Фагот (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
9К111 «Фагот»
за класифікацією НАТО — AT-4 Spigot
9M111 AT-4 Spigot.jpg
«Фагот»на озброєнні ЗС ПНР
Тип ПТРК
Статус експлуатується
Розробник СРСР КБ Приладобудування, м. Тула
Прийняття на озброєння 1970
Основні експлуатанти Україна Білорусь Греція Болгарія Сербія
Модифікації ракет:
* 9М111-2
* 9М111М
Основні технічні характеристики:
* Дальність стрільби: 70-2000 м
* Скорострільність: 3 постр./Хв.
* Бронепробиваємість: 400 мм (під кутом 60°: 200 мм)
↓Всі технічні характеристики

Протита́нковий керо́ваний раке́тний ко́мплекс 9К111 «Фагот» — радянський переносний протитанковий ракетний комплекс 9К111 (за класифікацією НАТО — AT-4 Spigot), призначений для боротьби з броньованими цілями, руйнування укриттів і знищення вогневих засобів і точок противника, вертольотів, що низько летять, на відстані до 2 км.

Комплекс був розроблений в КБ Приладобудування, м. Тула ​​і поступив на озброєння Збройних сил СРСР у 1970 році. Незабаром ракету модернізували з присвоєнням індексу 9М111-2. У 1975 році був випущений модернізований варіант ракети 9М111М зі збільшеною дальністю польоту і підвищеної бронепробиваємістю.

Комплекс 9К111 «Фагот» експортувався в багато країн світу і застосовувався у багатьох локальних конфліктах останніх десятиліть. Крім Росії та інших пострадянських країн, комплекс різних модифікацій перебуває на озброєнні сухопутних сил Афганістану, Болгарії, Угорщини, Індії, Йорданії, Ірану, Північної Кореї, Кувейту, Лівії, Нікарагуа, Перу, Польщі, Румунії, Сирії, В'єтнаму, Фінляндії.

Склад комплексу[ред.ред. код]

До складу комплексу 9К111-1 "Фагот " входять:

  • складна переносна пускова установка 9П135 (9П135М, 9П135М-1) з апаратурою управління 9С451, приладом наведення ракети 9Ш119М1 і механізмом пуску 9П155 на станку 9П56 (9П56М);
  • ракети 9М111 (9М111-2) або 9М113 (9М113-2) в транспортно-пускових контейнерах;
  • ЗІП
  • перевірочна апаратура та інша допоміжна техніка.

Модифікації ракети[ред.ред. код]

  • 9М111 «Фагот» (класифікація НАТО: AT-4 Spigot і AT-4A Spigot A) — базова версія, на озброєнні з 1970
  • 9М111-2 «Фагот» (класифікація НАТО: AT-4B Spigot B) — ракета з модернізованою ДУ. Максимальна дальність стрільби — 2500 м. Бронепробивність БЧ — до 460 мм гомогенної броні.
  • 9М111М «Факторія» / Фагот-М (класифікація НАТО: AT-4C Spigot C) — змінена конструкція корпусу і воронки бойової частини для розміщення заряду збільшеної маси і бронепробиваємості. Максимальна дальність стрільби — 2500 м

Пускові пристрої[ред.ред. код]

  • 9П135 — маса ПП 22,5 кг. Може використовуватися тільки з ракетами серії 9М111 «Фагот».
  • 9П135М — може застосовуватися для стрільби і наведення як ракет 9М111 Фагот, так і 9М113 «Конкурс».
  • 9П135М1 — модернізована версія 9П135.
  • 9П135М2 — модернізована версія 9П135.
  • 9П135М3 — надійшла на озброєння на початку 1990-х років. Має 13 кг тепловізор з дальністю наведення до 2500 м (вночі).
  • 9С451М2 — розроблюваний ПП з нічним прицілом забезпеченим системою автоматичного затемнення.

Країни-експлуатанти ПТРК 9К111-1 «Конкурс»[ред.ред. код]

Росія Росія
Вірменія Вірменія
500
Азербайджан Азербайджан
100[1]
Алжир Алжир
100
Ангола Ангола
100
Афганістан Афганістан
100
Білорусь Білорусь
500
Болгарія Болгарія
222
Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
52
Угорщина Угорщина
50
В'єтнам В'єтнам
НДР НДР
Греція Греція
262
Грузія Грузія
Індія Індія
100
Йорданія Йорданія
Ірак Ірак
Іран Іран
Ємен Ємен
100
Казахстан Казахстан
Північна Корея Північна Корея
Куба Куба
100
Кувейт Кувейт
100
Лівія Лівія
100
Литва Литва
Молдова Молдова
в комплекті БМД-1
Мозамбік Мозамбік
10
Нікарагуа Нікарагуа
Перу Перу
Польща Польща
100
Румунія Румунія
Сербія Сербія
250
Сирія Сирія
100
Словаччина Словаччина
50
Словенія Словенія
10 (виведені з експлуатації)
Україна Україна
800
Фінляндія Фінляндія
кілька сотень ПУ 9П135М-1 (виведені з експлуатації) та модернізованих ракет 9М111-2
Хорватія Хорватія
81[2]
Чехословаччина Чехословаччина
Чехія Чехія
50
Ефіопія Ефіопія
50

Див. також[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Ангельский Р. Д. Отечественные противотанковые комплексы: Иллюстрированный справочник. — М.: ООО «Издательство ACT», 2002. — 192 с. — (Военная техника). — 10000 экз. — ISBN 5-17-011744-2
  • Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественного ракетного оружия 1918–2002 / Под общей ред. А. Е. Тараса. — Минск: Харвест, 2003. — 544 с. — (Библиотека военной истории). — 5100 экз. — ISBN 985-13-0949-4
  • А. В. Карпенко «Российское ракетное оружие 1943–1993». — СПб.: Пика, 1993. — 180 с.

Посилання[ред.ред. код]


Щит та меч Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.