Фарингіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фарингіт. Гіперемована задня стінка глотки
Стрептококовий фарингіт.

Фарингі́т (лат. Pharyngitis) — запалення слизової оболонки та лімфоїдної тканини глотки.

Етіологія[ред.ред. код]

Одною з причин фарингіту вважають вдихання холодного чи забрудненого повітря, вплив хімічних подразників (спирт, тютюн). Інфекційний фарингіт може бути спровокований різноманітними мікроорганізмамистафілококами, стрептококами, а також вірусами (грипу, аденовіруси) та грибками (кандида). Іноді фарингіт розвивається в наслідок розповсюдження інфекції з якого небудь прилеглого до глотки осередку запалення. Так розвивається фарингіт при синуситі, риніті, карієсі зубів.

Клініка[ред.ред. код]

Розрізняють гострий та хронічний фарингіт. Гострий фарингіт розвивається безпосередньо після впливу на слизову оболонку глотки агресивного чинника (інфекції, подразнення газом та ін.) Перебіг гострого фарингіту задовільний. Хронічний фарингіт може бути наслідком нелікованого гострого фарингіту, а також самостійним захворюванням, яке виникає при тривалому подразненні слизової оболонки глотки. В розвитку хронічного фарингіту відрізняються фази ремісії та загострення.

Основні симптоми фарингіту (залежать від фази захворювання) При гострому фарингіті зявляється біль в горлі (особливо при ковтанні) сухий кашель, виділення слизу та гною. гострий фарингіт часто є самостійним захворюванням, яке розвивається після переохолодження, прийому холодної та занадто гарячої їжі. Може спостерігатися незначне підвищення температури. Коли фарингіт є супутнім захворюванням при іншій хворобі, (наприклад ГРВІ) до симптомів фарингіту додаються симптоми основного захворювання (кір, скарлатина, грип та ін.) В таких випадках важливим моментом слід вважати визначення першочергового захворювання, з метою надання адекватного лікування.

Диференційний діагноз[ред.ред. код]

При огляді горла (фарингоскопії) визначається сильне почервоніння слизової горла. В окремих випадках можливі виразкування. Також слід відрізняти гострий фарингіт від гострого тонзиліту. Гострий тонзиліт (ангіна) має локальне запалення, тоді як при фарингіті запальний процес приймає розлитий характер. Можливі поєднання фарингіту з тонзилітом.

При хронічному фарингіті симптоми хвороби менш виражені. Хворий скаржиться на відчуття першіння в горлі, сухий кашель. при загостренні симптоми хронічного фарингіту нагадують такі як при гострому фарингіті.

Лікування[ред.ред. код]

Лікування фарингіту предбачає в першу чергу усунення факторів, які спровокували захворювання. У випадку бактеріального фарингіту це досягається шляхом антибіотикотерапії, У випадку фарингіту, викликаного подразнюючими чинниками - вдихання пилу, диму, випарів хімічних речовин - усунення дії цих чинників та використання засобів індивідуального захисту. Для успішного лікування будь-яких випадків фарингіту необхідна відмова від тютюнопаління. Будь-яке медикаментозне лікування фарингіту повинне проходити під контролем лікаря.

Джерела[ред.ред. код]