Урсула Андресс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Урсула Андресс
Ursula Andress
Ursula Andress Cannes 2010.jpg
Урсула Андресс на 63-му Каннському кінофестивалі, травень 2010
Народження 19 березня 1936(1936-03-19) (78 років)
Остермундіген, Швейцарія
Рід діяльності Актриса
Роки діяльності 1954—2005
Чоловік Джон Дерек (1957-1966)

Урсула Андресс (англ. Ursula Andress; * 19 березня 1936, Остермундіген, Швейцарія) — швейцарська актриса і секс-символ 1960-х. Вона найбільш відома за роллю дівчини Джеймса Бонда в першому фільмі про Джеймса Бонда «Доктор Ноу» (1962), за який вона отримала Золотий глобус. Пізніше вона знялася в ролі Веспер Лінд у Бонд-пародії «Казино Рояль» (1967).

Біографія[ред.ред. код]

Урсула народилася 19 березня 1936 в швейцарській столиці Берн. Її батько був німцем, а мати — наполовину швейцаркою, наполовину італійкою. У протестантській родині Андресс народилося шестеро дітей. Рольф Андресс працював у посольстві простим чиновником, але за чутками був агентом Німеччини. Під час Другої світової війни з політичних міркувань його вислали зі Швейцарії, після чого Андресс безслідно пропав.

Закінчивши школу, Урсула деякий час вчилася танцям в Парижі, а потім закохалася в італійського актора і втекла з ним до Риму, де і розпочала свою кар'єру, працюючи фотомоделлю в одному з агентств. Саме на подіумі її помітив режисер Стефано Ванціна, захопившись зовнішніми даними дівчини. Так в 1954 році Урсула потрапила на престижну студію «Cinecittà» і зіграла свою першу невелику роль у фільмі «Американець в Римі». Її партнерами в цьому фільмі виявилися відомі актори Карло Делле Пьяне і Альберто Сорді, а в числі сценаристів був майбутній знаменитий режисер Лючіо Фульчі.

Рік потому Урсула знялася у П'єро Кости в картині «Ланцюг ворожнечі» і співпрацювала з Ванціной в «Пригодах Джакомо Казанови», де знову працював над сценарієм Фульчі, а оператором став геній спецефектів Маріо Бава. Правда, жоден з цих метрів кінематографа особливого таланту в юній актрисі не роздивився, так що отримувала Урсула лише епізодичні ролі.

На щастя, незабаром у її житті відбулася дуже важлива подія — зустріч з самим Марлоном Брандо. Цей відомий актор зацікавився дівчиною всерйоз, дав їй пораду спробувати себе в Голлівуді і навіть допоміг отримати через лондонську кіностудію контракт з компанією Columbia Pictures. Але в Америці Урсулі дуже швидко стало не до кар'єри — вона познайомилася з красивим чоловіком. Джон Дерек, висхідна зірка Голлівуду, так і не став великим актором, але зате перетворився згодом у режисера. Він був старший Урсули на десять років і справив на неї незабутнє враження — в своїх інтерв'ю актриса завжди називає Дерека найбільшою любов'ю в своєму житті. Через божевільний роман Урсула перестала займатися своєю кар'єрою. Весілля зіграли в 1957 році, після чого вона остаточно махнула рукою на кіно і розірвала контракт з Columbia Pictures, так і не знявшись в жодному фільмі.

Шлях на Олімп кінематографу Урсулі Андресс відкрив Теренс Янг, англійський режисер. У 1961 році він запропонував практично нікому не відомої красуні зіграти Гані Райдер, одну з головних ролей в «Докторі Ноу», першому фільмі про Джеймса Бонда. Успіх цього фільму був величезний, а Урсула Андресс і Шон Коннері, який зіграв суперагента Бонда, здобули всесвітню популярність. За сцену появи з моря в білому бікіні Урсулу стали називати секс-символом шістдесятих і британською Афродітою, а сам епізод по цю пору викликає заздрість безлічі голлівудських актрис, які намагаються його повторити. Однак мало кому відомо, що через моторошний акцент Урсули роль Ганни Райдер озвучувала актриса Ніккі Ван Дер Зиль, а співала у фільмі Дайана Коупленд. У 1964 році за фільм «Доктор Ноу» Урсулі Андресс вручили «Золотий глобус» — як кращій актрисі-дебютантці.

