Фабіо Конкато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фабіо Конкато
Зображення
Fabio Concato
Fabio Concato
Основна інформація
Повне ім'я італ. Fabio Bruno Ernani Piccaluga
Дата народження 31 травня 1953(1953-05-31) (70 років)
Місце народження Мілан
Роки активності 1977 дотепер
Громадянство Італія Італія
Національність італієць
Професія кантауторе
Жанр поп, кантауторе
Псевдоніми Fabio Concato
Співпраця Лучіо Далла, Анна Окса
Лейбл Harmony, Philips Records
fabioconcato.it
CMNS: Файли у Вікісховищі

Фабіо Конкато (Fabio Concato) Мілан 31 травня 1953 — італійський кантауторе.

Опублікував 15 альбомів, серед них 12 студійних, 1 концертний, 2 збірки.

Початок[ред. | ред. код]

Син журналістки та поетеси і джазового композитора та гітариста, Фабіо зробив перші кроки у світі музики у 1974, коли з друзями Бруно Ґрачеффа (Bruno Graceffa) та Джорджо Поркаро (Giorgio Porcaro) формує кабаретову групу «I Mormoranti» (Воркотуни),, в якій він пише музику та тексти і з якою виступає у знаменитому міланському клубі Derby. Відкрив Конкато видавець грамплатівок Вальтер Гуельтрер (Walter Guertler), який ініціював укладення контракту між музикантом та фірмою грамзапису Harmony, лейбл групи S.A.A.R., де Фабіо записує у 1977 свій перший альбом Storie di sempre (Завсідні історії). На диску міститься хіт A Dean Martin який має великий успіх на радіо та у продажі.

У 1978 Фабіо бере участь у запису сорокоп'ятки Ufo Robot / Shooting Star, початкової та фінальної музичної заставки першого телевізійного серіалу меха, що дістався Італії, «Atlas Ufo Robot» (Грендайзер)[1], а також в інших піснях серіалу на однойменній довгограючій платівці, випущеній лейблом Fonit Cetra: як соліст пісні Procton та як автор — Rigel, виконаної Мікелем Тадіні (Michel Tadinì)[2] alias (Альберто Тадіні, екс-соліст гурту Gens). Його голос також впізнається в іншій успішній продукції команди музиканта Вінче Темпера (який переймався музикою для мультфільмів), зокрема у Capitan Harlock 1979, опубліковано під псевдо La Banda dei Bucanieri (Банда буканьєрів).

Після другого альбому Svendita totale (Тотальний розпродаж) у 1978, переходить до Philips Records, де у 1979 записує диск Zio Tom (Дядя Том).

Вісімдесяті роки[ред. | ред. код]

Минуло три роки, доки Фабіо повернувся на ринок, але в цей раз з успіхом. Альбом, що має за назву ім'я музиканта, Fabio Concato, виходить у 1982 і стає його першим справжнім успіхом. Сингл, що увійшов до альбому, Domenica bestiale, (Шикарна неділя), учасник Фестивальбару того літа, хоча й не входить до хіт-параду, у короткий термін піднімає авторитет міланського кантауторе. Пісня використовується у звуковій доріжці фільму Марко Різі (Marco Risi) Vado a vivere da solo, з Jerry Calà у головній ролі.

У 1984 Конкато закріплює свій успіх іншим однойменним альбомом, що містить в собі деякі його зразкові твори: Ti ricordo ancora (Я тебе ще пам'ятаю, Rosalina, Guido piano (Тихо веду автівку), Sexy Tango та передусім Fiore di maggio (Травнева квітка), присвячена новонародженій доньці Карлотті.

У 1986 виходить альбом Senza avvisare (Без попередження), теж вагома удача (досягає другої позиції у хіт параді платівок на 33 оберти).

У 1989 записує пісню 051/222525 (. Назва — тогочасний номер відкритої лінії громадської правозахисної дитячої організації «Telefono azzurro» (Лазоревий телефон). Доходи з продажу синглу були повністю передані асоціації на захист неповнолітніх. Пісня досягла першого номера у хіт-параді синглів.

Дев'яності роки[ред. | ред. код]

У 1990 Конкато бере участь у 33 сезоні Дзеккіно д'Оро як автор пісні L'ocona sgangherona. У тому ж році, після чотирьохрічної паузи, публікує альбом Giannutri, і це є новий успіх, значною мірою завдяки пісні Speriamo che piova (Сподіваємось, що йде дощ).

У 1992 виходить диск In viaggio (У подорожі) — стає бестселером та має успіх у критики.

Перша офіційна збірка Punto e virgola (Крапка з комою) виходить у 1991, наступна, Vita Quotidiana (Повсякденне життя), куди включено декілька дуетів, серед яких Chiama piano, виконана разом з П'єранджело Бертолі (Pierangelo Bertoli) у 1990, у 1992. З'являється також (у кільватері моди того десятиріччя) альбом перезаписаних пісень Scomporre e ricomporre (Розкомпонувати та перекомпонувати), опублікований у 1994. Він містить в собі непубліковану пісню Troppo vento (Надто сильний вітер) і запропоновану у первісній версії Guido piano

Наступні два альбоми десятиріччя, Blu (Синій) 1996 та Fabio Concato 1999, (за участі Джозе Фелічано) (Josè Feliciano)) показують непогані рівні продажів.

Двохтисячні роки[ред. | ред. код]

Несподівано, У 2001, Конкато вирішує взяти участь у Фестивалі Санремо з піснею Ciao ninìn, яка презентує тогорічний альбом Ballando con Chet Baker (Танцюючи з Кет Бейкер).

У 2003 виходить перший відкритий альбом Конкато Voilà. У 2004 здійснює разом з Анною Окса турне під назвою Viceversa Tour.

Повертається до Санремо у 2007 з Oltre il giardino (За садом), композицією натхненною труднощами тих, хто втратив роботу в п'ятдесят років. Виконана першоберезневим вечором у дуеті з Мікеле Дзаррілло (Michele Zarrillo), пісня зустрічає хороший прийом критики і допускається до публікування в антології найкращого.

У 2010 записує сингл Amico mio (Мій друг) разом з молодим кантауторе Джанкарло Ді Муойо (Giancarlo Di Muoio), задля збору коштів в інтересах Centro Ambrosiano (Амвросіанський (Міланський) Центр).

Дискографія[ред. | ред. код]

Альбоми[ред. | ред. код]

45 обертів[ред. | ред. код]

Дуети[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 45 обертів мультфільми U. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 31 липня 2011.
  2. ↑ Goldrake: Заставки та тексти

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фабіо_Конкато&oldid=37086269