Умовний рефлекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Умо́вний рефле́кс — складна пристосувальна реакція організму,що виникає на грунті утворення тимчасового нервового зв'язку(асоціації)між сигнальним(умовним) та підкріплюючим його безумовним подразником.

Умовні рефлекси формуються на основі вроджених безумовних рефлексів. Умовні рефлекси — індивідуальні, набуті рефлекторні реакції, які виробляються на базі безумовних рефлексів. Їх ознаки:

  1. Набуваються протягом усього життя організму.
  2. Неоднакові у представників одного виду.
  3. Не мають готових рефлекторних дуг.
  4. Вони формуються при певних умовах.
  5. В їх здійсненні основна роль належить корі великого мозку.
  6. Мінливі, легко виникають і легко зникають залежно від умов, в яких знаходиться організм.

Умови утворення умовних рефлексів:

  1. Одночасна дія двох подразників : індиферентного для даного виду діяльності, який в подальшому стає умовним сигналом, і безумовного подразника, який викликає певний безумовний рефлекс.
  2. Дія умовного подразника завжди випереджує дію безумовного (на 1-5с.).
  3. Підкріплення умовного подразника безумовним повинно бути кількаразовим.
  4. Безумовний подразник повинен бути біологічно сильним, а умовний володіти помірною оптимальною силою.
  5. Умовні рефлекси швидше і легше формуються при відсутності сторонніх подразників.

Умовні рефлекси можна виробляти не лише на основі безумовних, але і на основі раніше набутих умовних рефлексів, які стали достатньо міцними. Це умовні рефлекси вищого порядку. Умовні рефлекси бувають:

  • природні — рефлекторні реакції, які виробляються на зміни навколишнього середовища, і завжди супроводять появу безумовного. Наприклад, запах, вигляд їжі є природними сигналами самої їжі;
  • штучні — умовні рефлекси, що виробляються на подразнення, які не мають до безумовно рефлекторної реакції природного відношення. Наприклад, слиновиділення на дзвоник або на час.

Метод умовних рефлексів — метод дослідження ВНД. І. П. Павлов звернув увагу на те, що діяльність вищих відділів головного мозку не тільки пов'язана з прямим впливом подразників, які мають біологічне значення для організму, а й залежить від умов, які супроводять ці подразнення. Наприклад, у собаки слиновиділення починається не лише тоді, коли їжа потрапляє в рот, а й при вигляді, запахові їжі, як тільки вона побачить людину, яка завжди їй приносить їжу. І. П. Павлов пояснив це явище, розробивши метод умовних рефлексів. За методом умовних рефлексів він проводив досліди на собаках з фістулою(стомою) вивідного протоку привушної слинної залози. Тварині пропонували два подразника: їжа — подразник, який має біологічне значення і викликає слиновиділення; другий — індиферентний для процесу живлення (світло, звук). Ці подразники поєднували в часі так, щоб дія світла (звуку) на кілька секунд випереджала приймання їжі. Після ряду повторень слина починала виділятися при спалах лампочки і відсутності їжі. Світло (індиферентний подразник) назвали умовним, оскільки він є умовою, за якої проходило приймання їжі. Подразник, який має біологічне значення (їжа) назвали безумовним, а фізіологічну реакцію слиновиділення, яка відбувається внаслідок дії умовного подразника — умовним рефлексом.

Щоб з'ясувати механізм утворення умовних рефлексів, використовують часткове виділення певних частин кори великого мозку та реєстрацію електричної активності різних мозкових структур під час дії безумовного і умовного подразників.

І. П. Павлов вважав, що при одночасній дії на два різні аналізатори в різних чутливих ділянках півкуль великого мозку виникає збудження, а з часом, між ними утворюється зв'язок. Наприклад, при спалахуванні лампочки і підкріпленні цього подразника їжею виникає збудження в кірковій частині зорового аналізатора, що знаходиться в потиличній ділянці кори і збудження харчового центра кори півкуль великого мозку — тобто в обох кіркових центрах (зоровому і харчовому), між якими утворюється нервовий зв'язок, який при багаторазовому поєднанні в часі цих подразників стає міцним.

