Фарбування гематоксиліном-еозином

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Визначненя гіперплазії щитоподібної залози при тиреотоксикозі за допомогою фарбування гематоксиліном-еозином.

Фарбування гематоксилін-еозином — один з найпоширеніших методів фарбування гістологічних препаратів. Цей метод широко застосовується в медицині для встановлення діагнозу, зокрема при дослідженні зразку біоптату при підозрі на злоякісну пухлину або видаленої тканини для встановлення заключного патогістологічного діагнозу.

Загальний принцип методу[ред.ред. код]

Гематоксилін[ред.ред. код]

Цей метод фарбування передбачає застосування хімічного комплексу, що формується іонами алюмінію та окисленого гематоксиліну. Цей комплекс має властивості зафарбовувати ядра клітин (а також деякі інши структури, зокрема гранули кератогіаліну) в синій колір. При фарбування гематоксиліном не має необхідності в наявності ДНК, оскільки він зв'язується з насиченими аргініном нуклеопротеїнами за тим же принципом що й гістонові білки.

Еозин[ред.ред. код]

Після зафарбовування ядер відбувається фарбування інших структур спиртовим розчином еозину Y, завдяки якому ці структури набувають насиченого еозинофільного забарвлення — червоного, рожевого або помаранчевого. Еозинофільні структури як правило складаються з внутрішньо- або зовнішньоклітинних протеїнів, до яких, зокрема, належать Тільця Леві та Тільця Меллорі. Цитоплазма також має переважно еозинофільні компоненти. Еритроцити також фарбуються в інтенсивно червоний колір.

Структури, що мають нейтральний статус, тобто не мають відновних або окислюючих властивостей називаються базофільними або еозинофільними. Ця термінологія базується на властивостях аффіності (Константі дисоціації).

Структури, що погано зафарбовуються[ред.ред. код]

Інші кольори, такі як жовтий та коричневий, також можуть бути в досліджуваному зразку, внаслідок фарбування внутрішніх пігментів, зокрема меланіну. Погано фарбуються гематоксиліном-еозином гідрофобні структури: адипоцити, мієлін, аксони нейронів, мамбарни комплексу Гольджі; базальна мембрана та ретикулярні волокна добре візуалізуються при імпрегнації сріблом.

Посилання[ред.ред. код]

  • Godwin Avwioro (2011). Histochemical Uses Of Haematoxylin — A Review. JPCS 1:24-34. PDF
  • Kiernan JA (2008) Histological and Histochemical Methods: Theory and Practice. 4th ed. Bloxham, UK: Scion.
  • Lillie RD, Pizzolato P, Donaldson PT (1976) Nuclear stains with soluble metachrome mordant lake dyes. The effect of chemical endgroup blocking reactions and the artificial introduction of acid groups into tissues. Histochemistry 49: 23-35.
  • Llewellyn BD (2009) Nuclear staining with alum-hematoxylin. Biotech. Histochem. 84: 159–177.
  • Puchtler H, Meloan SN, Waldrop FS (1986) Application of current chemical concepts to metal-haematein and -brazilein stains. Histochemistry 85: 353–364.

Див. також[ред.ред. код]