Умань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Умань
Umany gerb.png Flag Uman.PNG
Герб Умані Прапор Умані
Центр Умані — адмінбудинки
Центр Умані — адмінбудинки
Умань
Розташування міста Умань
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область Черкаська область
Район/міськрада Уманська міськрада
Код КОАТУУ 7110800000
Перша згадка 1616
Магдебурзьке право 1663, 1760
Статус міста з 1795 року
Населення 86 621 (01.01.2014)[1]
Площа 41 км²
Поштові індекси 20300-20319 [2]
Телефонний код +380-4744
Координати 48°45′00″ пн. ш. 30°13′10″ сх. д. / 48.75000° пн. ш. 30.21944° сх. д. / 48.75000; 30.21944Координати: 48°45′00″ пн. ш. 30°13′10″ сх. д. / 48.75000° пн. ш. 30.21944° сх. д. / 48.75000; 30.21944
Висота над рівнем моря 166-232 м
Водойма рУманка, р. Кам'янка (басейн Південного Бугу)
День міста перша субота жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Умань
До обл./респ. центру
 - фізична 155 км
 - залізницею 232 км
 - автошляхами 194 км
До Києва
 - фізична 191 км
 - автошляхами 210 км
Міська влада
Адреса 20300, м. Умань, Площа Леніна,1
Веб-сторінка Офіційний сайт Уманської міської ради
Міський голова Цебрій Олександр Володимирович (в. о.)[3]

У́мань (Гумань, пол. Humań) — місто обласного значення, адміністративний центр Уманського району Черкаської області. Розташоване на Придніпровській височині над рікою Уманкою (басейн Південного Бугу). Через місто пролягає автошлях Черкаси—Умань—ГайсинБрацлав (317 км), побудований у 1961 році під керівництвом інженера Степана Кожум'яки. Поруч із містом проходить автошлях М 05 (Київ — Одеса), що в Україні збігається з міжнародним автошляхом E95 (Санкт-Петербург — Одеса). Населення — 86 621 (01.01.2014).

Географія[ред.ред. код]

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Умані обумовлений розташуванням міста — близькістю до степової зони помірного поясу. Загалом клімат міста є помірно континентальним з м'якою зимою і теплим літом.

Середньорічна температура повітря в місті становить близько +8 °C, а мінімальна вона у січні (-7 °C), максимальна — у липні (+22 °C).

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 70%, мінімальна вона у травні (55%), максимальна — у грудні (85%).

Історія[ред.ред. код]

Уманська фортеця, відтворення в Уманському краєзнавчому музеї

У складі Речі Посполитої[ред.ред. код]

XVI — XVII століття[ред.ред. код]

Уманщина з 1569 року перебуває у складі Речі Посполитої.

1609 року, за королівським привілеєм, територія довкола сучасного міста була пожалувана у вотчинне володіння брацлавському, вінницькому, кам'янецькому старості, генералу земель подільських Валентію Александру Калиновському. Перша згадка про «містечко Гумань» датована серпнем 1616 року. Заснування Калиновським замку значно посприяло швидкій колонізації довколишнього краю; починаються роботи по спорудженню оборонних укріплень.

1629 року в Умані кількість податкового населення становило 1064 «димів». Містечко належало до Брацлавського воєводства. Після загибелі Валентія Александра Калиновського під Цецорою, Умань перейшла до його сина  Марціна Калиновського.

1648 року Умань взяв загін повстанців, очолений Іваном Ганжою, місто стало адміністративним центром Уманського полку. З 1648 по 1667 рік — місто у складі козацько-гетьманської держави (полкове місто, важлива фортеця).

В кінці 1655 — на початку 1656 року козаки Умані, керовані Іваном Богуном, відбили наступ військ коронного гетьмана Станіслава «Ревери» Потоцького. 1654 року Умань взяли в облогу війська під командуванням Станіслава «Ревери» Потоцького та Стефана Чарнецького, замок зумів оборонити Іван Богун; нове і старе місто були спалені. 20.01.1655 року другий раз місто було взято в облогу гетьманом С."Реверою" Потоцьким разом з татарським військом, вдруге І. Богун оборонив місто. В той час в Умані було 10 церков. Цього року місто відвідав патріарх Макарій.

Замок, який заклав Валентій Александр Калиновський, був укріплений козаками. Був дерев'яний, мав чотири обороні башти, укріплений валами, був на той час неприступною твердинею. Умань місто була оточена трьома валами та 3 ровами. На той час було сильно укріплене місто. Місто було оточене дубовим палісадом. В двох баштах знаходились по 2 гармати, його порівнювали з укріпленям Бродівського замку.

За Андрусівським перемир'ям знов увійшло до складу Речі Посполитої.

