Урошеваць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Урошевац)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Урошеваць, Феризай
серб. Uroševac, алб. Ferizaj, тур. Ferizoviç
Герб
Герб

Координати 42°20′24″ пн. ш. 21°04′32″ сх. д.H G O

Країна Республіка Косово[1]
Округ Ферізайський округ
Межує з

сусідні нас. пункти
Штімлеd, Ліплянd, Качаник ?
Площа 10.537 км²
Висота центру 573  м
Населення 68 000  (2014)
Густота населення 310  осіб/км²
Національний склад албанці, цигани
Катойконім італ. Ferizajli
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код 0290
Поштовий індекс 70000
Автомобільний код 05
GeoNames 784759
OSM 2088990 ·R (Ferizaj Municipality)
Офіційний сайт

Муніципалітет Ферізай  {{

ref-(алб.) }}
Урошеваць, Феризай. Карта розташування: Земля
Урошеваць, Феризай
Урошеваць, Феризай
Урошеваць, Феризай (Земля)
Мапа

Урошеваць (серб. Урошевац, Uroševac), або Феризай (алб. Ferizaj, тур. Ferizoviç) — місто в Республіці Косово, центр округу Ферізай. Розташований південніше Приштини на 40 км. Населення округу Ферізай — 108 610 осіб (2014).

Поруч із містом розташована американська військова база Кемп-Бондстіл.

Адміністративна належність[ред. | ред. код]

У рамках адміністративного поділу Республіки Косово Ферізай входить до Ферізайського округу. Оскільки Сербія не визнає незалежності Косова, то вона вважає Урошевац частиною Косовського округу автономного краю Косово і Метохія.

Етнічний склад[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Люба Тадич (1929—2005) — сербський та югославський актор театру та кіно.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Косово є суб'єктом територіальної суперечки між Республікою Сербія та Республікою Косово. Республіка Косово в односторонньому порядку проголосила незалежність 17 лютого 2008 року, проте Сербія продовжує вважати її частиною своєї суверенної території. Дві країни почали нормалізувати відносини в 2013 році в рамках Брюссельської угоди. Незалежність Косова визнають 97 зі 193 держав — членів ООН. Загалом 112 держав — членів ООН так чи інакше визнали Косово, проте 15 із них пізніше відмовилися від цього рішення.

Посилання[ред. | ред. код]