Файюмська оаза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розташування Файюмської оази на мапі Єгипту

Файюмський оазис — оазис на південний захід від Каїру . Центр — місто Файюм. Відокремлена від долини Нілу пасмом пагорбів і пісками Лівійської пустелі. В геологічному плані є тектонічною западиною і розташована на 43 м нижче рівня моря.

На відміну від типових оазисів, що живляться підземними водами, Файюмський живеться водою, що прямує каналом Бахр-Юсуф, який розпочинається в річці Ніл і закінчується в Мерідовому озері.

Розміри оазису оцінюються в 1270–1700 км², з них на 1000 км² ведеться сільськогосподарська діяльність. Головним чином вирощують зернові культури, бавовну, інжир, виноград, оливи. Розвинене виробництво рожевого масла з місцевої сировини. Є пасовища для овець. Рибальство тиляпії і інших видів риб.

Історія[ред.ред. код]

Вид Файюмської оази у 2008

За часів Мессинської соленосної кризи, коли Середземне море було майже висохлим наприкінці міоцену, Файюмська улоговина була сухою і Ніл плинув повз неї глибоким каньйоном. Після затоплення океаном Середземноморського басейну морська затока досягла сучасного Асуана. Поступово море відступило, морська затока наповнилась мулом і стала долиною Нілу.

Врешті-решт, улоговину долини Нілу було замулено настільки високо, що дозволило Нілу під час паводку перетнути вододільне пасмо, яке відокремлює його від Файюмської улоговини, і утворити в ній озеро. Перша письмова згадка про озеро датується приблизно 3000 до Р. Х., за часів Менеса. На колишніх берегах озера знайдено неолітичні поселення а також місто Крокодилополь.

В 2300 до Р. Х. водний шлях з Нілу у природне озеро було розширено і поглиблено, утворений канал зараз відомий як Бахр-Юсеф. Цей канал, що прямує в озеро, служить трьом цілям: боротьба з нільськими повенями, регулювання рівня води в Нілі під час сухого сезону і збільшення обсягів сільгоспвиробництва в околицях. Існує свідчення, що єгипетські фараони дванадцятої династії використовували природне озеро Файюм як резервуар для зберігання надлишків води, яку застосовували в посушливу пору. Проте, починаючи з 230 року до Р. Х., озеро зазнає висихання.

Див. також[ред.ред. код]