Фарсівани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фарсівани (Таджики)
Сучасний ареал розселення і кількість
Загальна кількість близько 11 млн.
Найбільші розселення Афганістан Афганістан
Близькі етнічні групи Таджики (СНД)
Мова Дарі
Релігія Іслам (шиїти та суніти)

Фарсівани або Парсівани, Парсібани (فرسیوان, پرسیوان, پرسیبان) — поширене найменування персомовних жителів Афганістану, говірки яких офіційно вважаються діалектами мови дарі. Фарсіванами в Афганістані зазвичай називають все персомовні населення, яке веде осілий міський чи сільський землеробський спосіб життя на відміну від переважно кочових хазарейців та чараймаків, також говорять на діалектах персо-таджицької континіуму. У цьому значенні термін фактично синонімічний етноніму таджики. Водночас у західних описах термін нерідко розуміється в більш вузькому сенсі: на відміну від таджиків-сунітів, що живуть на сході та північному сході Афганістану, фарсіванами називають персомовних шиїтів (двунадесятників) заходу та південного заходу країни, що продовжують шиїтське населення сусіднього Ірану (Хорасан та Сістан)[1]. Тим не менш і цих персомовних в Афганістані часто називають таджиками, тому деякі іранські автори показують штучність протиставлення «фарсіван — таджик»[2].

Походження назви[ред.ред. код]

Лінгвоетнонім фарсіван (fārsīwān, перс. فارسیوان‎ [fɒrsivɒ'n], пушту فارسیوان [fɑrsiwɑ'n]) походить, як вважається, від * fārsī (za) bān «персомовні», переоформленого в пушту по типу імен з суфіксом-wān. Крім етноніма таджик іншим синонімом слова часто виступає термін дехкане (дарі دهقان [dɪhqɒ'n]) — «селянин», «осілий житель» — на противагу персомовним та пуштумовним племенам, носіям кочових традицій.

Чисельність[ред.ред. код]

Частка персомовного населення (сунітів та шиїтів) в населенні Афганістану (близько 30 млн осіб) згідно з останніми підрахунками становить близько 38%[3], що становить більше 11 млн осіб.

Афганські шиїти-фарсівани[ред.ред. код]

Файл:Herat group 1.JPG
Гератські жінки

Єдиний континіум персомовного осілого населення був розірваний у середині II тис. н. е. внаслідок тюрко-монгольських навал та тюркізаціі деяких оазисів (Мерв, Термез та ін.). Західні регіони Афганістану, відокремлені від східних таджицьких областей масивами осілих узбеків та кочових чараймаків і хазарейців, становили одне ціле з іранським Хорасаном аж до XVIII ст. і довгий час належали Сефевідам, що зумовило поширення в них шиїзму. Персомовні шиїти, що продовжують перське населення іранського Хорасану та Систану, зосереджені насамперед у західних провінціях — Гераті, Фарасі та Німрузі. «Дарійські» діалекти цих областей особливо близькі до Хорасан-сістанським говорам Ірану, хоча і відрізняються від стандартного тегеранського діалекту. Також фарсівани-шиїти представлені в провінціях Гільменд, Кандагар, Газні. Від них зазвичай відокремлюють афганських персомовних кизилбашамів — нащадків перських воїнів та чиновників, що живуть насамперед у містах[4].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. L. Dupree. AFGHANISTAN iv. Ethnography
  2. مایل هروی، نجیب، تاریخ و زبان در افغانستان، تهران: چاپ دوم ۱۳۷۱. صص۱۶۷-۱۸۹
  3. ABC NEWS/BBC/ARD POLL — AFGHANISTAN: WHERE THINGS STAND, February 9th, 2009, p. 38-40
  4. Savory, Roger M. (1965) «The consolidation of Safawid power in Persia» In Savory, Roger M. (1987) Studies on the History of Ṣafawid Iran Variorum Reprints, London, ISBN 0-86078-204-2, originally published in Der Islam no. 41 (October 1965) pp. 71-94


Етнологія Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.