Усть-Ілімськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Усть-Ілімськ
рос. Усть-Илимск

Прапор Герб
Прапор Герб

Координати 58°00′00″ пн. ш. 102°40′00″ сх. д.H G O

Країна  Росія[1]
Регіон Іркутська область
Міський округ Місто Усть-Ілімськ
Голова Ташкінов Володимир Сергійович
Дата заснування 1966
Попередні назви Усть-Ілім (до 1973)
Місто з 1973
Площа 229 км²
Висота центру 300 м
Населення 83 635  (2014)
Національний склад росіяни
Конфесійний склад православні
Часовий пояс UTC+8
Телефонний код 39535
Поштовий індекс 666 671
Код ЗКАТУ 25438
GeoNames 2013952
Офіційний сайт ust-ilimsk.ru
Усть-Ілімськ. Карта розташування: Росія
Усть-Ілімськ
Усть-Ілімськ
Усть-Ілімськ (Росія)
Усть-Ілімськ. Карта розташування: Іркутська область
Усть-Ілімськ
Усть-Ілімськ
Усть-Ілімськ (Іркутська область)
Мапа

Усть-Ілімськ — місто в Росії на північному заході Іркутської області на річці Ангарі, адміністративний центр Усть-Ілімського району (місто до складу району не входить). Місто обласного підпорядкування з 27 грудня 1973. Відстань до Іркутська залізницею — 1280 км; автошляхами — 890 км; по авіатрасі— 650 км. Відстань до Братська автошляхами — 246 км. Середня висота над рівнем моря становить 400–450 метрів. Затоплене місто Ілімськ перебувало осторонь від Усть-Ілімська, на річці Ілім[2].

Усть-Ілімськ є місцем проведення чотирьох всесоюзних комсомольських будівництв із залученням фахівців з соціалістичних країн (Усть-Ілімська ГЕС, місто Усть-Ілімськ, Усть-Ілімський ЛПК, залізнична гілка Хрєбтовая — Усть-Ілімськ). Передбачався істотний ріст населення до 250 тисяч осіб[3]. У 1993 р чисельність населення становила 113 тис. ос. Площа 22,9 тис. га.

Розташування[ред. | ред. код]

Місто складається з двох частин — лівобережної, так зване Старе місто[4], і правобережної — так зване Нове місто[5]. Старе місто розташоване нижче Усть-Ілімської ГЕС за течією Ангари, Нове місто — вище. Пов'язані між собою автомобільною дорогою та мостом через Ангару. Незважаючи на те, що правобережна частина міста набагато молодша, в ній проживає більша частина населення. Тут розташована більшість закладів науки та культури. Переважно будувалися дев'яти-і десятиповерхові будинки, але не обійшлося і без п'ятиповерхових; є п'ять чотирнадцяти-поверхових будинків. Старе місто складається переважно з п'яти — і дев'ятиповерхових будинків, є шість десятиповерхових; двоповерхових времянок; мікрорайону селищного типу "Висотка"; селища Невон та дачних ділянок.

Головною відмінною рисою Нового міста є те, що план будівництва міста було розроблено групою студентів Ленінградського архітектурно-будівельного університету в рамках дипломного проекту «Місто моєї мрії», головною ідеєю якого було будівництво міста в тайзі. Всередині житлових районів можна зустріти острівці багатовікової тайги. Нове місто має разючу схожість у плануванні з районами Санкт-Петербурга 80-х років будівництва.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто прирівняне до територій Крайньої Півночі. Клімат різко континентальний. Середньорічна температура -2,8 ° C. Абсолютна мінімальна температура-53,9 ° C, максимальна +41 ° C. Тривалість періоду з температурою нижче 0 ° — 214 діб. Середньорічна сума опадів - 475 мм. Середньорічна швидкість вітру — 11,2 км/год[6].

З середини липня до середини серпня встановлюється суха і спекотна погода з температурами до +40. Серпень дощовий та прохолодний з температурами близько +15 градусів. Вересень, особливо перша його половина, зазвичай сухий та відносно теплий. Сніг зазвичай випадає на початку жовтня. Грудень часто буває холодним, в січні зазвичай кілька тижнів стоять морози близько -45 градусів. Лютий, березень вітряні та снігові з середньою температурою близько -20.

Населення[ред. | ред. код]

Майже 20 років (з 19 вересня 1985) Усть-Ілімськ був стотисячним містом[7].

В економіці міста зайнято близько 40 тисяч осіб. Місто відображає загальну тенденцію до зниження чисельності населення Іркутської області. Це пов'язано з міграцією молоді в більш економічно розвинені міста області та інші суб'єкти РФ.

Освіта[ред. | ред. код]

  • Професійне училище № 42;
  • Професійне училище № 66.

У місті також розташовані філії:

Установи культури, дозвілля та визначні пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Картинна галерея[8].
  • Театр драми та комедії.
  • Міський краєзнавчий музей.
  • Палац культури «Дружба».
  • Палац культури ім. І.Наймушина.
  • Дві школи мистецтв.
  • Центральна бібліотечна система.

Дивись також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]