Фарук-сіяр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фарук-сіяр
Mughal emperor farrukhsiyar16 hi.jpg
Інші імена Абу-л-Музафар муїн-уд-дін Мухаммад-шах
Народився 20 серпня 1685(1685-08-20)
Аурангабад
Помер 19 квітня 1719(1719-04-19) (33 роки)
Делі
вбито
Титул падишах
Термін 1713—1719
Попередник Джахандар-шах
Наступник Рафі-уд-Дарджат
Конфесія іслам
Батько Азім-уш-шах
Матір Саґіба Нізван
Рід Тимуриди
Дружина 2 дружини
Діти 2 сини та 1 донька

Фарук-сіяр (*20 серпня 1685 —19 квітня 1719) — 9-й падишах з династії Великих Моголів у 17131719 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Початкова кар'єра[ред.ред. код]

Був сином шах-заде Азім-уш-шаха, онуком Бахадур-шаха I. Народився у м. Аурангабаді (сучасний штат Махараштра). У 1697 році ще за правління Ауранґзеба призначається субадаром (намісником) Біхара, Бенгалії та Орісси. На цій посаді залишався за правління наступних падишахів. Ймовірно не втручався у боротьбу за владу, тому зумів зберегти свою посаду. В цей час при ньому отримали вплив брати Сеїди — Хасан Лі-хан Барха та Хусейн Алі-хан Барха.

Падишах[ред.ред. код]

Напочатку 1713 року Фарук-сіяр вирішив виступити проти свого дядька Джахандара, який стрімко втрачав вплив у державі. 10 січня він зумів розбити імперське військо у Другій битві при Самугарсі (неподолік від Агри), а потім захопити Джахандара в Делі. Після страти останнього Фарук-сіяр посів трон падишаха.

Втім правління Фарук-сіяра було формальним: фактично правили брати Сеїди. Хасан отримав посаду великого вазиря, а Хусейн — субадара Алахабаду та Патни. Спочатку вдалося придушити спротив моголам у Декані. Водночас, щоб привернути на свій бік індуських раджей падишах скасував у 1713 році джизью (податок на невірник), впроваджений ще Ауранґзебом.

Протягом 1713 році його намісник Мубаріз Хан досяг істотних іспіхів. У 1714 році з успіхом було завершено війно проти Бутану.

Для зміцнення свого становища у 1715 році в імперії ожненився на кашмірській (Наваб Фахр-ун-ніса) та раджпутській князівнах (Індіра Канвар).

Протягом 1715–1716 років тривала запекла війна із сикхами, яка завершилася перемогою могольського війська під Гурдаспуром й взяттям у полон їх ватажка Банди Сінґха.

У 1716 році призначає субадаром Бенгалії Муршід Кулі-хана, який зумів стабілізувати економіку цієї провінції та почав сплачувати до імператорської скарбниці 10 млн дам щорічно. В подальшому Муршід став засновником династії набобів Бенгалії.

В той же період було укладено політичний та військовий союз з Османською імперією. У 1717 році видав фірман Британській Ост-Індській компанії на створення факторій та безмитну торгівлю в Бенгалії. Натомість компанія зобов'язувалася сплачувати 3 тисячі срібних рупій щорічно.

З часом Фарук-сіяр вирішив здихатися влади братів Сеїдів. Одного з них — Хусейна, він у 1716 році відправив субадаром Декану, якого по дорозі наказав вбити, проте замах провалився. Водночас став накопичувати сили для повалення влади Сеїдів. Втім більшість субадарів не підтримало падишахів. Хусейн Сеїд вирішив укласти мир із маратхами. Для цього домовився отримати від падишаха фірман на сварадж (внутрішню самостійність при визнанні влади Моголів загалом), який також давав право на податки чаутх та серденунх (35% від загального збору) на землях маратхів, в Гуджараті, Малві, Голконді, землях тамілів. Фарук-сіяр відмовився затвердити цю угоду й видати фірман. При цьому знову у 1717 році запровадив джизью. Тоді у 1718 році Хусейн Алі-хан Сеїд, домовившись з маратхами, зокрема пешвою Баладжі Вішванатхом, виступив на Делі.

Фарук-сіяр не наважився виступити проти Сеїдів. Тому почав вести перемовини, які закінчилися провалом. Зрештою під час нічного бою було захоплено Делі, Фарук-сіяра осліпили запроторено до клітки й 19 квітня 1719 року вбито. Новим падишахом зроблено Рафі-уд-Дарджата.

Культура[ред.ред. код]

За часи правління цього падишаха було зведено мавзолей Шеш-Махал та мечеть Джама-Меджид у заснованому неподолік від делі місті Фарукнаґар.

Джерела[ред.ред. код]