Урал-375Д

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Урал-375Д
Ural375 nva.jpg Урал-375Д
Виробник УралАЗ
Роки виробництва 1961-1992
Місце виробництва СРСР СРСР, Міас
Росія Росія, Міас
Попередник(и) УралЗІС-355М
Наступник(и) Урал-4320
Колісна база 3525+1400 мм
Довжина 7350 мм
Ширина 2690 мм
Висота 2980 мм
Кліренс 400 мм
Передня колія 2000 мм
Задня колія 2000 мм
Вага 8400 кг
Найвища швидкість 75 км/год
Вмістимість баку 300+60 л
Подібні ЗІЛ-131

Урал-375Д — повнопривідний вантажний автомобіль підвищеної прохідності (у народі — «ненажера», оскільки споживав величезну кількість бензину). Виготовлявся на Уральському автомобільному заводі в Міасі з початку 1960-х років. 1979 року Урал-375Д став основною вантажівкою Радянської армії замість ЗІЛ-157. Потім його змінив Урал-4320.

Вантажівка використовувався для транспортування військ, вантажів, а також як шасі для ударного озброєння, як, наприклад, систем залпового вогню Град. У народному господарстві використовується досі.

Бойова машина БМ-21 «Град» на шасі Урал-375Д
Урал-375

Модифікації[ред.ред. код]

  • Урал-375 - мав м'який складний дах кабіни.
  • Урал-375Д - мав суцільнометалеву кабіну.
  • Урал-375А - шасі з подовженою рамою для установки кузова-фургона К-375.
  • Урал-375Е - шасі для установки різного устаткування.
  • Урал-375С - сідловий тягач.
  • Урал-375К - для експлуатації в умовах Крайньої Півночі.
  • Урал-375Т - серійно не випускався, прототип для Уралу-375Н. [1]
  • Урал-375Н - народногосподарський автомобіль. Зовнішні відмінності від Урал-375Д: відсутня труба повітрозабірника, кузов - дерев'яна платформа з трьома бортами, що відкриваються, колеса без централізованого регулювання тиску, розмір шин - 1100×400-533.


Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Гоголев Л. Д. {{{Заголовок}}}. — 100 000 прим. — ISBN 5-7030-0226-5
  • Шугуров Л. М., Ширшов В. П. {{{Заголовок}}}. — 150 000 прим.
  • Урал-375