1652 року в битві під Батогом загинув Марцін Калиновський разом з єдиним сином Самуелем Єжи, Умань перейшла до Станіслава «Ревери» Потоцького, одруженого з донькою Валентія Александра Калиновського — Зофією Калиновською. Від нього до його сина — польного гетьмана — дідича Підгаєць та Кристинополя Фелікса Казімєжа Потоцького. Пізніше до його сина — белзького воєводи — Станіслава Владислава Потоцького (†1732)[4], від нього — до його племінника — Францішека Салезія Потоцького, який поставив в Умані управителем Рафаїла Младановича. Младанович укріпив замок, озброїв його 22 гарматами, поставив міські брами та ратушу, також розвідний міст через р. Уманьку. За цих часів до Умані запрошено до міста багато російських, сербських, турецьких, єврейських купців. Младанович підтримував зв'язки з київським губернатором, запорозьким кошовим, турецьким пашою. Францішек С. Потоцький утримував завжди в Умані козацький полк з близько 2300 козаків.

1664 року гетьман Павло Тетеря разом з Марціном Замойським не змогли здобути Уманський замок.

Умань була столицею гетьмана Михайла Ханенка.

1672 року місто взяв гетьман Петро Дорошенко. 1673 року в ніч на Великдень уманці підняли бунт проти гарнізону П. Дорошенка, вирізали всіх.

В 1674 році Умань була повністю зруйнована П. Дорошенком разом з турками і татарами, місто після 15 денної облоги було взято візиром Кара Мустафою, не дотримавшись умов, турки вирізали велику кількість населення. Після тих подій, місто приходить в занепад. Більшість мешканців переселилися на Лівобережжя.

XVIII століття[ред.ред. код]

Докладніше: Взяття Умані 1768
Гайдамаки (1927. Ілюстрація до поеми Тараса Шевченка. Радянський лубок).
Козак Мамай на тлі гайдамаків, що страчують євреїв.

Замок та місто відновив белзький воєвода Станіслав Владислав Потоцький.

Занепад продовжується до 1726 року, коли Умань з околицями переходить у володіння Франциска Салезія Потоцького. В краї в цей час пожвавились дії гайдамаків. Щоб укріпити Умань, Потоцький заохочує переселення сюди з інших своїх володінь селян та ремісників. Запрошує торгувати вірмен, греків, євреїв. Починає будівництво нового замку. Але гайдамаки роблять постійні наскоки на місто, вони здобувають його в 1737 та 1750 роках.

1749 року гайдамаки спалили більшу частину міста.

В 1760 році місту надається Магдебурзьке право. В 1761 році закінчується будівництво замку.

В 1764 році Францішек Салезій Потоцький засновує в Умані василіянський монастир та церкву. Монахи в свою чергу відкривають василіянську школу на 400 учнів (винищені під час Коліївщини). Навколо Умані було багато козацьких слобідських поселень, які мали боронити Край від гайдамацьких ватаг. Місто перетворюється на одне з найважливіших міст Правобережної Київщини і Черкащини.

Під час Коліївщини в 1768 році, під проводом Максима Залізняка і Івана Ґонти, в місті було винищено євреїв, українців-уніатів (греко-католиків) та польську шляхту, що тут ховалася — так звана «уманська різня». Після придушення повстання Умань знову занепадає. Населення майже не залишилось, торгівля зачахла.

1773 року, після смерті Ф. С. Потоцького Умань переходить до його єдиного сина Станіслава «Щенсного» Потоцького. Він переніс свою резиденцію з Кристинополя до Тульчина, сприяв новому підняттю Умані. Станіслав «Щенсний» запровадив «касу допомоги» для своїх селян, оплачував кожен день роботи на панщині по 12-15 гр. 1780 року почав будувати греко-католицьку церкву отців Василіян, запровадив двохтижневі ярмарки.

1775-го в місті було 159 осель і в передмісті 259, місто було гарно забудоване, мало 3 церкви, муровану ратушу, костел монастирський і костел Василіанський.

У складі Російської імперії[ред.ред. код]

В 1793 року Умань увійшла до складу Російської імперії.

Станіслав «Щенсний» Потоцький

1796-го року Станіслав Щенсний Потоцький заклав один з найбільших в Європі, знаменитий садово-ланшафтний парк «Софіївка».

За часів Софії Потоцької на з'їзд школи садівництва приїзджав російський імператор Олександр I.

В 1795 році Умань стає повітовим містом Вознесенської губернії Російської імперії, а в 1797 році Умань входить до складу Київської губернії.

ХІХ століття[ред.ред. код]

З 1805 після смерті Станіслава Потоцького Умань перейшла до його сина Олександра.

На початку XIX століття Умань перетворюється на центр іудейського релігійного руху — хасидизму. Рабин Нахман, праонук фундатора хасидизму рабина Баал Шем Това, останні свої роки прожив в Умані. Помер 1810 року від туберкульозу. За заповітом його поховали на старому єврейському цвинтарі, де поховані й жертви «Коліївщини». В наш час на місці будинку де жив цей цадик, влаштована синагога.