У 1962 році Урсула знялася в епізоді «Відьма» з серіалу жахів «Триллер». У наступному році вона зіграла Маргрет Дауфін в музичній комедії «Веселощі в Акапулько», примітною, мабуть, лише тим, що в ній брав участь Елвіс Преслі. Тоді ж вийшов комедійний вестерн «Четверо з Техасу» (режисер Роберт Олдріч), в якому глядачі побачили Френка Сінатру і Чарльза Бронсона. Урсулі Андресс дісталася у вестерні другорядна роль, але критики стверджували, що своєю грою вона затьмарила Аніту Екберг, яка зіграла головну героїню.

У 1963 році Урсула сфотографувалася для журналу «Playboy», причому абсолютно голою. Треба зауважити, що така кількість сторінок «Playboy» не присвячував жодної моделі. На запитання преси про те, чому вона погодилася на подібну фотосесію, актриса відповідала, що нітрохи не сумнівається у своїй красі.

У 1965 році вона знімалася в семи фільмах одразу, причому режисером двох картин — трилера «Кошмар на сонці» і «Один раз перед смертю» — був Джон Дерек, її чоловік. Ще один помітний фільм — комедія «Що нового, кішечка?», В якому Урсула знімалася разом з Вуді Алленом, Ромі Шнайдер, Пітер О'Тул і Пітером Селлерсом. За твердженнями шанувальників акторки, саме в ролі Ріти її краса буквально досягла піку. Сама комедія отримала дуже високі оцінки і критиків, і глядачів і номінувалася на «Оскара».

Досить цікавою вийшла у Урсули роль мисливиці Керолайн Мередіт в науково-фантастичній стрічці «Десята жертва» (1965), де головну роль виконав Марчелло Мастроянні. Запам'ятався глядачам і створений актрисою образ Аїші, безсмертної королеви загубленого царства стародавнього племені в пригодницькому фільмі «Вона» (1965).

В кінці 1965 року, на зйомках комедії француза Філіпа де Брока «Пригоди китайця в Китаї», у Урсули трапився роман з головним актором цього фільму — зовсім ще молодим Жан-Полем Бельмондо. З чуток, приводом для роману було не стільки чарівність зірки французького кінематографу, скільки наступаюче розлучення з Дереком. Розлучення відбувся в 1966-му, і сім років після цього актриса зустрічалася з Бельмондо, але ні до чого постійного їх вельми бурхливі взаємини так і не привели.

У 1967 році Урсула зіграла у фільмі «Казино Рояль» — знаменитої пародії на «бондіану». Фільм знімали відразу п'ятеро режисерів, і вони зуміли зібрати воістину зірковий склад акторів: Пітер Селлерс, Вуді Аллен, Орсон Веллс, Девід Нівен. У тому ж році ця комедія удостоїлася премії Golden Laurel.

З кінця шістдесятих актриса стала отримувати пропозиції роботи від європейських режисерів, а в сімдесятих переїхала в Італію. У 1969 році вона зіграла в пригодницькому фільмі про Жюля Верна «Південна зірка» (режисери Орсон Веллс і Сідні Хейерс). У 1970 році на екрани вийшла кримінальна комедія «Відмінна п'ятниця», на жаль, досі не видана на DVD. Рік потому з'явився чудовий японський вестерн Теренса Янга «Червоне сонце», де Урсула Андресс знімалася разом з Аленом Делоном і Чарльз Бронсон.

Сімдесяті роки стали найбільш плідним періодом творчості Урсули: вона зіграла в багатьох італійських трилерах, комедіях і пригодницьких фільмах — «Останній шанс» (1973), «Африка експрес» і «Чуттєва медсестра» (1975 рік), «Сафарі експрес», «Роздягніться без сорому», «Пригоди Скарамуш» (1976 рік). Але найвідоміші італійські картини за участю актриси — «Подвійний злочин» Стефано Ванціни і «Гора канібальського бога» Серджіо Мартіно (1978 рік). До речі, фільм Мартіно став останнім, де глядачі побачили Урсулу Андресс оголеною — під час зйомок їй вже було сорок два роки.

У 1978 році Урсула познайомилася з актором Гаррі Гемлін. Різниця в п'ятнадцять років не завадила спалахнути великій пристрасті, і роман цей тривав досить довго — чотири роки. У 1980 році у Урсули і Гаррі народився хлопчик Дмитро, а в 1982 році Урсула різко обірвала свої відносини з Гемлін, не визнавши за потрібне пояснювати причину розриву журналістам.

