Утоплення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Картина «Потопельниця» Василія Перова

Утоплення - 1. один з видів механічної асфіксії, при якому механічним чинником є будь-яка рідина (вода, вино, нафта тощо), яка потрапляє в дихальні шляхи, 2. гострий патологічний стан, що розвивається при зануренні в рідину з подальшим розвитком гострої дихальної та серцевої недостатності.

Потрапляння води в дихальні шляхи і їх рефлекторний спазм також призводять до розвитку асфіксії - припинення надходження повітря (кисню) в легені і порушення газообміну. У результаті цього в легенях кисень перестає надходити до головного мозку та інших органів, в тканинах накопичується вуглекислий газ, розвивається гіпоксія. Найбільш чутлива до гіпоксії нервова тканина, тому практично відразу потопаюча людина втрачає свідомість, далі протягом 2-3 хв розвиваються важкі органні розлади - гостра серцево-судинна недостатність і порушення кровообігу, в тому числі в печінці, нирках, головному мозку та інших органах, з розвитком термінального стану і смерті.

Джерела[ред.ред. код]

  • Довідник лікаря // 1998. — С. 109