Фарінеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фарінеллі
італ. Farinelli
фотографія
Основна інформація
Повне ім'я італ. Carlo Broschi
Дата народження 24 січня 1705(1705-01-24)
Місце народження Андрія, Італія
Дата смерті 17 вересня 1782(1782-09-17) (77 років)
Місце смерті Болонья
Країна Flag of the Kingdom of Naples.svg Неаполітанське королівство;
Папська область
Професія співак
Співацький голос чоловіче сопрано

Фаріне́ллі (італ. Farinelli, справжнє ім'я Карло Броскі, італ. Carlo Broschi; 24 січня 1705, Андрія, Апулія, Неаполітанське королівство[1]17 вересня 1782, Болонья, Папська область[2]) — уславлений італійський співак-кастрат.

Біографія[ред.ред. код]

Карло Броскі (Фарінеллі)
Бюст Фарінеллі
(R.A.B.A.S.F., Мадрид)

Народився в сім'ї придворного, в 1711 р. разом із родиною переїхав до Неаполя.

Дебютував 1720 року в невеликій партії в опері Нікола Порпора «Анжеліка та Медор» на лібретто Метастазіо; цей дебют започаткував багаторічну дружбу між співаком і драматургом та тривалій співпраці з Порпорою, який невдовзі почав довіряти виконавцю головні партії.

У 17221724 рр. Фарінеллі співав переважно в Неаполі та Римі, потім до 1734 р., головно, в Північній Італії, особливо в Болоньї та Пармі. У 17341737 рр. виступав у Лондоні в оперній трупі, якою керував Порпора.

1737 року Фарінеллі був запрошений до Іспанії як особистий співак короля Філіп V — контракт не передбачав сценічних виступів, а тільки щоденний спів для короля.

Після смерті Філіпа Фердинанд VI 1747 року призначив Фарінеллі керівником королівських театрів, у 1750 р. підніс до лицарської гідності; Фарінеллі винятковий авторитет, поставив 23 опери (з них 17 — на лібретто Метастазіо, з яким вів жваве листування), здійснив низку інших масштабних музичних проектів.

У 1759 році, із заступанням до влади Карла III, співакові було запропоновано покинути Іспанію, і він вернувся до Італії, оселився в Болоньї, де ще в 1730-ті роки завів нерухомість.

У похилих літах у Фарінеллі розвився синдром Морганьї-Стюарта-Мореля, що його спричинила кастрація[3].

Рештки виявлено нещодавно на старовинному болонському цвинтарі Чертоза, куди їх перенесли в 1810 році, після того як наполеонівські війська зруйнували перше місце поховання Фарінеллі — Церква Святого Хреста в монастирі ордену капуцинів.

Образ в масовій культурі[ред.ред. код]

Долі Фарінеллі присвячений фільм «Фарінеллі-кастрат», що вільненько поводиться з достеменними фактами біографії співака.

Література[ред.ред. код]

  • «Vita del Cav, Don Carlo Broschi, detto Farinelli» (Венеція 1784).

Посилання[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]