Урало-Монгольський геосинклінальний пояс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Складчасті пояси на мапі світу

Урало-Монгольський складчастий геосинклінальний пояс — тектонічно рухомий пояс земної кори, що займає внутрішньоконтинентальне положення і протягується від Уралу через Центральну Азію до узбережжя Тихого океану.

Локалізація[ред.ред. код]

На заході обмежений Східно-Європейською, на північному сході – Сибірською і на півдні – Китайсько-Корейською платформами. На південному заході пояс зчленовується з Середземноморським геосинклінальним поясом, на сході – з Тихоокеанським геосинклінальним поясом. До складу поясу входять складчасті споруди Уралу, Центрального Казахстану, Тянь-Шаню, Алтаю, Саян і Монголії.

Розвиток[ред.ред. код]

Утворення на місці Урало-Монгольського складчастого геосинклінального поясу складчастих споруд відбувалося протягом декількох епох тектогенезу; найбільше значення мали: байкальська епоха в кінці докембрія (півд. обрамлення Сибірської платформи), салаїрськая епоха (Сх. частина Алтає-Саянської обл., Півн. Монголія), каледонська епоха в силурі (Центральний Казахстан, Північний Тянь-Шань, Алтай, Західний Саян) і герцинська епоха в пізньому палеозої (Урал, Південний Тянь-Шань, гори Південної Монголії).

У мезозої Урало-Монгольський складчастий геосинклінальний пояс перетворився на молоду платформу. В цілому складчастість мігрувала в часі від Сибірської платформи до південних і західних околиць поясу; сх. частина поясу, що відноситься до Центрального Казахстану і Алтає-Саянської обл., має мозаїчну будову складчастих структур, зах. і півд. (Урал і Тянь-Шань) – лінійну будову з широким розвитком тектонічних покривів. Для всіх стадій розвитку У.-М. с.г. п. характерний інтенсивний магматизм.

У всіх зонах представлені магматичні комплекси ультраосновного й основного складу, що формувалися в океанічних умовах. До орогенних періодів у девоні й у пізньому палеозої приурочені впровадження великих масивів ґранітів і великі наземні вулканічні виливи.

Гірські породи і корисні копалини[ред.ред. код]

У всіх зонах представлені магматичні комплекси ультраосновного і основного складу (офіоліти), що формувалися в океанічних умовах (по їх розповсюдженню може бути реконструйований стародавній Палеоазійський океан, що існував в палеозої на місці У.-М. с.г. п.). До орогенних періодів в девоні і в пізньому палеозої приурочені впровадження великих масивів гранітів і великі наземні вулканічні проявлення. Відомі також родовища руд заліза, міді, золота, свинцю, цинку, олова, вольфраму тощо. Крім того, відомі родовища платини, хрому, а також поклади кам'яного вугілля.

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]