Університети Швейцарії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

З гідно з Конференцією ректорів університетів Швейцарії[1] в Швейцарії налічується 12 державних університетів, де вчиться понад 90 тис. осіб. У світі високо цінуються швейцарські дипломи в галузі економіки, права, банківської справи, менеджменту, лінгвістики, фізики, хімії, математики, біології[2][3].

Характеристика[ред.ред. код]

Перший швейцарський університет був заснований папою Пієм II в 1460 році в Базелі. Потім з'явилися університети в Женеві, Люцерні, Берні, Цюріху. Їхні головні переваги - обсяг та якість наукових досліджень, високий рівень викладання та прекрасна наукова інфраструктура[2].

Серед випускників 12 університетів більше 30 нобелівських лауреатів в різних галузях діяльності[4].

Перевагою швейцарських університетів є багатомовність[5]. Базелі, Берні, Люцерні, Санкт-Галлені і Цюриху лекції читають німецькою, в Лозанні, Нашателі та Женеві – французькою, Фрібургський університет Швейцарії практикує обидві мови, а в Лугано викладачі викладають італійською[4][2].

Умовно ВНЗ цієї країни можна розділити на кілька груп: "великі" університети із чисельністю студентів близько 10000 осіб (Женева, Цюріх, Берн, Базель, Лозанна), "маленькі" (Невшатель, Санкт-Галлен, Лугано та університетський коледж у Люцерні) і вищі технічні школи[2]. Найбільший внз – це університет Цюріха, в якому навчаються 20.000 чоловік. Ще 18 тис. людина вчиться в Політехнічній школі Цюріха. Відсоток іноземців у швейцарських університетах зазвичай коливається від 5% до 20%, а в Женеві їх число доходить навіть до 33%. Можна отримати освіту в Швейцарії і в приватних вузах, на зразок Європейського університету та різних коледжів, однак швейцарці відносяться до таких закладів з недовірою і не визнають їхні дипломи[3].

На думку швейцарських експертів, економіку краще всього викладають в Санкт-Галлені, юриспруденцію – у Фрібурге, Лозанні і Невшателе, історію – у Невшателі, філологічні спеціальності – в Женеві, а точні науки – в технічних вузах Цюріха і Лозанни[5][3].

Список університетів[1][ред.ред. код]

Кантональні університети[6][ред.ред. код]

Федеральні технологічні інститути[ред.ред. код]

Інститути університетського рівня[ред.ред. код]

Університети прикладних наук (Fachhochschule)[ред.ред. код]

Педагогічні інститути[ред.ред. код]

Заклади, акредитовані Конференцією університетів Швейцарії[ред.ред. код]

Заклади
Програми

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б «Recognised or Accredited Swiss Higher Education Institutions». CRUS.CH. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-12-22. (англ.)(нім.)(фр.)(італ.)
  2. а б в г «Університети Швейцарії». www.osvita.org.ua. Архів оригіналу за 2013-07-16. Процитовано 2011-12-22. 
  3. а б в «Університети У Швейцарії». Навчаємось за кордоном. 10 Червень 2000. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-12-22. 
  4. а б «Освіта в Швейцарії». www.jobs.ua. Процитовано 22.12.2011. 
  5. а б «Вища освіта в Швейцарії». Правова Освіта. 2008-05-02. Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-12-22. 
  6. «Вища освіта в Швейцарії – частина 2». Архів оригіналу за 2013-07-17. Процитовано 2011-12-22. 
  7. «Facoltà di Teologia di Lugano» (італійською). Архів оригіналу за 2012-08-01. Процитовано 2011-05-25.