
- Стаття «Умань» в Електронній Єврейській Енциклопедії (рос.)
- Мандри Україною. Умань
- Прогноз погоди від gismeteo
- Інформаційно-діловий портал Умані
- Розклад руху автобусів з Умані
- Історія єврейської громади Умані(англійською мовою)
|
||||||||
|
||||||||||
|
||||||||||||||

