Умовно-безплатне програмне забезпечення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Умовно-безплатне програмне забезпечення (англ. Shareware МФА: [ˈʃɛə(r)ˌwɛə(r)] або англ. trialware чи англ. demoware) — це тип програмного забезпечення за способом розповсюдження.

Під умовно-безплатним програмним забезпеченням можна розуміти також тип, спосіб або метод розповсюдження комерційного ПЗ на ринку (тобто на шляху до кінцевого користувача), при якому випробувачеві пропонується обмежена за можливостями (неповнофункціональна або демонстраційна версія), терміном дії (тріал версія) або версія з вбудованим набридливим нагадуванням про необхідність оплати використання програми. В угоді про використання (ліцензії для кінцевого користувача, EULA) також може бути обумовлена заборона на комерційне або професійне (не тестове) її використання.

Основний принцип умовно-безплатних застосунків— «спробуй, перш ніж купити» (try before you buy). Застосунок, що поширюється як умовно-безплатний, надається користувачам безоплатно. Звичайно користувач платить тільки за час завантаження файлів через Інтернет або за носій (дискету чи CD-ROM). Протягом певного терміну, що становить зазвичай тридцять днів, він може користуватися програмою, тестувати її, освоювати її можливості.

Якщо після закінчення цього терміну користувач вирішить продовжити використання застосунку, він зобов'язаний купити його (зареєструватися), заплативши авторові певну суму. В іншому випадку користувач повинен припинити використання застосунку та видалити його зі свого комп'ютера.

Дивись також[ред.ред. код]