Фазовоконтрастна мікроскопія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зображення клітини у фазовоконтрастному мікроскопі
Схематична будова фазовоконтрастного мікроскопа.
1. Кільце конденсера
2. Предметна площина
3. Фазова пластинка
4. Первинне зображення.
На відміну від опорного світла, розсіяне на зразку предметне світло, в областях, відображених синім, минає фазову пластинку, таким чином довжина його оптичного шляху інша.

Фазовоконтрастна мікроскопія — метод отримання зображень в оптичних мікроскопах, при якому зсув фази електромагнітної хвилі трансформується в контраст інтенсивності. Фазовоконтрастну мікроскопію винайшов Фріц Церніке, за що отримав Нобелівську премію за 1953 рік.

Для отримання фазовоконтрастного зображення світло від джерела розбивається на два когерентні світлові промені, один із них називають опорним, інший предметним, що проходять різні оптичні шляхи. Мікроскоп юстують таким чином, щоб у фокальній площині, де формується зображення, інтерференція між цими двома променями гасила б їх. Довжину оптичного шляху змінюють за допомогою так званої фазової пластинки, розташованої на фазовому кільці. Коли на шляху одного із променів знаходиться зразок, заломлення світла в ньому змінює оптичний шлях, а, отже, й фазу, що змінює умови інтерференції.

Фазовоконтрастна мікроскопія особливо популярна в біології, оскільки не вимагає попереднього забарвлення клітини, яке може її вбити.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.