Факірмохан Сенапаті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Факірмохан Сенапаті
Chha mana atha guntha.pdf
Обкладинка роману Ф.Сенапаті «Чхамана атхагунтха»
Народився 13 січня 1843
Баласор
Помер 14 червня 1918
Діяльність поет, письменник
Конфесія індуїзм
Батько Лакман Чаран Сенапаті
Матір Тулсі Деві
Дружина 2 дружини
Діти 1 син та 2 доньки

Факірмохан Сенапаті (*ଫକିର ମୋହନ ସେନାପତ, 13 січня 1843 —14 червня 1918) — індійський державний службовець, письменник-романіст, поет, філософ, соціальний активіст. Є творцем літературної мови орія.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з робітничої родини. Здобув у рідному місті Баласор початкову освіту. Факірмохан був робітником, писарем, солдатом, адміністратором, видавцем, головним міністром (девані) кількох великих і малих князівств. Водночас розширював свої знання. Згодом стає просвітником. Користуючись своїми можливостями в якості міністра багато в чому сприяв розвитку мови орія. Став подвижником культурного будівництва в Оріссі, творцем літератури, зверненої до народних мас.

Творчість[ред.ред. код]

Основний внесок у літературу орія він вніс своїми розповідями і романами. У збірці «Кілька оповідань» («Галпа-свалпа») героями виступають жителі сіл і міст, селяни, ремісники, бродяги, клерки, відлюдники.

Факірмохан став засновників жанрів соціального та історичного роману в літературі орія. Центральною темою творів була людина у його соціальному, побутовому, моральному бутті. Серед його соціальних романів найбільш відомі «Шість Бігха і вісім п'ядей» (1902 рік), «Спокута», «Дядечко». Перший з них присвячений трагічній долі селянського подружжя, яка стає жертвою сільського лихваря. У ньому показано драматичне зіткнення традиційних патріархальних і нових, хижацьких форм економічного життя.

Факірмохан, звертаючись до історичної теми, залишається вірний своєму соціальному пафосу: події історичного роману «Лочхама» (про згубні наслідки боротьби між афганськими і маратхськими військами на територіях Бенгалії і Орісси) показані у трагічній долі простої сільської жінки.

У 1892 році написав велику віршовану поему «Уткала Бхраманам» («Подорож Оріссою»), яка є сатирою на стан справ в орісському суспільстві.

Джерела[ред.ред. код]

  • Mohanty, Prasanna Kumar (2007). The History of: History of Oriya Literature (Odia Sahityara Adya Aitihasika Gana).