Костел Успіня Богородиці закладений Станіславом Щесним Потоцьким, добудований його сином Олександром 1826 року. Зараз ця споруда внесена в реєстр культурного надбання України. Станіслав Потоцький перевіз в Умань чудотворний образ Богородиці.

В 1834 році Умань, була конфіскована російським урядом у Потоцьких й 1838-го перейшла у володіння відомства військових поселень Київської та Подільської губерній. В цей же час почалася активна забудова аристократичної частини міста, вулиці вкривають бруківкою й оснащують гасовими ліхтарями, будують торгові ряди.

В 1859 році в Умань переносять з Одеси Головне училище садівництва.

З другої половини XIX століття населення Умані значно зросло (1860 — 10 тисяч мешканців, 1897 — 29 тисяч мешканців, 1914 — близько 50 тисяч), на що вплинуло сполучення міста залізницею з Києвом (1890) та Одесою (1891). Економічний характер — торговельний (здебільшого торгівля збіжжям) і ремісничий.

XX століття[ред.ред. код]

1900 року: населення 30000 осіб, 21500 складали євреї. Були: 4 православні церкви, католицька церква (костьол), театр.
Місто мало 3 синагоги, 13 єврейських молитовних будинків, 4 приватних єврейських училища.

Перед Другою світовою війною місто стає крупним центром сільськогосподарського району; відкрито сільськогосподарський інститут.

У липні 1941 року работнікамі орґанов НКВД в Умані було розстріляно 954 в'язні Чортківської тюрми, вивезених до Умані з Тернопільщини (мешканців Монастириського, Чортківського, Борщівського, Теребовлянського, Бучацького районів).[5]

Під час Другої світової війни Умань 1 серпня 1941 року окупували гітлерівсько-фашистські війська. Під Уманню в оточення попали 6-а, 12-та радянські армії. В місті був влаштований концтабір «Уманська Яма» для полонених червоноармійців та євреїв. За даними німецького командування 14 серпня 1941 року в Уманському таборі знаходилось 50000 радянських військовополонених. На околиці міста, в Сухому Яру, німці розстріляли більше 13000 євреїв.

Докладніше: Битва під Уманню

Був дуже пошкоджений парк «Софіївка», на його території був влаштований цвинтар для загиблих воїнів вермахту.

Внаслідок Умансько-Ботошанської операції місто було звільнено 10 березня 1944 року. [6]

Після війни Умань стає райцентром й славиться зараз перш за все своїм унікальним парком.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Райони[ред.ред. код]

Американська карта Умані з околицями 1954 року

Місто ділиться на такі мікрорайони:

  • Передмістя «Турок» — найстаріший район Умані з багатьма пам'ятками архітектури. На більшій території району знаходиться державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань».
  • «Лиса гора» — старий район з одноповерховими приватними садибами.
  • «Доманський» — найменший мікрорайон на сході міста з одноповерховими приватними садибами.
  • «Бабанське КП» — старий район з одноповерховими приватними садибами на півдні міста з малорозвиненою інфраструктурою.
  • «Східний»

Заснований на початку 90-х років минулого століття. Вулиці паралельно трасі Е-95 названі на честь міст області (Черкаська, Смілянська, Шполянська, Корсунь-шевченківська та інші), а між ними — Поріднених міст. Вулиці перпендикулярно трасі — «Східна 1, Східна 2… Східна 12» В народі поширена назва «аеропорт» — до 90-х років тут був громадський аеропорт, звідси можна було дістатись до найближчих обласних центрів на таких літаках як «кукурудзник». В генплані забудови мікрорайону: школа, дитсадок, магазини, кінотеатр…

  • «Звенигородське передмістя» — така назва майже не використовується. Знаходиться в центральній частині міста з старими одноповерховими приватними садибами та перепадами висот.
  • «Івангородське передмістя» — спокійний мікрорайон над Осташівським ставом, розвивається, безліч багатоповерхових будинків, магазинів та кафе.
  • «Передмістя Бесарабка» — також називають «спальним районом», знаходиться на південному заході міста з великою кількістю багатоповерхівок, в народі більше відома назва район Ж/Д вокзалу.
  • «Міщанка» — район приватних садиб з розвиненою інфраструктурою, знаходиться в північно-західній частині міста.
  • «Слобідка» — лежить в безпосередній близькості до парку «Софіївка» в північній частині міста.
  • «Нова Умань» — знаходиться в північно-східній частині біля парку «Софіївка», є як приватні садиби, так і п'ятиповерхові будинки.
  • «ДОСи» — будинки офіцерського складу в північній частині міста. Більше десяти п'ятиповерхових будинків старої забудови, декілька дев'ятиповерхових будинки збудованих в кінці минулого століття і два ще в стадії будівництва.

