Урочище Раїм з заходу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
акварель «Укріплення Раїм. Внутрішній вигляд»
Творець: Шевченко Тарас Григорович
Час створення: 1848 [19.VI — 25.VII]
Розміри: 15,8 × 31,3 см
Матеріал: папір
Техніка: сепія
Зберігається: Київ
Музей: Національний музей Тараса Шевченка

Урочище Раїм з заходу — малюнок Тараса Шевченка 1848 року

Історія[ред. | ред. код]

Акварель створена на засланні в 1848 році, під час перебування Аральської описової експедиції в Раїмі та підготовки її учасників до 1-го плавання по Аральському морю.

Сюжет[ред. | ред. код]

На першому плані зображено руїни аби (пам’ятника - ?), спорудженої над прахом[1] батиря Раїма, у вигляді кам’яного півмісяця, залишки якої увійшли у межу укріплення.

Непривабливий пейзаж Шевченко олюднює темними постатями солдатів, що групою, двоє та поодинці розміщені на другому плані сепії, за якими понуро темніють вікнами казарми та дві юрти.

Краєвид побудований на контрасті темно-коричневого тону сепії аж до світлого, що дає сприйняття світла сонця.

Дещо оживляє малюнок дим, що клубочиться з комина казарми й зливається з низьким, навислим над казармами небом, яке розривають дві смугасті гострі довгасті хмари.

Опис малюнка[ред. | ред. код]

Папір, акварель (13,6 × 22,7). [Раїм]. [19.VI — 25.VII 1848].

Під малюнком був чорнилом рукою Шевченка напис: Уроч. Раимъ съ запада.

На звороті зліва внизу олівцем напис: Уроч. Раимъ съ запада.

Експонування[ред. | ред. код]

У 1929 році малюнок експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові[2].

Місця збереження[ред. | ред. код]

Попередні місця збереження:

збірки А. О. Козачковського, В. П. Коховського, С. Д. Бразоль, Музей української старовини В. В. Тарновського в Чернігові[3], Чернігівський обласний історичний музей, Галерея картин Т. Г. Шевченка (Харків).

Зараз акварель зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка[4] ,

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Див. Вікісловник [Архівовано 4 березня 2014 у Wayback Machine.]
  2. Каталог, ч. 2, стор. 20, № 67, де невірно визначена техніка виконання — сепія.
  3. Інв. № 211.
  4. Інв. № г — 441.

Джерела[ред. | ред. код]