Устрики-Долішні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Устрики-Долішні
Ustrzyki Dolne
Герб
Герб
Устрики-Долішні
Основні дані
Країна Польща
Регіон Підкарпатське воєводство
Населення 9418 (2008[1])
Площа міста 16,79 км²
Густота населення 561 осіб/км²
Поштові індекси 38-700 do 38-714
Телефонний код 48 13
Географічні координати 49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д. / 49.433; 22.600Координати: 49°26′ пн. ш. 22°36′ сх. д. / 49.433° пн. ш. 22.600° сх. д. / 49.433; 22.600
Висота над рівнем моря 480 м
Міська влада
Веб-сторінка http://www.ustrzyki-dolne.pl/
Устрики-Долішні (Польща)
Устрики-Долішні
Устрики-Долішні

Устри́ки-Долі́шні (Ustrzyki Dolne) — місто в Середніх Бескидах на р. Стрвяж.

Адміністративний центр Бещадського повіту Підкарпатського воєводства.

Греко-католицька церква в Устриках-Долішніх

До 1939 р. містечко в Ліському повіті; 1939-1951 — у складі УССР (було районним центром Нижньо-Устріцького району Дрогобицької області, обласний центр — місто Дрогобич.

10 січня 1940 (середа) - Київ. Політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення міських районів у Львові та районів у Волинській, Дрогобицькій, Львівській, Ровенській, Станіславській, Тернопільській областях УРСР. Ухвалено створити у Львові Сталінський, Залізничний, Червоноармійський, Шевченківський міські райони, та, відповідно, міськрайкоми партії з підпорядкуванням Львівському міському комітету КП(б)У, райвиконкоми з підпорядкуванням Львівському міськвиконкому; створити наступні райони: у складі Волинської області райони — Берестечківський (з районним центром у м.Берестечко), Вербський (с.Верба), ВолодимирВолинський (м.ВолодимирВолинський), Вижвівський (м.Вижва), Голобський (м.Голоби), Горохівський (м.Горохів), Заблот’ївський (с.Заблотьє), Згоранський (с.Згорани), КаміньКаширський (м.КаміньКаширськ), Ківерцівський (м.Ківерці), Киселинський (с.Киселин), Ковельський (м.Ковель), Колківський (м.Колки), Локачівський (м.Локачі), Луцький (м.Луцьк), Любомльський (м.Любомль), Любешівський (м.Любешів), Мацеївський (м.Мацеїв), Оликський (м.Олика), Піддубцівського (с.Піддубці), Повурського (м.Повурськ), Порицького (м.Порицьк), Ратновського (м.Ратно), Рожищенського (м.Рожище), Софіївського (м.Софіївка), Торчинського (м.Торчин), Турійського (м.Турійськ), Устилужський (м.Устилуг), Чаруківський (с.Чаруків), Шацький (с.Шацьк), Березолупівський (с.Березолупи); міста: Луцьк, Ковель, ВолодимирВолинськ підпорядковувалися безпосередньо Волинському ОВК; у складі Дрогобичської області: Бірчанський (з центром у с.Бірча), Бориславський (м.Борислав), Дрогобичський (м.Дрогобич), Добромильський (м.Добромиль), Дублянський (с.Дубляни), Жидечувський (м.Жидечув), Журавновський (с.Журавно), Комарновський (м.Комарно), Комарниківський (с.Комарники), Крукеницький (с.Крукениця), Лавочнянський (с.Лавочне), Лісківський (м.Ліско), Миколаївський (м.Миколаїв), Меденицький (м.Медениця), Мостиський (м.Мостиськ), Медиківський (с.Медика), НовоСтреліський (м.Стреліські Нові), Перемишльський (м.Перемишль), Підбужський (с.Підбуж), Рудківський (м.Рудки), Сколевський (м.Сколе), Стрийський (м.Стрий), СудовоВишнянський (м.Судова Вишня), Стрілківський (с.Стрілки), Самбірський (м.Самбор), СтароСамбірський (м.Старий Самбір), Турківський (м.Турка), УстрикоДольнівський (м.УстрикиДольні), Хирівський (м.Хирів), Ходорівський (м.Ходорів), міста Борислав, Дрогобич, Львів, Перемишль, Самбір, Стрий підпорядкувати безпосередньо Дрогобичському ОВК;[2])

В 1951 на підставі міжурядової угоди повернулось до Польщі (повітове місто в Підкарпатському воєводстві).

До 1939 р. відомі ярмарками худоби; рафінерії нафти.

Зміст

Персоналії [ред.]

Примітки [ред.]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. 10 січня 1940 року Інститут історії України НАН України

Література [ред.]

Посилання [ред.]

Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.