Окрім того, в просто-народі використовують такі назви наступних районів:

  • «Зарембова гребля» — район приватних садиб над «Зарембовим ставом» в південній частині міста з малорозвиненою інфраструктурою.
  • «Олексіївка» — найвіддаленіший район в північній частині міста, що складається з однієї вулиці — Кармелюка (№ 145-205). Знаходиться біля «Олексіївського» ставу — річка Паланка.
  • «Мікрорайон ГРЕС» — один з найвіддаленіших від центру. П'ятиповерхові будинки в середині минулого століття будувались для працівників тепличного комбінату.
  • «Центр» — Густонаселений район з різними типами будинків, безліч магазинів та фінансових установ. Найкраща інфраструктура та близькість до центру обумовило популярність району.
  • «Пролетарська» — північно-західна частина, спальний район, більше десяти п'ятиповерхівок панельного типу.
  • «Тищика» — п'ятиповерхові та дев'ятиповерхові будинки, магазини, базари та інше.
  • «Селекція» — декілька триповерхових будинки та приватні садиби в безпосередній близькості до «селекційної станції» («інституту цукрових буряків»). Знаходиться в північно-східній частині при в'їзді в місто.
  • «Автострада» (вулиця 24 партзїзду кпрс) — найвіддаленіший район від центру міста на півночі Умані. Тут є більше десяти п'ятиповерхових будинків, магазини, лікарня та «Білогрудівський» ліс неподалік.
  • «Греків ліс» [7] Майбутній мікрорайон міста. Проект розроблений «Уманьавтодором».

На площі 22,9 га заплановано збудувати п"яти- та п"ятнадцятиповерхові житлові будинки, торгові, офісні, розважальні, культурно-освітні центри, паркову зону, підземні паркінги. Тобто, вперше в області планується спорудження сучасного житлового комплексу з повноцінною інфраструктурою. Засновники проекту планують забезпечити жителів мікрорайону «Греків ліс» вуличним освітленням, дитячими майданчиками, цілодобовим водопостачанням з багаторівневим очищенням та фільтрацією води, цифровими телефонними лініями, виділеним каналом мережі Інтернет, безшумними швидкісними ліфтами, охороною та відеоспостереженням. Новий комплекс розрахований на 750 квартир, де зможуть оселитися три тисячі уманчан.

Вулиці[ред.ред. код]

Докладніше: Вулиці Умані

В місті Умань 178 км доріг, більшість з них з твердим (асфальтовим) покриттям, деякі перехрестя обладнано світлофорами — їх 17. В межах міста розташовані 4 площі: Майдан Ленінського Комсомолу, Майдан Гагаріна, Площа Перемоги та Площа Леніна. Нові вулиці востаннє (близько 20-ти) розроблялись для мікрорайону «Східний» у 1992 році. Один-єдиний підземний перехід знаходиться на трасі М05E95 неподалік районної лікарні. Також в місті є два надземні пішохідні переходи (мости), але вони майже не використовуються.

Найдовші вулиці:

Населення[ред.ред. код]

За радянських часів місто почало розвиватися щойно з 1960-х років. (населення в тис.: 1926 — 44,8; 1959 — 45; 1970 — 63; 1980 — 80).

Різко змінився національний склад населення:

1926: євреї — 49,5%, українці — 43,3%, росіяни — 4,6%

1959: українці — 76,5%, євреї — 5%, росіяни — 16%

Засоби масової інформації[ред.ред. код]

Інтернет-ресурси[ред.ред. код]

Сайти міста Умань

04744.info - новини, інтерв'ю, афіша, підприємства, оголошення, фотогалерея

uman.info - новини,афіша,туризм,про Умань,каталог міста,форум

Медіа Умані - світлини та відео Умані, старі фотознімки міста

www.vch-uman.in.ua - політики,громада,оціни владу,запитай депутата,потрібні телефони,приватні оголошення

umanhata.com.ua - Портал безкоштовних оголошень Умані, та уманського району

Преса[ред.ред. код]

В місті друкується більш ніж 10 різних газет [8]. Серед громадсько-політичних видань найякіснішим та заслужено популярним є сайт «Умань.Інфо», серед суспільно-політичних видань газета «Уманська зоря», найпопулярніше інформаційно-розважальне видання — це тижневик «Умань», відомі рекламно-інформаційні видання: «Ажур», "Уманський ринок" та «Ріо-Умань».

Радіо[ред.ред. код]

Радіостанція Частота
Радіо Шансон FM 88.5
Super radio FM 91.5
Ретро FM FM 100.6
Радіо МелодіяRDS) FM 101.7
Авторадіо Україна FM 102.1
Русскоє радіо Україна FM 102.8
MID FM FM 103.4
ХІТ FM FM 106.6
Уманське радіо Дротове мовлення

Телебачення[ред.ред. код]

На сьогодні діють такі місцеві ТВ канали:

В мережі кабельного телебачення переважає Телерадіокомпанія ТІМ, що транслює 73 аналогових канали та 129 цифрових канали, 3 з яких високої чіткості. Також діє «Оператор телекомунікацій М-тел», що транслює ТВ-канали цифрового формату для користувачів Інтернету.

