Успенський собор (Київ)
| Собор Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври | |
 Успенський собор |
|
| Розташування |  Україна,  Київ |
|---|---|
| Координати | 50°26′06″ пн. ш. 30°33′25″ сх. д. / 50.435111° пн. ш. 30.557028° сх. д.Координати: 50°26′06″ пн. ш. 30°33′25″ сх. д. / 50.435111° пн. ш. 30.557028° сх. д. |
| Початок будівництва | 1073 |
| Кінець будівництва | 1078 |
| Зруйновано | 3 листопада 1941 |
| Відбудовано | 2000 |
| Належність | Українська православна церква (Московський патріархат) |
Успе́нський собо́р (Собо́р Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці) — головний соборний храм Успенської Києво-Печерської Лаври.
Зміст |
Історія [ред.]
Побудований у 1073—1078 роках заходами Феодосія Печерського за ігумена Стефана, коштом князя Святослава II Ярославича. Наприкінці XI століття до собору здійснено ряд прибудов — зокрема, з північного боку хрещальню у формі малої церковці св. Івана. У XVII столітті надбудовано додаткові бані, а також здійснено декорування в стилі українського бароко.
За однією версією, при відступі радянських військ із Києва 16-17 вересня 1941 року собор було таємно заміновано саперною командою спеціального призначення 18-ї дивізії НКВС у рамках ведення війни тактикою «спаленої землі», а 3 листопада — підірвано. Деякі сучасні публіцисти помилково приписують організацію вибуху диверсійній групі Івана Кудрі[1][2][3].
За іншою версією, підрив було здійснено німецькою окупаційною владою під керівництвом рейхскомісара України Еріха Коха. Про це у своїх мемуарах розповідують Альберт Шпеєр[4] та інші деячі Третього Рейху[5]. У рамках нацистської ідеології, скорені народи не мусили мати символічних культових споруд, зміцнюючих їх ідентичність і прагнення до автономії[5]. Також існує професійна німецька фотохроніка вибуху[5].
Відбудовано 2000 року.
Архітектура [ред.]
В основі собор був шестистовпним хрестовокупольним одноверхим храмом з трьома навами, які назовні закінчувалися гранчастими апсидами. Стовпи у прорізі мали форму хреста.
Пропорції ширини до довжини храму (2:3) стали основними для інших храмів княжої доби.
Фасади були розмежовані пласкими пілястрами, з півкруглими вікнами між ними.
У зовнішньому декорі — орнаменти з цегли (меандрові фризи)
Внутрішня центральна частина була оздоблена мозаїками (серед інших — Оранта), решта стін мали фресковий розпис. За Києво-Печерським Патериком, одним з авторів мозаїк мав бути чернець Аліпій Печерський. Після багатьох перебудов ці твори не збереглися.
Галерея [ред.]
-
Вигляд з вівтарної частини
-
Фрагмент фасаду
Див. також [ред.]
Примітки [ред.]
- ↑ http://telegrafua.com/182/history/1200/
- ↑ http://www.interesniy.kiev.ua/old/architecture/streets/khreshyatyk_str/kreschatik
- ↑ http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/09/kyiv-uspensky.php
- ↑ Фрагмент мемуарів Альберта Шпеєра
- ↑ а б в Газета «2000»: Кто взорвал Успенский собор, статья Евгения Павловича Кабанца, ведущего научного сотрудника отдела истории Лавры Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника.
Посилання [ред.]
- (англ.) Dormition Cathedral of the Kyivan Cave Monastery in encyclopediaofukraine.com
- Чому був зруйнований Успенський собор Києво-Печерської лаври
Література [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Успенський собор (Київ) |
- Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.
 |
Це незавершена стаття про православ'я. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
||||||||||||||||
