Уютне (Білогірський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Уютне
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Нижньогірський район
Рада Михайлівська сільська рада
Облікова картка Уютне 
Основні дані
Засноване 1784
Колишня назва Джолу-Тотанай, Тотанай
Населення 632
Поштовий індекс 97116
Телефонний код +380 6550
Географічні дані
Географічні координати 45°31′11″ пн. ш. 34°35′33″ сх. д. / 45.51972° пн. ш. 34.59250° сх. д. / 45.51972; 34.59250Координати: 45°31′11″ пн. ш. 34°35′33″ сх. д. / 45.51972° пн. ш. 34.59250° сх. д. / 45.51972; 34.59250
Місцева влада
Адреса ради 97115, с. Михайлівка, проспект Черфаса, 30
Карта
Уютне. Карта розташування: Україна
Уютне
Уютне
Уютне. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Уютне
Уютне
Мапа
Мапа

CMNS: Уютне у Вікісховищі

Ую́тне (до 1948 — Тотанай, крим. Totanay) — село в Україні, в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим.

Історія[ред. | ред. код]

За даними на 1864 рік у селі німецьких колоністів Джоллу-Тотонай (Анненфельд) Перекопського повіту Таврійської губернії мешкало 56 осіб (25 чоловічої статі та 31 — жіночої), налічувалось 10 дворових господарств, існували мечеть й станова квартира[1].

Станом на 1886 у німецькій колонії Енгейфельд (Джолу-Тотоней, Чуча, Ельгери-Чуча, Кучук-Чуча) Енгейфельдської волості мешкало 82 особи, налічувалось 20 дворових господарств, існували протестантський молитовний будинок, школа, лавка[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (рос. дореф.) XLI. Таврическая губернія. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1864 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ М. Раевскимъ. СанктПетербургъ. 1865. — LVI + 138 с., (код 1363)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)

Посилання[ред. | ред. код]