Уманська телевежа транслює більше 15 аналогових каналів у дециметровому діапазоні, захоплює декілька сусідніх з Уманським райони. З осені 2011 року працює 32 цифрових канали компанії "Зеонбуд" в форматі DVB-T2.

Телевежа РПЦ ТК Сатурн-ТВ транслює місцевий канал «Сатурн-ТВ» та радіоканали ФМ-хвилі

На сьогодні в Умані приймаються такі телеканали (в дужках вказано населений пункт, звідки телеканал мовить):

  • 1 ТВК - Інтер (Буки, Маньківський район, Черкаська область)
  • 5 ТВК - Перший національний / Ера (Буки, Маньківський район, Черкаська область)
  • 21 ТВК - Інтер (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 22 ТВК - Перший національний / Ера (Баланівка, Бершадський район, Вінницька область)
  • 23 ТВК - Новий канал (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 25 ТВК - М1 (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 26 ТВК - Рось (Буки, Маньківський район, Черкаська область)
  • 28 ТВК - 1+1 (Буки, Маньківський район, Черкаська область)
  • 29 ТВК - 3-ій цифровий мультиплекс (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 31 ТВК - ТЕТ (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 33 ТВК - 1+1 (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 34 ТВК - 1+1 (Баланівка, Бершадський район, Вінницька область)
  • 35 ТВК - 1-ий цифровий мультиплекс (Баланівка, Бершадський район, Вінницька область)
  • 36 ТВК - Україна (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 37 ТВК - 5-ий цифровий мультиплекс (Буки, Маньківський район, Черкаська область)
  • 38 ТВК - Рось / Ятрань (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 39 ТВК - 1-ий цифровий мультиплекс (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 43 ТВК - СТБ (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 47 ТВК - 5-ий цифровий мультиплекс (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 48 ТВК - ICTV (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 50 ТВК - Сатурн-TV (Умань, Черкаська область)
  • 51 ТВК - 5-ий цифровий мультиплекс (Баланівка, Бершадський район, Вінницька область)
  • 52 ТВК - 2-ий цифровий мультиплекс (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 53 ТВК - 2-ий цифровий мультиплекс (Баланівка, Бершадський район, Вінницька область)
  • 54 ТВК - 3-ій цифровий мультиплекс (Баланівка, Бершадський район, Вінницька область)
  • 54 ТВК - Мега (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 56 ТВК - 5-й канал (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 58 ТВК - 2+2 / Умань (Полянецьке, Уманський район, Черкаська область)
  • 59 ТВК - 2+2 / Жасмін (Буки, Маньківський район, Черкаська область)
  • 61 ТВК - 2-ий цифровий мультиплекс (Буки, Маньківський район, Черкаська область)
  • 62 ТВК - 1-ий цифровий мультиплекс (Буки, Маньківський район, Черкаська область)
  • 64 ТВК - НТН (Буки, Маньківський район, Черкаська область)

Економіка[ред.ред. код]

Вторинний сектор[ред.ред. код]

Головні галузі промисловості: машинобудівна і приладобудування (заводи: ВАТ "Уманьферммаш", «Мегомметр», оптико-механічний, театрального устаткування), харчова (заводи: овочеконсервний, маслосироробний, вітамінний, лікеро-горілчаний, м'ясокомбінат, ВАТ «Уманьпиво», "Уманський Тепличний Комбінат", ЗАТ ТК "Уманьхліб", МПП "Агропромресурси" та інші), легка (фабрики: швейна, взуттєва, мистецьких промислових виробів), будівельних матеріалів (заводи: толевий, цегельні тощо), Фармакологічна компанія ЗАТ Технолог,вітамінний завод("Вітаміни"), елеватор.

Третинний сектор[ред.ред. код]

З розвитком міста та підвищенням рівня платоспроможності населення та економічного росту в країні — розвивається сітка продуктових та промислових торговельних мереж та поодиноких магазинів з різноманітними товарами.

У 2005 році відкрито продуктовий супермаркет «Фуршет» площею 5500 м² вул. Паризької Комуни, що є одним з найбільших продуктових супермаркетів в Україні, поруч комплекс «Сіті-Центр» по продажу одягу, товарів широкого вжитку та супермаркет електроніки «Фокстрот»

2006 магазин електроніки «Зоряний» (вул. Тищика)

2008 та 2010 — відкриття продуктових маркетів «АТБ» в будинку побуту «Мрія» та в готелі «Умань», що на центральній площі, в 2013 відкрито ще один магазин навпроти автовокзалу, і почато будівництво четвертого маркету навпроти критого ринку (по вул. Тищика).

