Урумська література

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одна з низки статей
Уруми

Урумська діаспора

Релігія
Християнство

Близькі етноси
Румеї · Караїми · Кримчаки · Кримські татари

Мови та діалекти
Урумська
Кипчацько-половецькі говори
Кипчацько-огузькі говори
Огузько-кипчацькі говори
Огузькі говори
Кримськотатарська · Турецька
Караїмська · Кримчацька ·

Історія
Половці
Ханство (1441–1783)
Переселення урумів з Криму (1774-1779)
Маріупольський повіт (1780–1917)
Національно-персональна автономія урумів (1917–1918)
Маріупольська округа (1923–1930)
Грецька операція НКВС (1937-1938)
Урумські поселення Приазов'я

Найвидатніші постаті
Хонагбей Лівон
Пічахчи Ілля Якович
Тахтамишев Володимир Феофанович
Борота Віктор Степанович

Символи

Інше
Урумська література · Урумська писемність · Мега-Йорти

Урумська література — література, написана урумською мовою греків Приазов'я.

Історія[ред. | ред. код]

Фольклор[ред. | ред. код]

На початок ХХІ століття дійшли образи урумського фольклору, що формуються на основі народнопоетичної творчості урумів і сусідніх народів, що проживали поруч з ними в Криму, особисто кримських татар. У фольклорі урумів побутують зразки, характерні для інших тюркомовних народів, так звані «сюжети що кочують», а також власні твори. Це дастани, казки, легенди, байки, гумористичні оповіді; пісні масалов, історичні, обрядові, ліричні та жартівливі пісні; прислів'я, приказки, скоромовки і загадки.

Значний внесок у вивчення урумської мови зробив відомий мовознавець-тюрколог, доктор філологічних наук Олександр Гаркавець, який видав урумський словник та низку наукових праць з питань історії та функціонування урумської мови.

Дослідженням і популяризацією урумського фольклору займається Олександр Рибалко — етнодокументаліст, перекладач, дослідник культури надазовських греків[1].

Зразки урумської народної творчості були опубліковані в таких книгах:

1) «Маріуполь і його околиці», Маріуполь 1892;

2) «Козмуку пігад'», Донецьк 1994;

Сучасна література[ред. | ред. код]

Єдина літературна урумська мова продовжує формуватися. Першим літератором, починаючим писати урумської мовою в 70-х роках 20 століття був Валерій Кіор з селища Старий Крим. Його по праву можна вважати основоположником сучасної урумської літератури. Також урумською мовою пишуть Віктор Борота, що народився в с.Староігнатівка проживає зараз в Донецьку, і Кирик Хава (Хозлу) з с Староігнатівка.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гаркавець О. Уруми Надазов'я: Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів'я, писемні пам'ятки / Олександр Гаркавець. — Алма-Ата : Український культурний центр, 1999. — 624 с.
  • Смолина М. Урумский язык. Приазовский вариант : учебное пособие для начинающих. — Киев : Бланк-Пресс, 2008. — 168 с.
  1. Помазан, Вікторія (8 вересня 2019). Олександр Рибалко: «Мови надазовських греків є унікальною складовою мовного розмаїття нашої країни». Федерація грецьких товариств України. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.