Фарах Пахлаві

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Фарах Пехлеві)
Перейти до: навігація, пошук
Фарах Пахлаві
Фарах Пахлаві
Imperial Arms of the Shahbanou of Iran.svg
Імперський герб шахбану Ірану.

Час на посаді:
26 жовтня 1967 — 11 лютого 1979
Попередник посада заснована
Наступник посада скасована

Час на посаді:
27 липня 1980 — 27 липня 1981
Попередник Мохаммед Реза Пахлаві
Наступник Кір Реза Пахлаві

Національність азербайджанка

Батько Сораб Диба
Чоловік Мохаммед Реза Пахлаві
Діти сини: Реза Кір і Алі Реза
дочки: Шахназ, Фарахназ та Лейла
Нагороди
Орден Плеяд 1 класу
Орден Серафимів
Орден Слона
Кавалер Великого хреста ордена Нідерландського лева
Великий Хрест ордена Почесного легіону
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа Кавалер Великого хреста ордена Південного Хреста
Великий хрест ордена Визволителя Сан-Мартіна
Орден Югославської великої зірки
Великий хрест 1 ступеня почесного знака «За заслуги перед Австрійською Республікою»
Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
Орден Дорогоцінною корони 1 класу
Кавалер ордена Королівського дому Чакри (Таїланд)
Великий хрест зі стрічкою Ордена За заслуги перед Італійською Республікою
Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли католички (Іспанія)
Орден Корони Королівства
Кавалер ордена цариці Шеби
Велика стрічка ордена Незалежності

Фарах Пахлаві (перс. فرح پهلوی‎, азерб. Fərəh Pəhləvi; 14 жовтня 1938, Тебриз, Східний Азербайджан, Іран) — імператриця-вдова Ірану, дружина шаха Мохаммеда Реза Пахлаві. З трьох дружин шаха вона єдина була коронована як імператриця (шахбану).

Біографія[ред.ред. код]

Азербайджанка за походженням[1][2], Фарах Діба (таке її дівоче прізвище) народилася в родині офіцера—випускника Сен-Сіра. Її дід по батьківській лінії наприкінці XIX століття був послом Ірану при дворі Романових [3]. Фарах була з багатої родини, однак смерть її батька змусила родину залишити віллу в Тегерані та переїхати до родичів[4]. Освіту отримала в Тегерані та Парижі. У шкільні роки захоплювалася спортом і була капітаном команди з баскетболу. Однак після закінчення ліцею вона зайнялася архітектурою та вчилася в Ecole Speciale d'Architecture(англ.)укр., у Парижі. Там же в 1959 на прийомі в іранському посольстві вона була представлена ​​шахові як одна з іранських студенток, які навчалися у Франції. Їх весілля відбулося 21 грудня 1959. Спадкоємець престолу, Кір Реза Пахлаві, народився 31 жовтня 1960.

Всього у Фарах та Мохаммеда четверо дітей:

Свій вільний час імператриця Фарах присвячувала мистецтву.

Фарах — високоосвічена жінка, крім перської вільно володіє азербайджанською, англійською та французькою мовами. Завжди модно та елегантно одягалася. Її порівнювали з Жаклін Кеннеді.

У 1972 імператриця Фарах відвідала СРСР, де була запрошена в Азербайджан. У Баку їй був організований пишний прийом. На концерті, присвяченому приїзду імператриці Фарах, виступили провідні артисти Азербайджану — Зейнаб Ханларова, Муслім Магомаєв, Шовкет Алекперова, Рашид Бейбутов, Фідан Касимова та багато інших.

Після ісламської революції 1979 правитель і його сім'я знайшли притулок в Єгипті, потім на запрошення короля Хасана II ненадовго переїхала в Марокко[5]. Овдовівши, Фарах Пахлаві на запрошення американського уряду влаштувалася в США. У 2003 написана нею книга спогадів «Моє життя з шахом» стала міжнародним бестселером.

Внесок у мистецтво та культуру[ред.ред. код]

Докладніше: Культура Ірану

Ще на початку свого правління імператриця брала активну участь у розвитку культури та мистецтва в Ірані. Завдяки її заступництву створено безліч організацій, які сприяли подальшому розвитку історичного та сучасного іранського мистецтва як в Ірані, так і в західному світі. Будучи імператрицею, шахбану домоглася від чоловіка виділення значних коштів для скупки іранських старожитностей, раніше вивезених антикварами за кордон. За її сприяння Тегеранський музей сучасного мистецтва перетворився на найбільше зібрання Азії. Разом з тим, невдоволення консерваторів та релігійних радикалів викликали її прихильність до розкоші та «гламурний» стиль життя.

Іранська революція[ред.ред. код]

В Ірані на початку 1978 невдоволення імператорським урядом стає все більш вираженим. Невдоволення в країні продовжує зростати, а пізніше це призвело до масових виступів проти монархії[6].

До кінця року політична ситуація різко погіршилася. Безлади та хвилювання ставали все частішими та досягли своєї кульмінації в січні 1979. Уряд запровадив військовий стан у більшості великих іранських міст. Країна була на межі революції.

Саме в цей час шах і імператриця Фарах вирішили залишити країну. Вони покинули Іран на літаку 16 січня 1979.

Життя у вигнанні[ред.ред. код]

Після смерті шаха, вигнана імператриця залишалася в Єгипті протягом майже двох років. Через кілька місяців після вбивства президента Садата в жовтні 1981, імператриця й її сім'я залишили Єгипет. Президент Рональд Рейган повідомив імператриці, що її готові прийняти в США[7].

Спочатку Фарах оселилася в Уільямстауні, штат Массачусетс, але пізніше купила будинок в Грінвічі, штат Коннектикут. Після смерті її дочки принцеси Лейли у 2001 вона придбала невеликий будинок в Потомаку, штат Меріленд, недалеко від Вашингтона, округ Колумбія, щоб бути ближче до сина і онуків.

Онуки[ред.ред. код]

Останнім часом імператриця — бабуся трьох онучок від її сина Кір Реза Пахлаві і його дружини Ясмін Пахлаві:

Імператриця також має одну внучку від її покійного сина Алі Реза Пахлаві [8].

Нагороди[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Shakibi, Zhand. Revolutions and the Collapse of Monarchy: Human Agency and the Making of Revolution in France, Russia, and Iran. I.B.Tauris, 2007. ISBN 1-84511-292-X; p. 90: «In 1959 he (Mohammad Reza) married Farah Diba, who came from a prominent Azeri family.»
  2. Taheri, Amir. The Unknown Life of the Shah‎. Hutchinson, 1991. ISBN 0-09-174860-7; p. 160
  3. Farah Pahlavi. «An Enduring Love: My Life with the Shah: A Memoir» — Miramax Books, 2005 — ISBN 1-4013-5961-2, 9781401359614
  4. .
  5. Information On Farah Pahlavi.
  6. «1978: Iran's PM steps down amid riots». BBC News. 5 November 1978. Процитовано 2 May 2010. 
  7. Pahlavi, Farah. ‘An Enduring Love: My life with Shah. A Memoir’ 2004
  8. «Announcement of Birth». Reza Pahlavi. Архів оригіналу за 2012-06-07. Процитовано 2011-08-05. 
  9. «Orders of Pahlavi dynasty». Процитовано 2011-011-28. 

Посилання[ред.ред. код]