2008 — почав працювати магазин промислових товарів мережі «ДЦ» (вул. Тищика), «Альпарі» (будинок побуту «Мрія»)

З 2005 інтенсивно йде боротьба з «стихійними базарами» — будуються: ринок «Міщаночка» (вул. Залізняка), «Базарок» (перехрестя Леніна — Паризької комуни) та продуктовий ринок неподалік перехрестя Леніна — Тищика, облагороджується ринок на Комсомольській площі (район залізничного вокзалу).

2010 — відкриття продуктового маркету «Універсам № 1» (Комсосольська площа), (в 2013 перейменовано в "Велика Кишеня "Експрес"); «Славутич» (вул. Гонти) та Велика Кишеня (колишній «Універмаг»), «Торба» («ДОСи»)

2011 — відкриття продуктового маркету «Ельдорадо» (вул. Ленінської Іскри), супермаркету "Фора" (вул. Тищика) та відкриття супермаркету побутової техніки «Ельдорадо» (вул. Паризької комуни)

Реконструйовано ряд магазинів, таких як «Уманчанка» (вул. Леніна), «Вігрос» (вул. Тищика), «Універсам № 1» (перейменований в «Критий ринок», вул. Тищика), «Оболонь» (вул. Леніна) та інші.

Окрім того в місті збудовано нові споруди призначені для торговельної діяльності: «Панорама» (вул. Леніна), «Коленд» (вул. Тищика), «Євродім» (найбільший супермаркет будівельних матеріалів, вул. Паризької комуни), «Стандарт» (мережа магазинів будівельних матеріалів — тер-я Міжрайбази та вул. Тищика) та ряд інших.

Зв'язок та побут[ред.ред. код]

В місті працюють дві телефонні компанії: «Укртелеком», та «М-Тел», декілька ательє пошиву одягу та ремонту побутової техніки.

  • Центр поштового зв'язку № 8, вул. Леніна, 8а. Тел. начальника 04744-33244, заступник — 04744-38085
  • Цех телекомунікаційних послуг № 15. Тел. 04744-33323, заступник — 04744-33225, абонвідділ — 04744-30523
  • Доставка періодичних видань — 04744-33182
  • Довідка — 109
  • Міжміська довідка — 0-170
  • Сервісні служби — 176/177
  • Замовлення міжміських розмов — 171—175
  • Прийом телеграм по телефону — 1566
  • Бюро ремонту телефонів — 1508
  • Бюро ремонту радіоточок — 04744-52523
  • ТОВ «М-Тел» — 04744-46006 (цілодобово)
  • 2 відділення компанії «Нова пошта»:Відділення N1: вул. Заводська, 25;Відділення N2 : вул. Паризької Комуни, 31д, до 30 кг
  • Представництво автоперевізної компанії «Автолюкс»: вул. Тищика, 40
  • Представництво автоперевізної компанії «Гюнсел»: пров. М.Залізняка, 1-а


Транспорт[ред.ред. код]

Біля Умані проходить автомобільний шлях М05E95 міжнародного значення Київ — Одеса, який є частиною Європейського транспортного коридору № 9; автомобільний шлях М12E50 міжнародного значення Стрий —Тернопіль — Кіровоград — Знам'янка; автомобільний шлях Н16 національного значення Золотоноша — Черкаси — Сміла — Умань.

Нещодавно відремонтований автовокзал є точкою відправлення приміських та міжміських рейсів до таких міст як Київ, Черкаси, Одеса, Вінниця, а також є місцем пересадки для рейсів з усіх куточків України. Розгалуджена сітка АЗС

Докладніше: АЗС Умані

Залізнична станція Умані Одеської залізниці є кінцевою, найближча велика станція знаходиться в місті Христинівка (20 км).

Розвинене пасажирське перевезення по місту маршрутними транспортними засобами (автобуси), а також за допомогою таксі, — в місті налічується більше десяти приватних компаній [9].

Освіта[ред.ред. код]

Національний університет садівництва.

У місті розташовані три вищих навчальних заклади та ряд інших:

*Уманська філія Київського інституту бізнесу і технологій.

У різних районах міста розташовано 13 загальноосвітніх шкіл та школа-інтернат

Бібліотечна мережа міста налічує 42 бібліотеки різних видів і форм власності та підпорядкування, в яких працює 145 бібліотечних працівників та обслуговується понад 65 тис. читачів., книжковий фонд налічує більше півтора мільйона примірників.

Музеї, пам'ятники[ред.ред. код]

Докладніше: Пам'ятники Умані
Софіївський парк

На всю країну і навіть за кордоном відомий Державний заповідник — дендропарк «Софіївка».

Уманські музеї:

Єдиний працюючий кінотеатр міста — «Комсомолець».

Ще в середині 1990-х років припинили своє існування кінотеатри «Хроніка», «Літній» (на його місці збудовано «Інжпроект-2») та кінотеатр імені Черняховського.

