Унілатеральна теорія знака

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Унілатеральна теорія знака (від лат. unus — один і лат. latus — сторона) — теорія, згідно з якою знак є одностороннім, тобто має лише план вираження (значення перебуває поза знаком).

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Досить багато дослідників вважають знак односторонньою одиницею, тобто стверджують, що знак має тільки план вираження.

Цю групу вчених репрезентують такі філософи і мовознавці, як Рудольф Карнап, Леонард Блумфілд, Зінов'єв Олександр Олександрович, Мельничук Олександр Савич, Солнцев Вадим Михайлович та ін.

На їхню думку, знак завжди пов’язаний із значенням, але значення до нього не входить. Знак — це тільки «частинка матерії» (В.М. Солнцев), тоді як значення — факт свідомості, ідеальне відображення явища дійсності.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Кочерган М. П. Загальне мовознавство: підручник / Михайло Петрович Кочерган. — Київ: Академія, 2003. — С. 174-175.