У 1981 році актриса знялася разом з Гаррі Гемлін і Лоуренсом Олів'є у «Битві титанів» (режисер Десмонд Девіс) — розкішному фільмі, поставленому за мотивами грецьких міфів. Її коханий зіграв там Персея, а сорокачотирирічна Урсула — богиню кохання Афродіту.

Останній крупний проект з Урсулою Андресс в головній ролі — перша частина радянської дилогії Сергія Бондарчука «Червоні дзвони. Мексика у вогні», що вийшов на екрани в 1982 році.

У 1983 році Урсула оселилася в Римі. Заміж вона більше не виходила, хоча крім Дерека, Бельмондо і Гемлін їй приписують безліч романів із знаменитими людьми. Вона працювала на знімальних майданчиках, але вже по більшій частині в телепостановках і серіалах. Один з її останніх фільмів — комедія 2005 року «Die Vogelpredigt» швейцарського режисера Клеменса Клопфенштайна. Урсула зіграла в ній головну роль, а сам фільм був дуже високо оцінений глядачами.

Сьогодні Урсула Андресс практично не знімається і вкрай несхвально відгукується про сучасному кінематографі — на її думку, головну роль в голлівудських фільмах грають тепер комп'ютерні ефекти, і на мистецтво це абсолютно несхоже.

Фільмографія[ред.ред. код]

Урсула Андресс, 1971 рік
Урсула у 2004
  • 1954: Американець в Римі / Un americano a Roma
  • 1955: Ланцюг ворожнечі / La catena dell'odio
  • 1955: Пригоди Джакомо Казанови / Le avventure di Giacomo Casanova
  • 1962: Доктор Ноу / Dr. No — Гані Райдер
  • 1963: Веселощі в Акапулько / Fun in Acapulco — Маргрет Дауфін
  • 1963: Четверо з Техасу / 4 for Texas — Максін Ріхтер
  • 1965: Один раз перед смертю / Once Before I Die — Алекс
  • 1965: Кошмар на сонці / Nightmare in the Sun — дружина
  • 1965: Вона / She — Аїша
  • 1965: Що нового, кішечка? / What's New Pussycat? — Ріта
  • 1965: Пригоди китайця в Китаї / Les Tribulations d'un chinois en Chine — Александрін Пінардел
  • 1965: Десята жертва / The 10th Victim — Керолайн Мередіт
  • 1966: Блакитний Макс / The Blue Max — Графиня Каеті фон Клугерман
  • 1967: Казино Рояль / Casino Royale — Веспер Лінд / агент 007
  • 1968: Солодкі дами / Le dolci signore — Норма
  • 1969: Південна зірка / The Southern Star — Еріка Крамер
  • 1970: Відмінна п'ятниця / Perfect Friday — Брітт
  • 1971: Червоне сонце / Red Sun — Крістіна
  • 1972: Five Against Capricorn
  • 1973: Останній шанс / L'ultima chance — Мішель Молтон
  • 1974: Colpo in canna — Нора Грін
  • 1975: Чуттєва медсестра / L'Infermiera — Анна
  • 1975: Африка експрес / Africa Express — Мадлен Купер
  • 1975: Пригоди Скарамуш / Le avventure e gli amori di Scaramouche — Жозефіна де Богарне
  • 1976: Сафарі експрес / Safari Express — Міріам
  • 1976: Роздягніться без сорому / Spogliamoci così, senza pudor
  • 1978: Гора канібальського бога / La montagna del dio cannibale — Сьюзен Стівенсон
  • 1978: Подвійний злочин / Doppio delitto — принцеса Дель'Орсо
  • 1979: The Fifth Musketeer — Луїза де ла Вальер
  • 1979: Letti selvaggi — Коляски та вдови
  • 1981: Битва титанів / Clash of the Titans — Афродіта
  • 1982: Червоні дзвони. Мексика у вогні / Insurgent Mexico and Red Bells
  • 1983: Manimal (телесеріал) — Карен
  • 1985: Liberté, égalité, choucroute — Марія-Антуанетта
  • 1986: Peter the Great (телесеріал)
  • 1987-88: Falcon Crest (телесеріал)
  • 1988: Klassäzämekunft
  • 1989: Man Against the Mob: The Chinatown Murders (телефільм)
  • 1989: Il Professore — Diva (телебачення)
  • 1993: Fantaghirò 3 (телесеріал)
  • 1994: Fantaghirò 4 (телесеріал)
  • 1996: Alles gelogen
  • 1997: Cremaster 5
  • 2005: Vogelpredigt, Die

Посилання[ред.ред. код]