Умовна диз'юнкція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

У логіці, умовна диз'юнкція - це потрійна логічна операція, представлена Алонзо Черчем. Використаймо операнди p, q і r, які представляють істинне значення судження; зміст умовної диз'юнкції визначимо за формулою:

[p, q, r] ~\leftrightarrow~(q \rightarrow p) \and (\neg q \rightarrow r).

Вираз [p, q, r] можна пояснити як "якщо q то p, інакше r" або "p або r, залежно від того q чи не q". Отже , при будь-яких значеннях p, q і r, вираз [p, q,r] набуває значення р, коли q є істинним, і значення r в іншому випадку.

Для прикладу побудуймо таблицю істинності для умовної диз'юнкції(для [p, q,r] ), вона матиме такий вигляд:

Умовна диз'юнкція
p q r [p,q,r]
1 1 1 1
1 1 0 1
1 0 1 1
1 0 0 0
0 1 1 0
0 1 0 0
0 1 1 1
0 0 0 0

Див.також:[ред.ред. код]