Фальшивые зеркала

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Назва Фальшивые зеркала
False Mirrors cover.jpg
Автор Сергій Лук’яненко
Серія Звездный лабиринт
Жанр Наукова фантастика
Видавництво АСТ
Публікація 2001
Сторінки 416
ISBN ISBN 5-17-007881-1,
ISBN 5-17-036814-3
Попереднє видання Лабиринт отражений
Наступне видання Прозрачные витражи

«Фальши́вые зеркала́» (1999) — фантастичний роман Сергія Лук'яненко, друга частина трилогії «Лабиринт отражений». II місце на фестивалі «Звёздный мост» (1999) у номінації «За найкращий цикл, серіал і роман із продовженням».

Сюжет[ред.ред. код]

Колишній дайвер Леонід дізнається про смерть свого колишнього напарника по Аль-Кабару Ромки. За чутками, його вбили із глибини, але він помер у реальності, що є доказом існування зброї третього покоління. Хакер на прізвисько Маніяк радить Леонідові звернутися до Чингіза, свого друга. У Чингіза Леонід знайомиться з Падлою та Патом. Виявляється, що Падла брав Ромку з собою на злом корпорації «Нові Горизонти», який заказав їм Темний Дайвер — єдиний із дайверів, що зберіг свої колишні здібності. Далі Леонід з'ясовує, що Ромці вдалося відправити викрадені файл у Храм Дайвера-в-глибині. Біда в тому, що єдиний уцілілий вхід у цей храм знаходиться на останньому, сотому етапі ігрового порталу «Лабіринт Смерті». І тепер, якщо Леонід хоче отримати листа Ромки, йому доведеться за два дні пройти всі сто етапів Лабіринту.

Цікаві факти[ред.ред. код]

За сформованою своєрідною літературною традицією в романі присутня загибель Юрія Семецького. На цей раз Семецький гине в глибині. Виходячи із «Лабіринту», після не надто чесного 18-ти годинного марш-кидка, Леонід очікує зустріти натовп, що жадає крові, але бачить лише невелику групу гравців, що ним не цікавляться, і з уривку їх розмови дізнається, що Семецького вбили три рази, але він все рівно ожив і наздогнав своїх.

Також у інтернеті є симбіоз цього оповідання та фільму Брат під назвою «Браттрица» (чи Братрица)

Відсилання на деякі дії, що відбуваються романі, на деяких його героїв, і в цілому подібна ситуація з віртуальною реальністю є в романі Володимира Васильєва «Гарячий старт» (рос. Горячий старт).

У романі описаний Храм-Дайвера-В-Глибині, який розподілений по всій Мережі: «Создающие Храм программы свободно блуждают по сети, их фрагменты дублируются, рекомбинируются, самостоятельно организуются для работы. Чтобы Храм исчез, надо уничтожить все машины в сети. Точнее, более девяноста трёх процентов, на нынешний момент». Цей принцип дії зараз використовується у всіх сучасних файлообмінних мережах, таких як Torrent. Що цікаво, перша подібна мережа, Napster, була втпущена в один рік із виданням роману.

Головні герої[ред.ред. код]

  • Леонід («Стрілець») — колишній дайвер. Живе у Москві.
  • Віка («Ніке») — колишній дайвер, дружина Леоніда.
  • Андрій Нєдосілов — професор психології, «що довів», що «феномен дайверів» є міфом.
  • Ілля — працівник компанії HLD.
  • Ромка — колишній дайвер, хакер-початківець.
  • Чингіз«новий росіянин», хакер, займається торгівлею піратськими дисками. Старий друг Сергія Кузнєцова, як, втім, й Антона та Олександра. Після застосування одного із вірусів третього покоління на Патові стає дайвером і реанімує хлопця.
  • Антон («Падла») — хакер, проживає у Чингіза.
  • Саша («Пат») — підліток, хакер-початківець. Проживає у Чингіза, але не є його родичем.
  • Олександр Літов («Маніяк») — хакер, програміст, спеціаліст із комп'ютерних вірусів. Реальний прототип — Олександр «Маніяк» Зимін.
  • Серьога Кузнєцов («Маг», «Комп’ютерний Маг», «Зуко») — хакер, раніше працював програмістом у тій же фірмі, що й Леонід. Колишній співробітник закладу «Всілякі забави», що належить Віці. Реальний прототип — Сергій «Computer Mage» Кузнєцов. Багато випадків пов’язаних із «Зуко» взяті із життя прототипу.
  • Річард Паркер («Крейзі Тоссер») — колишній дайвер, працівник корпорації «Лабіринт Смерті». Проживає в Канаді.
  • Дмитро Дібенко («Людина Без Обличчя») — винахідник програми «Deep». Керує урядовими розробками вірусної зброї третього покоління, що впливає безпосередньо на організм людини (принцип дії такий же як у deep.exe, ефект різних варіацій може варіюватися від засинання чи розладу шлунка до смерті від паралічу серцевого м’язу, тетанічного спазму тощо.)
  • «Темний Дайвер» — єдиний дайвер, що зберіг свої здібності. Під кінець з’ясовується, що він є віртуальним двійником Леоніда, отриманим від Невдахи Штучним Інтелектом у кінці сюжету першої книги. Ш. І., починає усвідомлювати себе через відмову Леоніда від Глибини, «оживає» і стає «Темним Дайвером».

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


книги Це незавершена стаття про книгу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.