Фагот

Фаго́т (італ. fagotto - букв. вузол, в'язка) - музичний інструмент сімейства дерев'яних духових.

Фагот

Винайдений в 1539 р. Афраніо в Ферраре, в результаті реконструкції бомбарди. Сучасного вигляду фагот досяг в 1834 році в результаті вдосконалень, здійснених німецьким майстром І.А.Хеккелем та фаготистом К.Альменредером). Виготовляється з клена (раніше також із бука, самшита, явора та ін.) В конструкцію сучасного фаготу входить:

• Стовбур — в формі літери U, що має 3 коліна - басове, "чобіток", та флігель. Загальна довжина - понад 2,5м.
• Розтруб
• Ес — металева трубка у формі літери S (звідки й назва), що кріпиться до стовбура. На іншу сторону еса встановлюється подівйна тростина, за допомогою якої видобувається звук.

Канал інструменту містить 25-30 отворів, 5-6 з яких закриваються пальцями, інші - клапанами.

Діапазон фаготу - від B до $d^2$. В партитурі для симфонічного оркестру партія фаготів пишеться між партією кларнетів та партією валторн.

Різновид фаготу - контрафагот, звучить октавою нижче фаготу. Серед видатних українських фаготистів - Апатський В. М.

Джерела

• Музичний словник, М.1966
• Фагот(рос.)