Умлаут (діакритичний знак)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ä | ä |
| Ë | ë |
| Ï | ï |
| N̈ | n̈ |
| Ö | ö |
| T̈ | ẗ |
| Ü | ü |
| Ÿ | ÿ |
Умлаут — діакритичний знак, який позначає фонетичне явище умлаута голосних звуків у німецькій та інших мовах. Зазвичай виглядає як дві крапки над буквою, в готичному ж шрифті традиційно (крім останніх десятиліть) виглядав як маленька надрядкова літера e. У німецькій мові використовується у буквах Ää, Öö і Üü (званих «A-умлаут», «O-умлаут» і «U-умлаут» відповідно).
При неможливості використання діакритичних знаків, на позначення літер з умлаутом у німецькій мові традиційно вживають диграфи: «ae», «oe», «ue».
Умлаут слід відрізняти від схожих надлітерних двокрапок іншого змісту: так, трема чи диерезис (в грецькій та романських мовах, іноді в англійській) свідчить про роздільну вимову двох голосних.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (листопад 2011) |