У місті значне число пам'ятних знаків та пам'ятників, зокрема багато на відзначення героїзму радянських воїнів та людей у ІІ Світовій війні, також — Тарасові Шевченку.

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Інформація станом на 1 лютого 2011 року.

Координує роботу закладів охорони здоров'я заступник міського голови Паєвський Петро Борисович, тел. 04744-32767

  • Начальник відділу охорони здоров'я міста Умань — Токунов Сергій Іванович, тел. 04744-53318

Лікарні[ред.ред. код]

Уманська міська дитяча лікарня.
  • Міська лікарня, вул. Шевченка, 50. В. О. головного лікаря Лісаченко Людмила Миколаївна, тел. 04744-52773, приймальне відділення — 04744-59538
  • Дитяча лікарня, вул. Шевченка, 46. Головний лікар Метелиця Інна Миколаївна, тел. 04744-52376, приймальне відділення — 04744-52481
  • Лікарня № 1 (тубдиспансер), вулиця Затонського, 16. Головний лікар Грушко Валерій Семенович, тел. 04744-40870, реєстратура — 04744-50867
  • Лікарня № 2 (психіатрична лікарня), вулиця Пушкіна, 2. Головний лікар Омелянчук Ірина Михайлівна, тел. 04744-52016, реєстратура — 04744-52337
  • Лікарня № 3 (станція переливання крові), провулок Урицького, 4. Головний лікар Клименко Іван Михайлович, тел. 04744-52713
  • Доросла інфекційна лікарня, вулиця Мануїльського, 4. Головний лікар Клименко Іван Михайлович, тел. 04744-58507
  • Дитяча інфекційна лікарня, провулок Проїзний, 3. Головний лікар Клименко Іван Михайлович, тел. 04744-53292
  • Районна лікарня, вулиця 24 з'їзду КПРС, 2. Головний лікар Добрянська Інна Іванівна.

Пологові будинки[ред.ред. код]

  • Міський пологовий будинок, вулиця Урбайліса, 28. Головний лікар Кримковський Борис Йосипович, тел. 04744-52093, приймальне відділення — 04744-58093
  • Жіноча консультація, вулиця Ворошилова, 16, тел. 04744-52584
  • Пологове відділення Уманської районної лікарні (міжрайонне), вул. 24 з'їзду КПРС, 2.

Стоматологія[ред.ред. код]

  • Стоматологічна поліклініка, вулиця Жовтневої Революції, 72. Головний лікар Мельник Раїса Олександрівна, тел. 04744-23351, реєстратура — 04744-23315

Аптеки[ред.ред. код]

Інші медзаклади[ред.ред. код]

  • Станція швидкої медичної допомоги, вулиця Паризької Комуни, 45. Головний лікар Гурбич Сергій Теофанович, тел. 04744-53165, диспетчер — 04744-52041
  • Центр здоров'я та інформаційно-аналітичної статистики, вулиця Коломенська, 6. Тел. 04744-50071
  • Автогосподарство, вулиця Паризької Комуни, 45. Начальник Матвієць Анатолій Іванович, тел. 04744-50515
  • Оптика «ДанКа», вулиця Тищика, 31. Лікар-окуліст — тел. 04744-33855
  • Офтальмологічна амбулаторія, вулиця Тищика, 33. Тел. 04744-38625
  • Медлабораторія "Лабсервіс", дослідження крові, вулиця Шевченка, 41. Тел. (098) 415-11-68

Релігія[ред.ред. код]

Іконостас Троїцької церкви

В межах міста діє 8 православних храмів.

Християнство[ред.ред. код]

Православ'я[ред.ред. код]

Католицизм[ред.ред. код]

Протестантизм[ред.ред. код]

Юдаїзм[ред.ред. код]

Вулиця Пушкіна в Умані, та її прилеглі провулки — є місцем компактного перебування євреїв — хасидів на іудейський Новий Рік, що святкується в кінці вересня, в Умань з'їжджаються хасиди з усього світу. Вони вважають, що помолившись в цей день на могилі цадика Нахмана, отримають духовне очищення.

Спорт[ред.ред. код]

Стадіон імені Котовського

В місті розташований спортивний комплекс Стадіон імені Котовського ("Уманьферммаш"), включаючий в себе футбольні поля штучного та трав'яного покриттів, баскетбольну та волейбольну площадки, тенісний корт та поле для метання молота.

По сусідству з стадіоном розташована Уманська спортивна школа.

ДЮСШ № 1 та № 2, «Спартак» та ряд інших спортивних товариств — не повний перелік спортивних об'єктів міста.

