Факторіальне кільце
Факторіа́льне кільце́ — область цілісності R, в якій кожен необоротний елемент a представляється у вигляді добутку незвідних елементів a=p1·...·pn (n≥1), причому даний розклад єдиний в тому сенсі, що якщо p1·...·pn=q1·...·qm, то m=n і після перенумерації маємо pi=uiqi для всіх i, де ui - оборотний елемент кільця R (такі елементи називаються асоційованими). Самі елементи pi можуть бути теж асоційованими і навіть рівними.
Зміст |
Приклади [ред.]
- Будь-яке кільце головних ідеалів, зокрема Евклідове кільце є факторіальним кільцем. Зокрема таким прикладом є кільце цілих чисел.
- Довільне поле є, очевидно, факторіальним кільцем, оскільки в ньому немає необоротних елементів.
- Формальні степеневі ряди K[[X1,...,Xn]] над полем K утворюють факторіальне кільце.
- Кільце
всіх комплексних чисел виду
, де a і b — цілі числа не є факторіальним. Наприклад
. Числа 2, 3,
, і
не є асоційовані і є незвідними.
Властивості [ред.]
- У факторіальному кільці довільний незвідний елемент є простим.
- Довільний незвідний елемент факторіального кільця, є простим.
- Якщо R факторіальне кільце, то і кільце многочленів R[x] є факторіальним, звідси випливає, що і кільце R[x1...xn] факторіальне.
- Кільце R є факторіальним тоді і тільки тоді коли довільний його простий ідеал містить простий елемент.
Некомутативний випадок [ред.]
Хоч термін «Факторіальне кільце» використовується переважно для комутативних кілець, подане вище означення можна узагальнити для некомутативного випадку.
Нехай R — деяке кільце, що не має дільників нуля. Дане кільце називається факторіальним, якщо довільний необоротний елемент a представляється у вигляді добутку незвідних елементів a=p1.pn (n≥1) причому даний розклад єдиний в тому сенсі, що якщо p1·...·pn=q1·...·qm, то m=n і після перенумерації маємо, що фактор-кільця
і
є ізоморфними[1].
Приклад [ред.]
Множина кватерніонів a = a0 + a1i + a2j + a3k, де a0,a1, a2,a3 цілі числа або непарні цілі числа поділені на 2 є некомутативним факторіальним кільцем.
Примітки [ред.]
- ↑ Sivaramakrishnan. Certain number-theoretic episodes in algebra, ст. 245
Література [ред.]
- ван дер Варден Б.Л. (1975). Алгебра. Москва: Наука. с. 623. ISBN 5-8114-0552-9.
- Ленг С. (1968). Алгебра. Москва: Мир. с. 564.
- Зарисский О., Самюэль П. (1963). Коммутативная алгебра. том I. Москва: ИЛ. с. 373.
- David Sharpe (1987). Rings and factorization. Cambridge University Press. ISBN 0-521-33718-6.
- R. Sivaramakrishnan (2006). Certain number-theoretic episodes in algebra. CRC Press. ISBN 0-8247-5895-1

всіх
, де a і b — цілі числа не є факторіальним. Наприклад
. Числа 2, 3,
, і
не є асоційовані і є незвідними.