При умовних рефлексах, як і при безумовних, має місце зворотна афференція, тобто сигнал про те, що відбулась умовнорефлекторна реакція. Вона дає можливість ЦНС оцінити поведінкові акти. Без такої оцінки неможливе тонке пристосування поведінки до постійно змінних умов середовища.

Дослідження тварин, в яких видаляли ділянки кори, показало, що в цих тварин можна виробити умовні рефлекси. Отже, умовні рефлекси формуються внаслідок взаємодії кори великого мозку і підкіркових центрів. Структура рефлекторної дуги умовного рефлексу має складний характер. Так, в утворенні складних поведінкових реакцій кора має провідне значення, а при формуванні вегетативних умовних рефлексів кора і підкіркові структури відіграють однакову роль. Доведено, що руйнування сітчастого утвору затримує утворення умовних рефлексів, а подразнення його електричним струмом прискорює їх утворення. Які існують сигнали умовного рефлексу? Умовним подразником може стати будь-які зміни в навколішньому середовища або внутрішнього стану організму,якщо вони:

  1. самі не викликають безумовного рефлексу тобто байдужі.
  2. їхня сила достатня,щоб викликати безумовний орієнтувальний рефлекс.

Наприклад звуки,світло,кольори,запахи,смакові речовини,дотик,тиск,тепло,холод,положення тіла в просторі - усі ці та інші 'індиферентні'подразники при їхньому поєднанні з безумовним подразником та за умови достатньої сили стають сигналами,що викликають той чи інший безумовний рефлекс.

Біологічне значення умовних рефлексів[ред.ред. код]

Біологічне значення умовних рефлексів полягає в тому, що вони є пристосувальними реакціями організму, які формуються умовами життя людини і дають можливість заздалегідь пристосуватись до нових умов. Умовні рефлекси мають попереджувальне сигнальне значення, оскільки організм починає реагувати цілеспрямовано до того, як почне діяти життєво важливий подразник. Тому умовні рефлекси забезпечують живій істоті можливість заздалегідь оцінити небезпеку або корисний подразник, а також можливість здійснювати цілеспрямовані дії та свідомо уникати помилок.

10 питань з біології на тему: безумовні і умовні рефлекси.

  1. Що таке безумовні рефлекси?' Безумовні рефлекси''- це видові, природжені, відносно постійні реакції організму на дію зовнішнього і внутрішнього середовища, що здійснюються за допомогою нервової системи.
  2. Які розрізняють основні види безумовних рефлексів? До основних видів безумовних рефлексів належать дихальні, харчові, хапальні, захисні, орієнтувальні та статеві.
  3. Що таке інстинкти? Складну систему природжених (безумовнорефлекторних) програм поведінки, пов'язаних із збереженням виду, називають інстинктами (від лат. інстинктус — спонука, мотив).
  4. Що таке умовні рефлекси? Умовні рефлекси, на відміну від безумовних, є індивідуальними, виникають упродовж життя людини, характерні тільки для неї; мають тимчасовий характер і можуть згасати зі зміною умов середовища.
  5. Які умови потрібні для утворення умовних рефлексів? Умовні рефлекси утворюються на основі безумовних.
  6. Який механізм утворення умовних рефлексів? І. П. Павлов з'ясував, що утворення умовних рефлексів базується на встановленні тимчасових зв'язків у корі великого мозку між нервовими центрами безумовного рефлексу й умовного подразника.
  7. Які бувають умовні рефлекси? природні — рефлекторні реакції, які виробляються на зміни навколишнього середовища, і завжди супроводять появу безумовного. Наприклад, запах, вигляд їжі є природними сигналами самої їжі; штучні — умовні рефлекси, що виробляються на подразнення, які не мають до безумовно рефлекторної реакції природного відношення. Наприклад, слиновиділення на дзвоник або на час.
  8. Приклади безумовних рефлексів: моргання, дихання, реакція на звуки (орієнтувальний рефлекс), колінний рефлекс.
  9. Приклади умовних рефлексів розпізнавання їжі по запаху, процеси стояння, бігу, ходіння, мови, письма, трудових дій.
  10. Захисні рефлекси є
    1. Безумовними.
    2. Умовними(умовні відіграють у захисті меншу роль)

.