Відомі спортивні діячі Умані:

  • Олександр Крикун — володар бронзової нагороди на Олімпіаді в Атланті з метання молота;
  • Золотухіна Наталія — майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики, рекордсменка України, переможець та призер чемпіонатів та кубків України, учасниця чемпіонату світу, бронзовий призер молодіжного чемпіонату Європи;
  • Мартинюк Андрій — кандидат у майстри спорту України з легкої атлетики, метання молота, переможець чемпіонатів та кубків України, переможець чемпіонату світу серед юніорів;
  • Жук Людмила — майстер спорту України з веслування на байдарках і каное, переможець та призер чемпіонатів та кубків України, учасниця чемпіонату світу та Європи;
  • Жмуденко Ярослав — майстер спорту України з настільного тенісу, переможець міжнародних турнірів, чемпіонатів та кубків України, учасник міжнародних змагань.

Цікаві факти [10][ред.ред. код]

  • Уманський парк Софіївка входить до семи чудес України
  • За кількістю населення — друге місто в області та 48-е в Україні
  • Точна дата заснування міста невідома
  • В місті функціонує 21 дошкільний навчальний заклад
  • В місті працює 21 промислове підприємство, близько 450 малих підприємств та кооперативів, більше 370 торгових закладів громадського вжитку різних форм власності
  • Найбільший став в місті (Осташівський) займає площу 58 га
  • Кожний п'ятий квадратний метр житла в області будується в Умані
  • В першій половині XX століття в місті починав працювати трамвай. Депо знаходилось на території колишнього "оптико-механічного заводу"
  • Щорічний приїзд хасидів ускладнює пересування мешканців міста без прописки по вул. Пушкіна та прилеглих територій
  • В місті знаходиться одна з копій Ейфелевої вежі, в масштабі 1:100

Персоналії[ред.ред. код]

Гетьман Ханенко
Уманьський сотник Гонта

В Умані народилися українські вчені М. Ф. Біляшівський, Й. І. Гіхман, Є. П. Дибан, Б. Г. Левитський, С. В. Лукомський, Л. М. Ягупольський; художник Олекса Булавицький, поетеса та журналістка Раїса Троянкер.

В 1805 в Умані був на військовій службі І. П. Котляревський. У 18191825 в місті жив декабрист С. Г. Волконський, на нарадах у нього були П. І. Пестель, В. Л. Давидов.

Умань відвідали О. С. Пушкін (20-і роки 19 ст.), О. М. Горький (1891), Леся Українка (1898). Тут пройшли дитячі та юнацькі роки українського поета М. П. Бажана.

Уродженці[ред.ред. код]

Видатні діячі[ред.ред. код]

  • Бодров Юрій Іванович — міський голова Умані,член правління Української асоціації місцевих та регіональних влад.
  • Дикун Андрій Євгенович — український громадський діяч, директор ПП «Дикун», яке працює в напрямку аграрного консалтингу, президент Асоціації виробників молока України, Голова ГО Громадський актив Умані.
  • Мартинюк Михайло Тадейович — доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, Заслужений працівник освіти України, ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ( 2005–2010 рр. ).
  • Побірченко Наталія Семенівна — ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, завідувач кафедри соціальної педагогіки та історії педагогіки, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України.
  • Кузь Володимир Григорович — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АПНУ.
  • Косенко Іван Семенович — директор Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор біологічних наук, заслужений працівник культури України, професор Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини.
  • Кримовська Софія Володимирівна - українська поетеса, журналіст, майстриня "гендмейку" (ручних виробів), дипломант літературного конкурсу "Гранослов" 1999 року, лауреат ІІІ Всеукраїнського Поетичного вернісажу «Троянди й виноград», авторка книги поезій "свіТ...ЛО... тінь (ТЛО І РИМА)".

Міста-побратими[ред.ред. код]

Стела з гербами міст-побратимів Умані біля центрального скверу

Ботошани (Румунія Румунія),
Гнєзно (Польща Польща),
Ашкелон (Ізраїль Ізраїль),
Девіс (США США),
Ланьцут (Польща Польща),
Курник (Польща Польща),
Мілфорд-Гейвен (Велика Британія Велика Британія),
Ромії-сюр-Сен (Франція Франція),
Хаапсалу (Естонія Естонія).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України на 1 січня 2014 року»,  — Київ, Державна служба статистики України, 2014
  2. Поштові індекси
  3. Олександра Цебрія обрано новим в. о. мера Умані. ОНОВЛЕНО. ВІДЕО // 04744.info, 19.03.2014.
  4. Рotoccy (02) (пол.)
  5. В Умані відкрили Меморіал розстріляним тернопільчанам.
  6. відео на Ю-туб
  7. [1]
  8. Перелік друкарських видань Умані
  9. [2]
  10. Медіа Умані
  11. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 217 с. ISBN 966-8201-26-4
  12. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 239 с. ISBN 966-8201-26-4
  13. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 304 с. ISBN 966-8201-26-4
  14. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917–1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 308 с. ISBN 966-8201-26-4
  15. www.warheroes.ru(рос.)
  16. www.warheroes.ru(рос.)
  17. www.warheroes.ru(рос.)
  18. www.warheroes.ru(рос.)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]